•  Тринадцятий

Той, хто рахує вірші, –
навряд чи не вміє спати,

•  Ніби вже й ніч…

Ніби вже й ніч…
Погасло небо.

•  Не схожі ні на кого

Не схожі ні на кого люди
снують їдять – їдять, снують…

•  Доки ви сприймати в стані…

Доки ви сприймати в стані,
хтось, шановні читачі,

•  Білі квіти

Білі квіти, як той перший сніг,
впали стиха до біленьких ніг

•  Критичний реалізм

Знаю, що дурний,
а кажу – розумне.

•  Рись

Крик скаженої рисі.
Кров на людному місці.

•  Благання

О Боже мій… Яка глибока суть
в Твоїх очах, наповнених Тобою…

•  Щонайжахли́віше – визначеність...

Щонайжахли́віше – визначеність,
визначеність себе.

•  Засни…

Засни. Зосередься. Ти гарна,
як є.

•  В райських покоях мене розманіжила тиша...

В райських покоях мене розманіжила тиша.
Жити між звуків так важко на грішній землі.

•  Наввипередки мчать літа...

Наввипередки мчать літа,
так одчайдушно!

•  Вогні

Вогні-вогні, хто знає їх буття?
Вони, як люди, повсякчасно вперті.

•  Тиша

Стихає начебто. Крапка. Стихло.
Мені, коли тиша , так в очі – ями.

•  Май 13

Май тринадцяте.
Біда не від того числа!