Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Надія Цокур

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-10 10:29:37 ],
на сторінці твору     "***"  

Володимире, Ви трішки помиляєтеся. «Бачу - людина, Ви, досить відома2» Дурниці це. Сьогодні відомим можна стати, нічого не зробивши у житті. Хіба не так? Але, мабуть, я надто не сучасна, тому що не люблю «афішування». Сама про себе можу сказати так: «наївний романтик, що прагне якоїсь неіснуючої гармонії». Мені цікаві цілісні особистості – вони відпалали, їх немає уже на землі, але ось вони, поряд, основою нашого теперішнього Життя є їх фундаментальні думки.
Жила я не в місті: під Луцьком, ближче до Млинівщини: Городниця, Острожець, знаєте? У Луцьку живе вся моя родина нині. Що ж до моїх літературних шкіл, все просто. Спочатку моїм «віршописанням» займалися вчителі (писала з дев’яти років). Але складність була також: – із 9 років мусила вчитися витримувати тиск життєвих обставин: у цей час помер батько, нас усіх (12 дітей) піднімала на ноги мама самотужки. Мусили ми всі ставати раніше дорослими. Так хотіло Життя. Активна творча праця розпочалася в Києві: занадто вперта (дехто цю рису називає наполегливістю) хотіла вчитися, і чомусь саме у Києві. Втомилася два роки підряд складати іспити у наш інститут і не проходити конкурси по «невідомій причині». У Києві навчалася журналістики, познайомилася із студією творчої молоді, якою керувала Катерина Мотрич. Ось так і закрутилося. Нещодавно закінчила іще один вуз, факультет філології. Загалом я непосидюча людина.
Щоліта я буваю на Волині, маю чимало друзів, цікавих людей. Цього літа неодмінно буде вдома. Може, зустрінемося? Чесно кажучи, адже я непосидюча людина, мрію якийсь творчий проект на літо. Але «концепція в стані розробки». Деталі пізніше. Щиро рада знайомству. Успіхів.
На мою скромну думку, Ваша поезія матиме гарне майбутнє. Пишу це, проглянувши всю подану добірку. Це не голослівно: маю трохи досвіду в цій справі, вісім років веду авторську студію, де гуртуються молоді таланти. І наостанок, чи можемо перейти на Ти?
(Виправте св'ято "свято")
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-26 09:54:16 ],
на сторінці твору     "***"  

Цікаво і оригінально: ніби на яскраві ілюстрації дитячих книг лягли роздуми дорослих про світ і нас у світі. Образи цікаві. Що ж до очищення, "східцями білого храму виносить душа гріх" відчувається легкість. Хоча легкість буття настає при звільнення від темних гріхів. Втім, білий храм це і є вже чистота. Отож... Успіхів.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-27 09:30:10 ],
на сторінці твору     "***"  

Розумію, скільки читачів, стільки і поглядів на той чи інший поетичний твір, однак, спробую відповісти на зауваження. Отож, найперше « видно, що підшуковувалась рима до \"зорі\"; або: \"Минуть роки... Ширококрилий час\",\"Грайливий світ\" тощо.» Одразу мушу заперечити, здавна не хворію проблемою «втисненням» слів надуманих, «підшукованих», за Вашим висловом. Доцільність того чи іншого слова випливає із контексту. Якщо «ширококрилий час» для вас немає означення забуття, то це дуже особистісний погляд. Час здатен зітерти все суще і вагоме нині. І коли говорити про штампи поетичні, то на прикрий жаль, можна вбачати такі тенденції у кожній поезії. Наприклад, у Вас «чорний гумор, одвічний сумнів». Але це вже дискусійне питання. На мою думку, авангард, що відмежовується від традиції, часто-густо маловартісний. «Заперечення запереченням» досі не стало прозрінням поезії, хоча це все частіше проявляється у поезії. Я навчалася у визнаних майстрів слова, які слідують традиції. Своїх учнів на студіях навчаю створювати як картини, оті ж полотна, поетичні твори. Щоб кожен міг зримо відчувати написане. Що ж до техніки віршування. Володіти технікою, надто замало. І навіть більше, як часто заворожує нас поезія, яка відходить від технічних штампів, те, що я називаю, виплекана конструкція. Мене не зачаровують втиснені у твір нічого не значуші новотвори, які тільки й того, що мають гарне звучання, але не несуть ніякої інформації. Але у кожного свій стиль, своє бачення, своє творення. Отож, мушу завершити так: «скільки читачів, стільки і поглядів на той чи інший поетичний твір». І наостанок, мені дуже приємно, Вікторіє, що Ви звернули увагу на мою поезію. Впевнена, чимало творів доводиться вам аналізувати на літстудії "Перехрестя". І те, що звернули увагу на мій вірш, це вже приємно. Успіхів творчих і гарних поетичних здобутків.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-31 09:58:36 ],
на сторінці твору     "***"  

Дуже близький перегук із поезією Івана Драча. Крила, що потоптані в траві, цікаво, але вже було. А от дійсно цікаво, як влучно підмітила Юля, "самоокрилюся в небі!"
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-03-31 10:02:26 ],
на сторінці твору     "***"  

Дійсно чудовий вірш. Найкраще "крізь серця усіх європ і азій - в серце Бога". Фінал достойний.
Коментатор Надія Цокур, [ 2007-04-03 14:33:54 ],
на сторінці твору     "***"  

Вірш цікавий, однак є зауваження технічні. "Лиш пам’ять – перелітний птах". "Лиш" не завадатить замінити. У таких поезіях глибинних, це занадто спрощено. - А можна народитись вдруге?! Всміхнулась внучка. - Геть печаль!!! Якщо це не диптих, то слід розвинути думку. Важко зрозуміти чиї це слова. Ви пишете що бабусині? Скоріше такі питання властиві молодим. І далі, всміхнулась внучка... Тут непогано було б вибудувати діалог.