Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Оранжевый Олег Олег (1946)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   De profundis
    Ми - прах людський, І доля
    Лишилась нам одна -
  •   Шекспір, сонет 66
    Втомившись від всього я кличу смерть свою
    Як той жебрак, народжений в пустелі
  •   Друзі!
    Чим милі друзі нам неложні?
    Та тим, що поруч з ними не старію.
  •   Запахи війни
    Пахнуть проліски та суниці
    Пахне кров
  •   Війна
    Серце моє
    Палає!
  •   Війна
    Серце моє
    Палає!
  •   Спасибо...
    Спасибо товарищу Сталину
    за наше счастливое детство
  •   Поэт не делает карьеру (сонет)
    Поэт не делает карьеру
    Он просто дышит, как трава
  •   Поэт не делает карьеру (сонет)
    Он просто дышит, как трава
    А мир шумит в зеленых нервах
  •   Знаки
    Случайно найденный рисунок
    В ночи,
  •   Гуркотить
    Гуркотить.
    Прокидаюсь спітнілий - мов відлуння Майдану
  •   Сонет №13
    Мы ковыляем по судьбе,
    Не замечая знаков свыше,
  •   Переход
    В переходе
    Спасаясь от холода
  •   Отдохновение в Малореченском совхозном саду с фантазиями
    ...однажды вечером
    усталый и потухший

  • Огляди

    1. De profundis

      Ми - прах людський, І доля
      Лишилась нам одна -
      Нечутно
      Або вголос
      Ми знизу кричимо –
      зоряямо ми чадно
      У часі крижанім
      нас не згадають завтра
      Підем -і менша з тим



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Шекспір, сонет 66
      Втомившись від всього я кличу смерть свою
      Як той жебрак, народжений в пустелі
      Що геть зневірився у відчаю, в тривозі
      А чиста Совість жебракує десь на розі
      Пихата честь - у чоботах смердючих
      Дівочність - грубо зганьблена ущент
      І Право досконале - вбито в бруд,
      А Сила неміччю подолана кульгавой,
      Мистецтвом назване облудне казнащо,
      І дурь клінічна - та над розумом панує,
      А Істина проста обізвана клінічной глупотою
      І в'язень без провин у збоченця висить на гілці
      Утомлений усім я б зовсім геть пішов
      Але ж помру - кохання лишу наодинці
      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Друзі!
      Чим милі друзі нам неложні?
      Та тим, що поруч з ними не старію.
      Відстать не можна, обігнать не можна,
      Ніс в ніс іще летимо по high-way'ю.

      І, друзі, несмак то у відчай нам впадати.
      Засмучуємось - всім уже не двадцять,
      Хоч вечорами важче засинати,
      Зате уранці легше прокидатись.

      Стрічаємось, на жаль, неприпустимо рідко,
      А все ж один одного впізнаєм.
      Хай нижче з кожним днем на косяку відмітка,
      А дух і інтелект все вище з кожним днем.

      З захопленням дивлюсь на наше покоління.
      Плювать, що нас зігнув радикуліт!
      І вже не так згинаються коліна.
      Живем, аж доки що-небудь болить.

      Роки не знають знижок хитрих:
      Посивів той, в того блищить макітра.
      Все компенсує провидіння –
      М’якшають м’язи, а в нирках твердішає каміння.

      Нехай пригоди нас давно не ваблять
      На ланцюгу тримають і простата і артрит.
      А проміж між нас і винятки бувають,
      І дехто ще по світу торохтить.

      Хоча у більшості є інші вмилування.
      Що з того, що не звідаєм Непал?
      Зате ми знаємось в метОдах лікування
      І гострий інтерес до ліків не пропав.

      Течуть роки, але життя ще длиться,
      Складнішає, і радує весь час.
      Ми знов зібралися, знайомі всі обличчя.
      Якщо ще можна пить, тож вип'ємо за нас.

      Хоч нам плювать на бронз багатопуддя,
      Все ж пам'ятник собі відлили на віка.
      І всім довічним пам'ятником буде
      Безцінна висіяна вами ДНК.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Запахи війни
      Пахнуть проліски та суниці
      Пахне кров
      на зеленій травиці
      Тягне димом
      з покинутих згарищ
      і усім, що собі ти примариш...
      Пахнуть танки
      горілим залізом
      та крадіжкою
      пахнуть валізи
      пахнуть бідністю
      вбогії шати
      пахнуть смертю
      полегліі солдати
      Сонцем пахнуть безкраї степи
      крізь які доведеться пройти



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Війна
      Серце моє
      Палає!
      Пси у ночі виють
      Вештає рідним краєм
      Звір невідомої масті
      Поле зерна просить
      Міцно зійде жито
      Пахарі та плугатарі
      Вдобрили землю добре
      Вітер війни важкий
      Здув з молока піну
      Скинув солому з даху
      Зніс ворогу башню
      ще вона трохи котить
      прямо на переплавку.
      І настає ранок
      Буде і вечір тихий
      Жінки німі гарно
      Ткуть ворогу тахріхім



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Війна
      Серце моє
      Палає!
      Пси у ночі виють
      Вештає рідним краєм
      Звір невідомої масті
      Поле зерна просить
      Міцно зійде жито
      Пахарі та плугатарі
      Вдобрили землю добре
      Вітер війни важкий
      Здув з молока піну
      Скинув солому з даху
      Зніс ворогу башню
      ще вона трохи котить
      прямо на переплавку.
      І настає ранок
      Буде і вечір тихий
      Жінки німі гарно
      Ткуть ворогу тахріхім



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Спасибо...
      Спасибо товарищу Сталину
      за наше счастливое детство
      за то, что отца не убил,
      что не дал под нарами место
      За тихий ночной разговор
      за шорох в далеком эфире
      за кол израэль ла гала
      за войс оф америка тоже
      за то, что нас мама ждала
      с обедом к приходу из школы
      спасибо за воздух и свет
      за то, что его уже нет
      и мы на него не похожи
      За ежика в темном саду
      за дождик прохладный на коже



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Поэт не делает карьеру (сонет)
      Поэт не делает карьеру
      Он просто дышит, как трава
      А мир шумит в зеленых нервах
      Рождая мысли и слова
      Почти упав под сильным ветром
      Он распрямляется потом
      Залечивает свой надлом
      Стелясь, крепчает каждым летом
      Не слыша гром над головой
      Он возвращается к корням
      Рискуя жизнью и судьбой
      Отвергнув мелочи и хлам
      Спокойно жертвует собой
      В угоду ритмам и словам
                      2019




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Поэт не делает карьеру (сонет)

      Он просто дышит, как трава
      А мир шумит в зеленых нервах
      Рождая мысли и слова
      Почти упав под сильным ветром
      Он распрямляется потом
      Залечивает свой надлом
      Стелясь, крепчает каждым летом
      Не слыша гром над головой
      Он возвращается к корням
      Рискуя жизнью и судьбой
      Отвергнув мелочи и хлам
      Спокойно жертвует собой
      В угоду ритмам и словам




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Знаки
      Случайно найденный рисунок
      В ночи,
          в рокочущей Сети
      Остановил меня внезапно
      И от него не отойти…
      Письмен умом косноязычным
      Мне не прочесть, не различить
      Мир равнодушно поэтичен
      Как небо, холоден и чист.
      Мы – это знаки, отраженья
      в холодной, стынущей воде.
      Любого ветра дуновенье -
      И вот уж нет нас, нет нигде…
      Чтоб сохраниться в мире долго
      Замерзни и заледеней,
      вонзись, души моей иголка,
      Занозой в памяти друзей.

      2004



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Гуркотить
      Гуркотить.
      Прокидаюсь спітнілий - мов відлуння Майдану
      Рвуться файєри в небі, спалахує світло примарне
      Колір крові,
      Життя, що спливає на брук.
      Комп вмикаю,
      Пускаю Google Earth і поволі
      На тлі оксамита-намета
      - скрізь прострілений зорями -
      Виринає блакитна перлина-планета.
      Лине грім по тій сині…
      Повінь рве по Тісині…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Сонет №13
      Мы ковыляем по судьбе,
      Не замечая знаков свыше,
      И незнакомые себе
      Предназначения не слышим.
      Прозренье, предзнаменованье
      Доступны чуткому уму.
      Внимая ночи,
          смерти,
              сну
      В неведеньи черпаем знанье.
      Познанье – не дорога к счастью.
      Все ясновидцы погибают
      У врат мечты осуществленья…
      Но все века,
          на всех планетах
      В иллюзии безмерной власти
      Цари покорно исполняют
      предначертания поэтов.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    5. Переход
      В переходе
      Спасаясь от холода
      С крыш, покрывшихся сизым льдом
      Собрались бездомные голуби
      Как в заброшенный гулкий дом
      Здесь на стенах мерцают граффити
      Горький плод безбашенных рук
      Снег лежит грязно-серой накипью
      И шагов одинокий стук.
      Послетались
          сгрудились сгорбленно
      Cжались в мерзлом бетонном жёлобе
      И под крылья спрятали головы
      Как обычно
             и делают
                  голуби.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    6. Отдохновение в Малореченском совхозном саду с фантазиями
      ...однажды вечером
      усталый и потухший
      войду-вползу
      в уснувший старый сад
      свалюсь в траву
      своей неловкой тушей
      а надо мной висят
      земные груди -
      груши
      а надо мною
      перси -
      персики висят
      и я прильну
      приникну к ним губами
      не отрываясь
      пью земное молоко
      не чуя под спиной
      колючий камень
      а надо мною небо
      высоко



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5