Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Сергій Губерначук (1969 - 2017)
Уставаймо з колін!
Розпрягаймо свій спів.
Україну єднаймо,
шануймося!





Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу

  •   Ніщо так не нагадує війну…
    Ніщо так не нагадує війну,
    як тихий мир твого страшно́го сну.
  •   Розкрию очі…
    Розкрию очі –
    і здивую ніч
  •   Освідчення
    Не вибачай,
    що я тобі не продзвонив,
  •   Ти хто, Україно?..
    Ти хто, Україно?..
    Знеболена матір
  •   Народження – красне…
    Народження – красне.
    Дитинство – безтурботне.
  •   Впиши мене у вірш…
    Впиши мене у вірш
    в легенду
  •   Ой, які ві́рші…
    Ой, які ві́рші!
    Ой, які люди!
  •   Яка біда порівняна зі смертю…
    Яка біда порівняна зі смертю
    невинного дитяти чи старця,
  •   Розруха плоті собі на дні…
    Розруха плоті собі на дні,
    голоси непочулих слів
  •   Жириновський
    Такої чорної фігури
    я ще не бачив на віку.
  •   Строфа…
    Строфа.
    Ката!
  •   Йшли люди з церкви…
    Йшли люди з церкви, вже скінчи́вся піст.
    І одночасно – їх гріхи проснулись.
  •   Одеса
    Так,..
    що я з собою брав?..
  •   Фраґмент
    Хто ці стіни білим помазав?
    Хто посмів суперечить ночі?
  •   Жебрак
    – …а все ж таки, мене жаліли дуже…–
    упав на землю і втонув в калюжі…
  •   Зрана йди по Прорізній…
    Зрана йди по Прорізній,
    по бруківці-бливкавиці,
  •   Як на мене, то ви красива…
    Як на мене, то ви красива,
    алюмінієво-голуба,
  •   Його кожен хоче зупинити…
    Його кожен хоче зупинити…
    а він ніколи не грав на руку –
  •   Телевізор склав складний екзамен…
    Телевізор склав складний екзамен –
    я його дивитися не буду,
  •   Розповсюджене кожне моє слово…
    Розповсюджене кожне моє слово
    може вас не назвати, а … не його ви.
  •   Тепер, як ніколи…
    Тепер, як ніколи,
    відмовить педаль –
  •   Курка мокра ніч не спала…
    Курка мокра ніч не спала,
    впала з сідала,
  •   Пензлик…
    Пензлик.
    Тло паперове.
  •   Очищення
    Дві хвилини
    мені відведено
  •   Пізнє виправдання
    – Якби я знав, що ми потомимось,
    Хіба б я сів у твій паперовий човник?!
  •   Розплата!
    "От і сурми заграли!
    Час розплати настав!"
  •   Бувай, мій Києве…
    Бувай, мій Києве,
    тебе я ще побачу
  •   Сьогодні так…
    Сьогодні так.
    Довга шия.
  •   Огірок при хвостику гірки́й…
    Огірок при хвостику гіркий,
    літо дощове його нагнало.
  •   Ой, ще багато треба кави пити…
    Ой, ще багато треба кави пити,
    щоб дописати та й договорити,
  •   О, Господи, Спасителю Великий…
    – О, Господи, Спасителю Великий!
    Іди лягати спать, Кому кажу!
  •   навмання…
    навмання
    маніяк
  •   Поставили їх отут…
    Поставили їх отут
    і сказали: "Не обертайтесь,
  •   Слово
    Кожне слово, сказане тобою, –
    казка.
  •   Диву даюся…
    Диву даюся –
    у воду дивлюся:
  •   Ти
    Усе ґеніальне – просто!
    Як віра, буття і простір!
  •   Зозуля у годиннику кує…
    Зозуля у годиннику кує,
    а серце гопака мені танцює.
  •   На добру ніч…
    "На добру ніч! Я дякую за все!…" –
    кажу весні, обсипаній росою,
  •   Я бачу, ви спітніли не на жарт…
    Я бачу, ви спітніли не на жарт,
    перетрудилися на мокрому ґороді,
  •   Описуючи нас…
    Описуючи нас
    до помпи від Помпеї,
  •   Рівняння
    Побито током деяких знайомих,
    як б’ють на птахофабриці курей.
  •   Фото
    Хлопчик
    з примхливою посмішкою
  •   Німотна темінь…
    Німотна темінь… сльози, як вночі.
    Безпутство слів усі пісні зламало.
  •   А тепер я кажу…
    А тепер я кажу, що на столі
    стоїть, лишилися два столові прибори,
  •   Ти перейшла до чистих форм буття…
    Ти перейшла до чистих форм буття,
    себто сприймаєш світ безпосередньо.
  •   Любов – наш міст…
    Любов – наш міст. Він лиш тоді впаде,
    коли по ньому інший хтось пройде.
  •   Я належу тобі настільки…
    Я належу тобі настільки,
    наскільки вічним є ти –
  •   Фраґмент ненав’язливої розмови з жінкою
    …І муху я спіймав.
    Ой, їй було від мене!..
  •   Радію я, що вчора ві́ршів не писав…
    Радію я, що вчора ві́ршів не писав,
    які сьогодні лиш в однім рядку вмістились:
  •   Нехай я – останній…
    Нехай я – останній,
    але востаннє…
  •   Класична риба…
    Класична риба!
    Мовчить навіть на гачку.
  •   США…
    16 лютого 2002 р., Київ
  •   Змова
    Раніше за Все було Слово.
    Слово за Слово – Змова.
  •   Коли коханню – край…
    Коли коханню – край,
    любові – са́ме час.
  •   Якби та й з очей замість сліз…
    Якби та й з очей замість сліз
    котилися краплі крові, –
  •   Важко тримати чужі таємниці…
    Важко тримати чужі таємниці.
    У мене їх стільки, як тлі на малині.
  •   Не бійся спіткнутись…
    Не бійся спіткнутись,
    і, навіть, упасти –
  •   Люблю парадокси…
    Люблю парадокси.
    На кожному кроці
  •   Папір – то день…
    Папір – то день, поранений думками ранніми,
    коли довкола міфів карусель
  •   Зимова замальовочка
    Чорно́зем узявся шкарлупою льоду,
    снігами обтяжені бебехи хмар,
  •   Важко тримати чужі таємниці…
    Важко тримати чужі таємниці.
    У мене їх стільки, як тлі на малині.
  •   Пропоную розмовляти до третьої ночі…
    Пропоную розмовляти до третьої ночі.
    А потім лягти.
  •   День випав із орбіти…
    День випав із орбіти,
    душі сумні трембіти.
  •   Перебільшивши біль…
    Перебільшивши біль,
    залишається менше.
  •   Ти молодим терпів тяжкі докори…
    Ти молодим терпів тяжкі докори,
    тепер виносиш їх на старість літ мені…
  •   Сокіл у Києві не приживсь…
    Сокіл у Києві не приживсь.
    Йому відрубали голову.
  •   Мокра вулиця…
    Мокра вулиця.
    Вулиця сира.
  •   Поки світ стоїть на палях…
    Поки світ стоїть на палях,
    вбитих безпосередньо в космос,
  •   Хай мир і тиша ці…
    Хай мир і тиша ці
    чимдужч – чимдальш,
  •   Багато щастя не треба…
    Багато щастя не треба.
    Безмежно багато людині не треба.
  •   Цього ві́рша нема і не буде…
    Цього ві́рша нема
    і не буде!
  •   Наввипередки мчать літа…
    Наввипередки мчать літа, так одчайдушно!
    Свята мета давно не та – смішна й неслушна!
  •   Дощова замальовка
    Дощ, як з відра.
    Сонце – вицвілий місяць.
  •   Як?..
    Як пише вірші сліпий?
    Як пише вірші глухонімий?
  •   Моє віросповіда́ння…
    Моє віросповіда́ння – твоє мовчання.
  •   Ліпше – не мати…
    Ліпше – не мати, краще – не знати,
    ніж загубити – і пам’ятати…
  •   Дві закохані пари…
    Дві закохані пари
    (одна з них – монахи,

  • Інша поезія

    1. Ніщо так не нагадує війну…
      Ніщо так не нагадує війну,
      як тихий мир твого страшно́го сну.

      10 листопада 1995 р., Київ

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 127"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Розкрию очі…
      Розкрию очі –
      і здивую ніч
      небаченням своїм…
      Закрию очі
      і згадаю день,
      бо ніч…

      13 червня 1989 р., Київ




      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 117"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Освідчення
      Не вибачай,
      що я тобі не продзвонив,
      і нічого не сказав;
      того́ що це не я…
      не тебе
      не люблю.

      /глибокий вдих/
      Не все.

      10 березня 1999 р., Київ

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 176"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Ти хто, Україно?..
      Ти хто, Україно?..
      Знеболена матір
      чи мачуха вічно безболісна,
      що та́к одчайдушно
      лягаєш на паперть?..

      24 червня 2009 р.

      "«У колисці мрій», с. 111"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Народження – красне…
      Народження – красне.
      Дитинство – безтурботне.
      Отроцтво – наївне.
      Юність – шалена.
      Молодість – світла.
      Зрілість – розважлива.
      Старість – поважна.
      Старецтво – болісне.
      Дряхлість – байдужа.
      Смерть – остаточна й неминуча.

      1 серпня 2003 р.

      "«Сопілка», с. 184"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Впиши мене у вірш…

      Впиши мене у вірш
      в легенду
      чи повір
      завдай мені !
      ! амінь…
      а я тебе не хочу
      Коротко
      АННА

      1–2 квітня 1993 р., Київ



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Ой, які ві́рші…
      Ой, які ві́рші!
      Ой, які люди!
      Ой, яка тиша!
      Ой, які груди!

      Ой, яке диво!
      Ой, яке чудо!
      Ой, який хтивий!
      Ой, який буду!

      6 серпня 1995 р., Київ




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Яка біда порівняна зі смертю…
      Яка біда порівняна зі смертю
      невинного дитяти чи старця,
      коли, шукаючи «достойного» кінця,
      стихіє рве і душить землю вперто…

      ""Поезії розбурханих стихій", стор. 79"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Розруха плоті собі на дні…
      Розруха плоті собі на дні,
      голоси непочулих слів
      або вереск листя,
      зажовклого відсебе.
      Відсебе земля заживає,
      тому – це пояснення,
      інше – труна.

      Е. Зрозуміла.
      Як музика?

      26 травня 1993 р., Київ

      ""Поезії розбурханих стихій", стор. 96"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Жириновський
      Такої чорної фігури
      я ще не бачив на віку.
      Вже перед нею впали мури
      Москви, Бішкека і Баку.

      Усе єврейство зве жидовським,
      а українство зве хохлом.
      Давай – у Київ, Жириновський!
      твій жир ми смальцем "назовйом".

      7 лютого 1996 р., Київ




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Строфа…
      Строфа.
      Ката!
      Відрізок.
      Фа!
      Стро – ката.
      Ката – строфа!!!
      –––––––––––––––––––––––––––––
      ХЛІБА ШМАТОК!
      Під стіл не кинеш…
      Свята і ти.

      26 травня 1993 р., Київ

      ""Поезії розбурханих стихій", стор. 84"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Йшли люди з церкви…
      Йшли люди з церкви, вже скінчи́вся піст.
      І одночасно – їх гріхи проснулись.
      Геракл широким тілом пав на міст.
      Міст захитався, до води прогнувся.
      І розваливсь.

      Не люди розійшлись
      попід водою,
      а чорти рогаті…

      17 вересня 1994 р., Богдани́


      ""Поезії розбурханих стихій", стор. 151"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Одеса
      Так,..
      що я з собою брав?..
      Три пари джинсів…
      чорні,
      червоні,
      голубі.

      13 червня 1993 р., Одеса



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Фраґмент
      Хто ці стіни білим помазав?
      Хто посмів суперечить ночі?
      Мене бачать, а я не бачу?!
      Так не буде!.. – Закрийте очі!!!

      31 травня 1989 р., Київ


      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 40"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Жебрак
      – …а все ж таки, мене жаліли дуже…–
      упав на землю і втонув в калюжі…

      30 серпня 1989 р., Київ


      ""Переді мною...", стор. 21"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Зрана йди по Прорізній…
      Зрана йди по Прорізній,
      по бруківці-бливкавиці,
      хай пісні – не голосні,
      хай кишеня – без синиці,
      по калюжах пострибай,
      молока розбивши літр, –
      кіт-баюн сидить, мов бай,
      мов нічого не помітив…

      20 червня 1993 р., Київ

      ""Перґаменти", стор. 187"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Як на мене, то ви красива…
      Як на мене, то ви красива,
      алюмінієво-голуба,
      очі чи оберемки дива,
      лоно сонячне чи голова…

      26 квітня 1993 р., Київ

      ""Перґаменти", стор. 102"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Його кожен хоче зупинити…
      Його кожен хоче зупинити…
      а він ніколи не грав на руку –
      стоїть, мов укопаний.
      Хто його зупинить?..

      10 травня 1989 р., Київ

      ""Поезії розбурханих стихій", стор. 81"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Телевізор склав складний екзамен…
      Телевізор склав складний екзамен –
      я його дивитися не буду,
      доки не пролізе в халабуду…

      5 жовтня 1992 р., Богдани́

      ""Поезії розбурханих стихій", стор. 83"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Розповсюджене кожне моє слово…
      Розповсюджене кожне моє слово
      може вас не назвати, а … не його ви.

      5 жовтня 1992 р., Богдани́

      ""Переді мною...", стор. 76"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Тепер, як ніколи…
      Тепер, як ніколи,
      відмовить педаль –
      ходила я гола,
      одежі не жаль,
      не жаль аметистів
      і грошей не шкода!
      Заграла весна!
      Пробудилась природа!

      21 листопада 1992 р., Київ

      ""Перґаменти", стор. 187"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Курка мокра ніч не спала…
      Курка мокра ніч не спала,
      впала з сідала,
      на Івана та й Купала
      фокус видала –
      знесла пусте яйце!

      5 липня 1993 р., Київ


      " "Перґаменти", стор. 106"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Пензлик…
      Пензлик.
      Тло паперове.
      І власне готовий малюнок.
      "Квінтесенція недотичних речей".

      3 травня 1993 р., Київ

      ""Переді мною...", стор. 118"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Очищення
      Дві хвилини
      мені відведено
      до втрати втрат,
      сто двадцять секунд…
      сто двадцять хрестів
      я перецілую
      пошепки
      і щезну?

      15 травня 1989 р., Київ


      ""Переді мною...", стор. 117"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Пізнє виправдання
      – Якби я знав, що ми потомимось,
      Хіба б я сів у твій паперовий човник?!

      1 березня 1989 р., Київ

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 177"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Розплата!
      "От і сурми заграли!
      Час розплати настав!"
      Вилізайте з канави!
      Залізайте у став!
      (Щоб ніхто не дістав)…

      1 вересня 1989 р., Київ

      ""Перґаменти", стор. 38"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Бувай, мій Києве…
      Бувай, мій Києве,
      тебе я ще побачу
      о цій зимі напрочуд літній;
      тобою ще здивуюся,
      а значить… –
      приїду в квітні.

      8 лютого 1989 р., Київ

      ""Переді мною...", стор. 101"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Сьогодні так…
      Сьогодні так.
      Довга шия.
      Сомбреро.
      Фісташкове небо.
      І трохи фарби австрійських Альп.
      На лівій кразі хвиляста лейба.
      Природа – базальт.

      13 березня 1993 р., Київ


      ""Перґаменти", стор. 103"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Огірок при хвостику гірки́й…
      Огірок при хвостику гіркий,
      літо дощове його нагнало.
      Їжте, люде, довгі огірки –
      цього року скрізь калорій мало.

      7 вересня 1993 р., Київ



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Ой, ще багато треба кави пити…
      Ой, ще багато треба кави пити,
      щоб дописати та й договорити,
      ніч не зупиниш,
      мить не розтягнеш,
      а все ж…

      5 жовтня 1992 р., Богдани́

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 46"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. О, Господи, Спасителю Великий…
      – О, Господи, Спасителю Великий!
      Іди лягати спать, Кому кажу!

      І Він пішов, але заснув навіки,
      а я гортаю Біблію лежу…

      25 грудня1992 р., Київ

      ""Поезії розбурханих стихій", стор. 24"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. навмання…
      навмання
      маніяк
      мене
      вбиває!
      краєм ока
      космос
      не буває

      5 жовтня 1992 р., Богдани́

      ""Перґаменти", стор. 77"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Поставили їх отут…
      Поставили їх отут
      і сказали: "Не обертайтесь,
      поки сонце не почне
      пити з Дніпра воду".

      Так вони й досі стоять,
      вирячивши очі в темряву,
      ні мертві, ні живі…

      11 лютого 1989 р., Київ


      ""Переді мною...", стор. 101"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Слово
      Кожне слово, сказане тобою, –
      казка.
      Кожен подих –
      то твоя поразка.
      Особливо, як цілуємося ми…
      Не пали!

      28 лютого 1989 р., Київ

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 279"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Диву даюся…
      Диву даюся –
      у воду дивлюся:
      Буде, ой, буде!!!
      Людва́ все забуде!

      Четвер, 18 травня 2006 р., Київ.

      ""Переді мною...", стор. 81"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Ти
      Усе ґеніальне – просто!
      Як віра, буття і простір!
      І що є вінцем простоти?
      Ти, хлопчику мій, саме ти.

      Неділя, 25 грудня 2005 р., Київ.

      ""Переді мною...", стор. 114"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Зозуля у годиннику кує…
      Зозуля у годиннику кує,
      а серце гопака мені танцює.
      Каблучка мідна – золото моє,
      верстат життя уже як слід працює?..

      5 жовтня 1992 р., Богдани́

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 43"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. На добру ніч…
      "На добру ніч! Я дякую за все!…" –
      кажу весні, обсипаній росою,
      і засинаю в лісовий музей,
      де експонати з літньою красою…

      14 березня 1989 р., Київ


      ""Поезії розбурханих стихій", с. 24"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Я бачу, ви спітніли не на жарт…
      Я бачу, ви спітніли не на жарт,
      перетрудилися на мокрому ґороді,
      ґдє кружит голови дварянству мєсяц-март,
      там українцю глиною по морді?

      7 вересня 1993 р., Київ




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Описуючи нас…
      Описуючи нас
      до помпи від Помпеї,
      ти віддаляєш час
      нової епопеї.

      29 квітня 2003 р., Київ.

      ""Переді мною...", стор. 91"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Рівняння
      Побито током деяких знайомих,
      як б’ють на птахофабриці курей.
      Життя – рівняння. Кількість невідомих
      дорівнює сукупностям людей.

      11 січня 2002 р., Київ.

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 277"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Фото
      Хлопчик
      з примхливою посмішкою
      його
      майбутньої долі…

      20 листопада 1999 р., Київ.

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 182"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Німотна темінь…
      Німотна темінь… сльози, як вночі.
      Безпутство слів усі пісні зламало.
      Як осінь солов’ям відійме голоси,
      так при весні ти в мене серце вкрала…

      31 липня 1990 р., Богдани́



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. А тепер я кажу…
      А тепер я кажу, що на столі
      стоїть, лишилися два столові прибори,
      між яких розірвалось усе.
      Хоч сіль і не розсипалась.
      Але вона просто тече із очей.
      Одне й теж саме.

      30 червня 1994 р., Київ

      ""Перґаменти", стор. 133"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Ти перейшла до чистих форм буття…
      Ти перейшла до чистих форм буття,
      себто сприймаєш світ безпосередньо.
      Я пропоную руку і життя,
      і перше, й друге – чисті і конкретні.

      14 квітня 1994 р., Київ

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 60"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Любов – наш міст…
      Любов – наш міст. Він лиш тоді впаде,
      коли по ньому інший хтось пройде.

      22 грудня 1994 р., Київ

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 71"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Я належу тобі настільки…
      Я належу тобі настільки,
      наскільки вічним є ти –
      я прошу – мовчи, годиннику.
      Я прошу – мовчи, годиннику.
      Я прошу – мовчи, годиннику.
      Ні!

      19 лютого 1997 р., Київ

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 173"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Фраґмент ненав’язливої розмови з жінкою
      …І муху я спіймав.
      Ой, їй було від мене!..
      (Я чоловік жорстокий і скажений.)

      10 листопада 1995 р., Київ

      ""Перґаменти", стор. 173"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Радію я, що вчора ві́ршів не писав…
      Радію я, що вчора ві́ршів не писав,
      які сьогодні лиш в однім рядку вмістились:

      "Я сам на сам – до мене ти спізнилась."

      29 лютого 1996 р., Київ

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 138"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Нехай я – останній…
      Нехай я – останній,
      але востаннє…
      Щоб більше ніколи їх не було –
      перших, других, … останніх
      вбитих!..
      вбитих на зло…

      8 квітня 1989 р., Київ

      ""Перґаменти", стор. 121"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Класична риба…
      Класична риба!
      Мовчить навіть на гачку.
      Мудрості глиба!
      Хвала болючому мовчку.

      7 вересня 1993 р., Київ

      ""Перґаменти", стор. 136"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. США…
      США!
      Ша!!!

      16 лютого 2002 р., Київ



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Змова
      Раніше за Все було Слово.
      Слово за Слово – Змова.

      31 липня 2002 р., Богдани́

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 184"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Коли коханню – край…
      Коли коханню – край,
      любові – са́ме час.
      Покинутий – нехай,
      але ж знаходжу – вас.

      14 серпня 2001 р., Богдани́

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 193"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Якби та й з очей замість сліз…
      Якби та й з очей замість сліз
      котилися краплі крові, –
      я кров’ю писала би лист
      коханому до́норові!..

      19 грудня 1989 р., Київ

      ""Переді мною...", стор. 118"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Важко тримати чужі таємниці…
      Важко тримати чужі таємниці.
      У мене їх стільки, як тлі на малині.
      Поволі отак заповзаю в провидці.
      Оскільки мовчу, то всі інші – не винні.

      14 серпня 2001 р., Богдани́

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 187"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Не бійся спіткнутись…
      Не бійся спіткнутись,
      і, навіть, упасти –
      не бійся,
      щоб потім триматись…
      Інакше – убийся!..

      8 лютого 1989 р., Київ

      ""Перґаменти", стор. 151"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Люблю парадокси…
      Люблю парадокси.
      На кожному кроці
      шукаю чогось…
      й не знаходжу…

      І в цім – парадокс!

      8 лютого 1989 р., Київ

      ""Переді мною...", стор. 110"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Папір – то день…
      Папір – то день, поранений думками ранніми,
      коли довкола міфів карусель
      на всю Євразію і Африку…

      31 травня 1992 р., Київ

      ""Переді мною...", стор. 96"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Зимова замальовочка
      Чорно́зем узявся шкарлупою льоду,
      снігами обтяжені бебехи хмар,
      горобчик, поснідавши кетягом глоду,
      сидить, випускаючи дзьобиком пар…

      ~ 2010 р.

      ""Поезії розбурханих стихій", стор. 23"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Важко тримати чужі таємниці…
      Важко тримати чужі таємниці.
      У мене їх стільки, як тлі на малині.
      Поволі отак заповзаю в провидці.
      Оскільки мовчу, то всі інші – не винні.

      14 серпня 2001 р., Богдани́

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 187"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Пропоную розмовляти до третьої ночі…
      Пропоную розмовляти до третьої ночі.
      А потім лягти.
      І розмовляти уві сні.

      7 червня 1994 р., Київ

      ""Переді мною...", стор. 37"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. День випав із орбіти…
      День випав із орбіти,
      душі сумні трембіти.

      28 жовтня 1999 р., Київ

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 174"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Перебільшивши біль…
      Перебільшивши біль,
      залишається менше.
      Хто попе́ред побіг,
      той настільки й дешевший.

      23 листопада 1995 р., Київ

      ""Перґаменти", стор. 174"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Ти молодим терпів тяжкі докори…
      Ти молодим терпів тяжкі докори,
      тепер виносиш їх на старість літ мені…

      17 вересня 1994 р., Київ

      ""Дай, я буду таким, як хочу...", стор. 21"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Сокіл у Києві не приживсь…
      Сокіл у Києві не приживсь.
      Йому відрубали голову.
      Він летів надто низько
      і зачепив голуба…

      19 листопада 1990 р.

      ""Дай, я буду таким, як хочу...", стор. 59"

      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Мокра вулиця…
      Мокра вулиця.
      Вулиця сира.
      По вулицях мертвих блукає стара.

      19 травня 1995 р., Богдани́



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Поки світ стоїть на палях…
      Поки світ стоїть на палях,
      вбитих безпосередньо в космос,
      я прикутий до нього і знаю,
      що без нього мені тоскно.

      13 березня 1994 р.

      ""Дай, я буду таким, як хочу...", стор. 18"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Хай мир і тиша ці…
      Хай мир і тиша ці
      чимдужч – чимдальш,
      а з віч і вуст не сходить
      фальш!

      ~ 2007 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Багато щастя не треба…
      Багато щастя не треба.
      Безмежно багато людині не треба.
      У зайвому сяйві осліп.
      Шукай джерело…

      25 вересня 1995 р., Київ


      ""Дай, я буду таким, як хочу...", стор. 17"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Цього ві́рша нема і не буде…
      Цього ві́рша нема
      і не буде!
      Але є читачі,
      є люди!

      18 жовтня 1999 р., Київ

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 164"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Наввипередки мчать літа…
      Наввипередки мчать літа, так одчайдушно!
      Свята мета давно не та – смішна й неслушна!
      Змінились цінності, і сни не позбувались…
      Літа мої! Куди ж ви, любі, заховались?!

      ~ 2010 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Дощова замальовка
      Дощ, як з відра.
      Сонце – вицвілий місяць.
      Стомлені люди несуть парасольки.
      Хтось на зупинці плаката повісив:
      "Все – на решенье задач перестройки!"
      Море води. А тролейбуси в ньому,
      мов пароплави, бояться зупинки.
      Гордо пливуть, розкидаючи воду
      на тротуар, на людей, на будинки…

      20 листопада 1989 р., Київ



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Як?..
      Як пише вірші сліпий?
      Як пише вірші глухонімий?
      Як пише вірші той,
      у кого немає жодного чуттєвого органу?

      ~ 2007 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Моє віросповіда́ння…
      Моє віросповіда́ння – твоє мовчання.

      10 листопада 1995 р., Київ

      ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 127"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Ліпше – не мати…
      Ліпше – не мати, краще – не знати,
      ніж загубити – і пам’ятати…

      18 грудня 2015 р., Київ

      ""Перґаменти", стор. 35"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Дві закохані пари…
      Дві закохані пари
      (одна з них – монахи,
      а інша – миряни)
      увійшли в монастирський сад.

      Монахи поводилися, як миряни.
      миряни поводилися, як монахи.

      26–27 липня 1995 р., Київ

      ""Переді мною…", стор. 53"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --