Автори /
Неоніла Ковальська
Рубрики
/ Філософія
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Про що шепоче хвиля?
•
Життя триває
•
Життя не завжди райдужне
•
Матусині квіти
•
Радості дотик легкий
•
У осінь я закохана
•
Матусині квіти
•
Літніх людей шанувати
•
Зрада не прощається
•
Завжди будемо із хлібом
•
Торкає осінь серденька струну
•
Добро у спадок
•
І буде нікому стрічать
•
Народ наш мудрий
•
Хатина-сиротина
•
Народ наш мудрий
•
Уроки життя
•
Гартують крила лелечата
•
Слід на землі
•
Зцілення любов"ю
•
Народжені серцем
•
Народжені серцем
•
Добром благословиться хай життя
•
Поспішаймо до матерів
•
Батьківський яблуневий сад
•
У серці літо не згаса
•
Щоби взимку пахло літом
•
Вишиваночки вкраїнські
•
Слово моє поетичне
•
До чоловіків
•
Горбок із білими берізками
•
Пісня дівоча
•
Блакитним небом сонечко котилось
•
Пісня торкає серця струни
•
Село Ромашкове
•
Як хочеться...
•
Жінка, як року пора
•
Мамина горобина
•
Спомин про дитинство
•
Душа співає хліборобська
•
Осінь перейшла у снігопад
•
Вперше
•
Дні наповнюй справами добрими
•
Лети, лелеченько, лети
•
Життєва осінь
•
Осені у серце не впускаю
•
Бабуся
•
Юності пора
•
Дитинство міряло калюжі
•
Букет суничок червоненьких
•
Горить-потріскує свіча
•
У щасті дітям проживать
•
Стежка до мами
•
Дитинство пахло чорнобривцями
•
Коли падає зірка
•
Наснилась юності пора
•
Хай миром світ благословиться
•
Його Величність Хліб
•
Коли усміхається жінка
•
Вічно молода душа
•
День веселощів та сміху
•
Горить-потріскує свіча
•
Столиця юності й тепла
•
Зрадників підлі душі
•
Вірші-птахи
•
Щоби перед внуками не соромно
•
Журавлиний сум
•
"Придане" бабусі
•
Жаба може задушити
•
А ластівки зібралися в дорогу
•
Надія на мир
•
Сподівання на мирні світанки
•
Добром нехай святяться дні прийдешні
•
В душу смутку не впускай
•
Скоро покотиться літечко в осінь
•
Мирного неба й щасливої долі
•
Красу у серденько впущу
•
Стежка до мами
•
Життя прекрасне
•
Заряджай на позитив
•
Щоби доленька привітною була
•
Коли вдягаю вишиванку
•
Плекать врожаї земля хоче
•
Усмішка матусі й досі гріє
•
Творить добро - собі на благо
•
Душа любов"ю оповита
•
На порожньому подвір"ї
•
До насильства не звикайте
•
Та умиротворення відчуть
•
Та умиротворення відчуть
•
Про дружбу та друзів
•
Щоб серцю затишно було
•
Чебреці
•
Жайвора вранішня пісня
•
Скажи мені, людино
•
Вперше
•
Коли в серцях нема любові
•
Материнське горе
•
Летять лелеки понад хатами
•
Переживемо усі напасті
•
Чекає біла хата
•
Коли є дружною родина
•
Верба-бабуся
•
Заповідь Великого земляка
•
Багато маю віршів-діток
•
Хочеться тиші
•
Куди поспішаєте, літа молодії?
•
Горбок із білими берізками
•
Тут набираюся снаги
Переглянути всі твори з цієї сторінки
А про що шепоче хвиля,
До берега поспіша?
До берега поспіша?
Життя й під час війни триває,
Хтось зустрічається, кохає
Хтось зустрічається, кохає
Чи сумно тобі чи радісно -
Не кожному знати треба.
Не кожному знати треба.
Чорнобривці, чорнобривці,
Квітоньки матусі
Квітоньки матусі
Навіяв сум осінній день похмурий
І дощ розплакався, ніяк не зупинить.
І дощ розплакався, ніяк не зупинить.
Всі люблять весну сонячну й квітучу
І літечка барвистий натюрморт,
І літечка барвистий натюрморт,
Чонобривці, чонобривці,
Квітоньки матусі
Квітоньки матусі
Літні люди.Шанувати
Треба в будень їх і свято.
Треба в будень їх і свято.
У житті все буває:
Ми прощаєм образи,
Ми прощаєм образи,
Задивився вересень
Та й блакитним вересом
Та й блакитним вересом
В кленків, мов коней гриви позолочені,
Берізки як русалоньки стоять.
Берізки як русалоньки стоять.
Недолюблено.Недоспівано.
Недосказано гарних слів.
Недосказано гарних слів.
Вкраїнська земле щедра та родюча,
Чому ж ти бур"янами заросла?
Чому ж ти бур"янами заросла?
Коли літають низько ластівки,
Значить дощу чекати незабаром.
Значить дощу чекати незабаром.
Стара облуплена стоїть,
Вже покосились вікна й двері,
Вже покосились вікна й двері,
Коли літають низько ластівки,
Значить дощу чекати незабаром.
Значить дощу чекати незабаром.
Іду життєвим полем день у день,
Воно широке, що й не видно краю.
Воно широке, що й не видно краю.
Здається ще вчора гніздечко мостили
Лелеки, коли прилетіли здаля,
Лелеки, коли прилетіли здаля,
Кульбабка жовта - сонечко маленьке,
Немов курчатко заховалось у траві,
Немов курчатко заховалось у траві,
Заіскрились вогники любові
У твоїх очах, душі твоїй.
У твоїх очах, душі твоїй.
Кораблик дитинства життя течія
Давно віднесла ген за обрій,
Давно віднесла ген за обрій,
Кораблик дитинства життя течія
Давно віднесла ген за обрій,
Давно віднесла ген за обрій,
Минули дні, коли весна життєва
Жасмином квітувала та бузком.
Жасмином квітувала та бузком.
Пам"ятаю пісню твою, ненько,
Руки ніжні й лагідні слова.
Руки ніжні й лагідні слова.
Біло-рожевий цвіт, неначе дим
В старім саду батьківськім яблуневім.
В старім саду батьківськім яблуневім.
Ціловані вітром та сонцем зігріті
Рум"яняться яблука в нашім саду,
Рум"яняться яблука в нашім саду,
Квіти засіває квітень
І буяють в травні трави.
І буяють в травні трави.
Вишиваночки вкраїнські
Буковинські та Подільські,
Буковинські та Подільські,
Розповідаю Словом поетичним
Про те, що думаю і мрію, чим живу,
Про те, що думаю і мрію, чим живу,
Чоловіки!Своїх жінок кохайте
І говоріть їм лагідні слова,
І говоріть їм лагідні слова,
А той горбок із білими берізками
І нині часто так приходить в сни
І нині часто так приходить в сни
Десь від річки доноситься пісня дівоча,
Гарно так, що і зорі заслухались мабуть,
Гарно так, що і зорі заслухались мабуть,
Блакитним небом сонечко котилось
Тепле таке і жовте та яскраве.
Тепле таке і жовте та яскраве.
Зринає пісня птахом легкокрилим
Все вгору й вгору і летить, летить
Все вгору й вгору і летить, летить
Ой, красиве ж село Ромашкове
Квітувало влітку ромашками.
Квітувало влітку ромашками.
Як хочеться весен мирних
І літа зі співом пташок
І літа зі співом пташок
Весна - то дівчина в барвистім віночку
Із цвіту вишневого й трав.
Із цвіту вишневого й трав.
Біля хати - деревце маленьке,
Це його іще садила ненька,
Це його іще садила ненька,
Туди лину думками і серцем,
Де під лісом білесенька хата,
Де під лісом білесенька хата,
Поле моє, полечко,
Восени ти зоране,
Восени ти зоране,
Багряна осінь перейшла у снігопад,
Під ним листочки жовті залишились.
Під ним листочки жовті залишились.
Усе в житті буває завжди вперше:
Ми немовлятами приходимо у світ
Ми немовлятами приходимо у світ
Колись можливо хтось на цьому світі
Про тебе добрим словом і згадає
Про тебе добрим словом і згадає
Лети, лелеченько, лети
Туди, де теплая водичка,
Туди, де теплая водичка,
Молодії літа наші
Колись вгору піднімались,
Колись вгору піднімались,
Із срібної павутини бабиного літа
Виткала таке чудове мереживо осінь,
Виткала таке чудове мереживо осінь,
Онуків люблять більше, ніж дітей,
Це заперечувати зовсім не беруся,
Це заперечувати зовсім не беруся,
У школі вечір випускний,
Усі дівчата гарно вбрані,
Усі дівчата гарно вбрані,
А сонячні промінчики
Стрибали по калюжах
Стрибали по калюжах
Ти приніс мені букетик
Не троянд і не ромашок,
Не троянд і не ромашок,
Стара хатина край села,
Спустився вечір тихо-тихо,
Спустився вечір тихо-тихо,
День Захисту дітей сьогодні,
Але їх треба захищать
Але їх треба захищать
У неньчинім саду квітують вишні,
Зозуленька відлічує роки.
Зозуленька відлічує роки.
Чорнобривцями та матіолою
Пахло гарно дитинство моє.
Пахло гарно дитинство моє.
Коли з неба зіка пада,
Загадай мерщій бажання.
Загадай мерщій бажання.
Взяла я в руки гілку полину,
Розтерла листя тісно у долонях
Розтерла листя тісно у долонях
Пробіг вже пів дороги травень,
Весна завершує свій шлях.
Весна завершує свій шлях.
Святий Георгій. він же й побідоносець
Покровитель землеробів-трударів
Покровитель землеробів-трударів
Коли усміхається жінка,
То сонце виходить з-за хмари
То сонце виходить з-за хмари
Ой, літечко, літечко, літечко життєве,
Квітами барвистими ти вже відцвіло.
Квітами барвистими ти вже відцвіло.
День веселощів та сміху,
Він завжди дарує втіху.
Він завжди дарує втіху.
Стара хатина край села,
Спустився вечір тихо-тихо,
Спустився вечір тихо-тихо,
Ступаю стежкою вузькою,
Котра веде аж до села.
Котра веде аж до села.
Рашистів вже б давно перемогли,
Якби не зрадників чорні та підлі душі,
Якби не зрадників чорні та підлі душі,
Окрилена коханням,
Розкрилена піснями
Розкрилена піснями
Котиться, котиться, котиться
Наше життя. як морська хвиля,
Наше життя. як морська хвиля,
Із небесної блакиті
Лине журавлиний сум,
Лине журавлиний сум,
Давно вже отам у куточку
Старесенька скриня стоїть,
Старесенька скриня стоїть,
"Жаба" може задушити
Тих, хто іншим заздрить.
Тих, хто іншим заздрить.
А ластівки зібралися в дорогу
І випробовують востаннє міцність крил.
І випробовують востаннє міцність крил.
Пахне спасівка в саду,
Медом жовті груші.
Медом жовті груші.
Тихо й непомітно
Осінь підкрадається,
Осінь підкрадається,
Прокидається пізніше світанок серпневий,
Підкрадається тихенько вечір теж раніш,
Підкрадається тихенько вечір теж раніш,
Ронить листячко верба
Човником на воду
Човником на воду
Надворі ще тепло і навіть спекотно,
Квітують троянди, вітрець їх леліє
Квітують троянди, вітрець їх леліє
Вже минула літечка половина,
Соловейка пісенька вже не лине
Соловейка пісенька вже не лине
Надворі ж бо стоїть червнева спека,
Хоча і вітер також повіва.
Хоча і вітер також повіва.
У неньчинім саду квітують вишні,
Зозуленька відлічує роки.
Зозуленька відлічує роки.
Минають вже останні дні січневі,
Надворі то сніжок, а то дощить,
Надворі то сніжок, а то дощить,
Під чобітьми ніжок рипить,
Мороз на склі дива малює.
Мороз на склі дива малює.
Ти буваєш прихильною і дуже злою,
Доброю і жорстокою й безжальною теж.
Доброю і жорстокою й безжальною теж.
Коли сорочку одягаю вишивану
Ту, що мені матуся дарувала,
Ту, що мені матуся дарувала,
Вертають. вертають з далеких доріг
До своїх гніздечок пташата.
До своїх гніздечок пташата.
Тепло твоїх долонь я відчуваю
Та усмішка привітна гріє теж.
Та усмішка привітна гріє теж.
Коли твориш добро, то щасливий ти сам,
Бо воно тобі скоро вернеться,
Бо воно тобі скоро вернеться,
Душа моя любов"ю оповита.
Любов дарує іншим навзаєм,
Любов дарує іншим навзаєм,
На порожньому подвір"ї
Розрослися бур"яни,
Розрослися бур"яни,
Усе прощати можемо ми другу,
Подрузі, сестрі та чоловіку,
Подрузі, сестрі та чоловіку,
Поміж соснами, березами й дубами
Заховались храму куполи.
Заховались храму куполи.
Поміж соснами, березами й дубами
Заховались храму куполи,
Заховались храму куполи,
Як добре мати гарних вірних друзів,
Які з тобою в радості і тузі,
Які з тобою в радості і тузі,
Уже відлетіли замріяні весни,
Немов легкокрилі птахи
Немов легкокрилі птахи
Чебреці, чебреці. чебреці
Чомусь терпко запахли дитинством.
Чомусь терпко запахли дитинством.
Половіють жита молоді,
Вкрився золотом колос пшеничний
Вкрився золотом колос пшеничний
По правді ти скажи мені, людино
Чому в тобі стільки багато зла
Чому в тобі стільки багато зла
Усе в житті буває завжди вперше:
Ми немовлятами приходимо у світ.
Ми немовлятами приходимо у світ.
Весняні дні кінця вже добігають,
А справжнього тепла іще нема.
А справжнього тепла іще нема.
Для матері найбільше горе,
Як проводжа в останню путь
Як проводжа в останню путь
Летять лелеки навесні над хатами
Та не на кожну сядуть вони з них.
Та не на кожну сядуть вони з них.
Думки. як бджоли в вулику рояться,
Були веселі, а тепер сумні,
Були веселі, а тепер сумні,
На килимку зеленім із барвінку
Квіточок-очей така блакить.
Квіточок-очей така блакить.
Нелегко в світі всім живеться нині:
Хвороби, війни і турбот потік.
Хвороби, війни і турбот потік.
Стара верба широка та розлога
Вже стільки літ росте біля ставка,
Вже стільки літ росте біля ставка,
Приходить піст.Суворий і великий.
Дотримується хтось його, хтось - ні.
Дотримується хтось його, хтось - ні.
Закохана в поезію, залюблена у Слово,
З дитинства я зачитувалась ним,
З дитинства я зачитувалась ним,
Посидіти так хочеться у тиші,
Подумати, згадать приємне щось,
Подумати, згадать приємне щось,
Куди ж це поспішаєте, літа ви молодії?
Чомусь так стрімко ви мчите, що вас не здоженеш.
Чомусь так стрімко ви мчите, що вас не здоженеш.
А той горбок із білими берізками
І нині часто так приходить в сни
І нині часто так приходить в сни
А у лісі недалечко
Біля крайніх сільських хат
Біля крайніх сільських хат