Скажи насамперед:
Собі самому
Я був би приростком Москви,
Варшави прихвоснем,
якби себе не виявив:
мого народу словом?!
То воно, воно, воно
Мене не довело
До покручі духовної
І в час, і у добу:
Бездонних шлунків?!
Українцеві воно,
Скажу і вам,
Є кругом рятівним:
Надійним порятунком?!

От тепер придивляюся
до сучасної молоді:
як багато вона твердіша
і просто розумніша від нас!
стільки з Хоткевича.

У мене України більше ,
ніж у когось,
бо в поета:
України ідеал!
Його,
таким плекати
поза батьківщиною
є виняткова змога:
тут не каламутить дня
гевал так свій,
як і північний!

Живучи ідеєю,
поет, як і вона:
обоє будуть вічними!

Дорогою такою
ти з ББ
іди до себе,
дбаючи про ноги,
бо довгенько:
йти прийдеться!