Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Надія Цокур

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-16 19:17:45 ],
на сторінці поезії     "***"   Нечуйвітер Ярослав

Так, дійсно чудовий міцний вірш, із добірним присмаком Львова. Знаєте, чому? Бо мені подобаються кав'ярні у Лювові. І кава тут особлива. А коли її готує кохана (коханий), тоді ця кава найкраща в світі. Її ти не зможеш забути. Ось Ви пишете: "Я дуже далеко, Та подумки нині - з тобою"... Зорові образи яскраві і чуттєві. І туга кохання, це також присмак гіркої кави, яку заварили вдало Ви, щоб кожен читач задумався глибше про суєтність світу. А щастя, це зовсім мало: кава, і двоє поряд. І між ними справді Господь, який благословляє кохання. Так побачила я. Чудово!
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-16 19:31:53 ],
на сторінці поезії     "Протерлися рими"   Лазірко Юрій

Межові категорії: біла і чорна зазрість. Кажуть: "Від любові до ненависті один тільки крок". Я думаю, значно менше. Так і тут. Біла заздрість може спонукати до творення, а може до руйнації. Коли почуття переходять у іншу категорію, то це не завжди позитив. Біла заздрість легко стає чорною посестрою, особливо у тих випадках, коли "Сальєрі втомився чекати слави, яка прижилася біля Моцарта, забувши про інших". Матеріальність світу хотіла показати я. Принаймні, спробувала. Юрію, напрочуд вдало: "Терпким і солодким кохання вродило:
у кетязі стигле, живе... на мольберті". На мольберті життя крила з паперу. Сумно. Правдиво.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-16 19:38:17 ],
на сторінці поезії     "Весна"   Павленок Ірина

Дякую, Ірино. Мені особливо приємно прочитати Ваш відгук. Ціную Вашу творчість. Цікаво пишете, вимальовуючи багатоаспектинй погляд на навколишній світ. Гарно: "Ділитися теплом (так ніби це востаннє), І ніжитись у сяйві, що з неба струменить". Світла Вам і того бажаного небесного сяйва!
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-16 19:41:33 ],
на сторінці поезії     "пам"ятай"   Лавренчук Світлана

Світлано, дуже вдало. А оце взагалі вперше у поезії зустрічаю: "Коли хмари опухли від сліз". Вражаюче. Туга в цьому вчувається. Ніби внутрішня трагедія проривається із серця, торкається сивих хмар.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-16 19:53:35 ],
на сторінці поезії     "К - З - Н (три сестри)"   Горденко Надія

Знаєте, що дуже гарно? "Вальсує з Боязню в переживанні Час." Так гарно і сильно! Вітаю!
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-16 20:04:40 ],
на сторінці поезії     "Коли мій вітер втихне..."   Кондратюк Юрій

Прочитала Ваш вірш, і захотілося мені торкнутися слова, щоб цієї миті прийти "до сповіді, а потім до причастя". Очищення - головна заслуга справжньої Поезії. І це відчувається у Вас. Гарно і цінно, тому що відверто.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-16 20:59:16 ],
на сторінці поезії     "Протерлися рими"   Лазірко Юрій

Оцінка мала стояти 6. Вірш мені сподобався. Це вже вдруге у мене така оказія. Перший раз вийшло на сторінці Ярослава Нечуйвітра. Повернулася при написанні повторної відповіді, догледіла. Але я не можу зрозуміти причини. Нехай, що моя неуважність. Дуже прикро.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-16 21:19:00 ],
на сторінці поезії     "Протерлися рими"   Лазірко Юрій

Дякую, що звернули увагу на риму. Погоджуюсь, треба негайно щось робити.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-16 21:24:45 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Рибар Тетяна

Все супер! І тільки в рядку "Ранку упаде зоря", дещо заважає подвійність "у". Чи не хочете замінити на "Ранку впаде зоря".
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-16 21:48:45 ],
на сторінці поезії     "Протерлися рими"   Лазірко Юрій

Тут важливо зберегти внутрішню динаміку. Перший відчеканює, далі, за ним, оповідна манера. І тому міняється ритм. І третя зміна: ¾ будуються технічно на порівняннях, антипоняттях. Технічна сторона мусить відповідати емоційній передачі. Я вибудовувала цю конструкцію, слідуючи за стрижневою ідеєю: максимально передати почуття того, хто поза буденності. «Тінь», сумління совісті, це певний містицизм. Отож, мусить цьому відповідати початок. Уявіть собі: Ви ідете по сходинках буднів, послухайте ритм: «він ... проходить... крізь... простір». Щиро вдячна за увагу. Гарних успіхів.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-26 09:03:38 ],
на сторінці поезії     "***"   Нечуйвітер Ярослав

Справді гарно. Особливо привабливі нотки суголосні поезії Івана Франка. Напевно, душу Вашу надихнула сама Весна на цей вишуканий стиль? Щасти!
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-26 09:12:58 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Дикий Жорж

Бувають хвилини сіро-чорні, як смуток і безнадія. Тоді ти вбачаєш себе зломленим. В такі миті втома налягає на душу, ніби ти прожив століття. Все... Доста... Але, щойно маленький промінчик сонця засяє в небі, це одразу минає. І ти знову сповненений сили, щоб спробувати, як Дон Кіхот змінити цей химерний світ. Так уже ми налаштовані. Отож, Жорже, слава Богу, сон Ваш нетривкий. І світ ще далеко до свого фіналу. Творіть! Саме це, на мою думку, стверджує нескінченність Життя.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-26 09:57:30 ],
на сторінці поезії     "Дон Жуанові"   Жінка Золота

Динамічно. Чи не хотіли б переставити слово: Як ніжність сам у собі поборов - Як ніжність у собі сам поборов. Так не порушується ритм.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-31 09:21:15 ],
на сторінці поезії     "Журавлі"   Лазірко Юрій

Ви знаєте, Юро, це дуже сильно! Мене вразило: "ріже небо, мов старість обличчя", а іще фінальні акорди. Тут все витримано - від початку до останньої крапки. Ви піднесли тугу на крилах своєї душі високо в небеса. І кожен тепер відчуватиме її так, ніби це його власне серце промовляє цим болем. Вірш заслуговує найвищої оцінки. Успіхів!
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-31 09:40:24 ],
на сторінці поезії     "З думкою про Грузію"   Савранська Ванда

І у вас журавлі. Бачите, всі ми прагнемо неба, а воно все далі та далі від нас, як і оті справжні козаки, які залишилися в далекому минулому. І зрідка зустрічаються справжні грузинські, але ой як зрідка.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-31 09:48:30 ],
на сторінці поезії     "До збуджених надій"   Алчевська Христя

Творчий доробок Христі Алчевської відкрився широкому загалу не так давно. Замовчуваннням обходили цю постать, не включаючи її твори у посібники, шкільні підручники. Христя Алчевська гарний дитячий автор. А в дорослій поезії, це тендітна красива чаєчка, що має крила пружні і палке серце.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-31 10:10:09 ],
на сторінці поезії     "***"   Нечуйвітер Ярослав

Це може стати гарною піснею. Відчувається мелодика. Гарно і образно. Особливо зворушує "сумом безсонних вікон".
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-31 10:30:33 ],
на сторінці поезії     "Половинки"   Павленок Ірина

Вірш сподобався. Дотримано гармонії. А змінити "пів" у ціле, то, можливо, втратитися ота загадковість. Після останнього рядка хочеться повернутися знову. Мені подобається "Пів-подих до Твого чола." Є щось у цьому тужливо-ліричне.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-04-03 15:40:47 ],
на сторінці поезії     "Ангел-А"   Меленчук Мирослава

І навіщо Ви так? Ви так звертаєтеся, наче хтось претендує на щось Ваше особистісне. Ні в якому разі! "Як для автора, що зазіхає на рівень Майстер-класу"... Це особистий вибір кожного згідно умов реєстрації, де зазначено "Любитель Поезії" бере участь "ніби граючись", у своє задоволення, не надто відповідально, а учасник "Майстер-класу" цілком серйозно". Прикро що "Ви трішки не в курсі усіх коментів, оскільки деякі з них є закулісними." Думала, що всі автори коментуються на загальних сторінках. І "помста". До чого це? Коли коментують Ваш твір, невже Ви не переглядаєте сторінки автора, який звернув увагу на Вашу творчість? Які такі страшні зауваги я виокремила, що це вималювалося у "помсту"? Прикро, що Ви сприймаєте це так.
Коментатор Надія Цокур, [ 2008-02-10 20:25:10 ],
на сторінці поезії     "Весняна найдовша мить"   Зіганшина Лариса

Вельмишановна пані Ларисо. Мені імпонує Ваша творча та громадянська позиція, подобається творчість. Я - поетеса, член НСПУ. Веду студію для юнацтва при Національному музеї літератури. Маю видані книги та публікації. Хотіла б познайомитися з Вами ближче, запросити на студії. Окрім того, захоплена Вашою творчістю, дозволила собі подати ваш вірш Квітка папороті на затвердження до нової збірки. Із низки віршів Вашу поезію відібрано, чекаю Вашого дозволу на публікацію. Гонорар зовсім невеличкий, але книжечку гарантую. Чекаю на відповідь. З щирою повагою Марія М.MariyaMopozenko@bigmir.net
1   2