Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Сергій Губерначук (1969 - 2017)
Уставаймо з колін!
Розпрягаймо свій спів.
Україну єднаймо,
шануймося!



Рубрики / Співана поезія

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Гнів
    Сунеться хмара волосся,
    блискавка б’є з очей.
  • •  День любові
    День найкращий для твого кохання,
    день, коли здивуєш ти мене,
  • •  З року – в рік
    – Ми йшли так довго
    по пустелі в обман.
  • •  З висоти
    На справжній висоті
    усіх життів і долей
  • •  Інші
    Над віхолою – час,
    над часом – часом віхола.
  • •  Біля тебе
    Де літо
    гойдає бірюзові віти,
  • •  Ясноокий мій соко́ле…
    Ти живеш на верховині,
    де холодний вітер нині
  • •  Протистояння
    Мрія знову несе – між мелодій і слів.
    Ні про що і про все ти мені розповів.
  • •  Гладіолуси в осіннім саду
    Квітка за квіткою здіймається.
    Обрій цвіте, роса зливається.
  • •  Не поспішай
    Найліпше – здогади облиш,
    підстави для жури – даремні.
  • •  Чай з медом
    Ось я маю сюрприз делікатний
    через любих своїх посередників –
  • •  Ореля
    На орелі гойдається вітер.
    Звуки дзьобають у висок.
  • •  Голубих очей океан
    Час мине.
    Ти пробачиш знов мене.
  • •  І вже до тебе я холодний лід…
    І вже до тебе я холодний лід.
    Слід невловимий ти спіймала
  • •  Серпневі сни
    Я заблукала у серпневому бажанні
    під зорепадом по нічному дну.
  • •  Коста-Ріка
    Через океани
    з рифів і лагун
  • •  Дощ цілує нам кінчики пальців
    Прийди, в мій дім старий постукай,
    спочинок дай душі.
  • •  Коли кажуть: Я не ревную…
    Коли кажуть: «Я не ревную», – не вірте.
    Ревнощі стиха підточують щастя скирту,
  • •  Висота
    Ми згоріли у полум’ї щастя свого.
    Ми, коханням окрилені, йшли на вогонь.
  • •  Покликання свого не розумію…
    Покликання свого не розумію.
    Занедбані слова, уривки почуттів.
  • •  Дорогою у зоряний рай
    Пролітають вітри від весни до весни.
    Віддає все сповна нам земля восени.
  • •  Її вікно – щоразу без завіс…
    Її вікно – щоразу без завіс,
    щоранку навстіж дзенькає шибками,
  • •  Любов уві сні
    Ти малював любов уві сні.
    Ти цілував у вуста ясні.
  • •  Там, де ти
    Ні! Ти скорись мені –
    такий мій наказ!
  • •  Ой, не треба, не треба, не треба…
    Ой, не треба, не треба, не треба
    диким голосом рвати мене.
  • •  Не жахайся мене
    Не жахайся мене.
    Я не стільки страшний,
  • •  У залах тихих дух мигдальний…
    У залах тихих дух мигдальний,
    старий ледачий вітерець
  • •  Усе – твоє!
    Твоїм є все занадто й досить,
    елементарно над усе!
  • •  Снобродство
    Коли ти вказуєш іти на північ –
    я вже на півдні попри все!
  • •  Розбрат
    Не взнаки́ тобі плакати,
    названий брате.
  • •  А ось і ти, мій непоспішний ранку…
    А ось і ти, мій непоспішний ранку,
    дістав мене з нічної площини,
  • •  Деінде
    Деінде, та вже не в мене
    лишайся й лишайся на́ ніч.
  • •  Усецільна
    Драгуни – дні, драгуни – дні
    то по тобі, то по мені!
  • •  Якийсь таємний запах у весни…
    Якийсь таємний запах у весни,
    він проникає в душу, як проміння.
  • •  Відкинь щодення…
    Відкинь щодення!
    Твердощі ствердінь.
  • •  Колискова
    Випити кави
    й не спати, не спати.
  • •  Дві руки
    Хто є Актором – той блукає в ро́лях.
    Але Поет – щасливий, як Актор,
  • •  Без слів
    Нащо мені твої слова?
    Зараз німіє все.
  • •  Оце моє таке життя…
    Оце моє таке життя.
    Мої продовження у дітях.
  • •  Тим, хто любить читати вірші…
    Тим, хто любить читати вірші,
    надто ласий до вихилясів,
  • •  Лиш промайне мій день...
    Лиш промайне мій день,
    мов чаплі крик короткий, –
  • •  Гімн Президенту України
    Коли кордони розривали Україну,
    єдиний розділяючи народ,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки