Автори /
Неоніла Ковальська
![]() |
Рубрики
/ Філософія
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Горить-потріскує свіча
•
Столиця юності й тепла
•
Зрадників підлі душі
•
Вірші-птахи
•
Щоби перед внуками не соромно
•
Журавлиний сум
•
"Придане" бабусі
•
Жаба може задушити
•
А ластівки зібралися в дорогу
•
Надія на мир
•
Сподівання на мирні світанки
•
Добром нехай святяться дні прийдешні
•
В душу смутку не впускай
•
Скоро покотиться літечко в осінь
•
Мирного неба й щасливої долі
•
Красу у серденько впущу
•
Стежка до мами
•
Життя прекрасне
•
Заряджай на позитив
•
Щоби доленька привітною була
•
Коли вдягаю вишиванку
•
Плекать врожаї земля хоче
•
Усмішка матусі й досі гріє
•
Творить добро - собі на благо
•
Душа любов"ю оповита
•
На порожньому подвір"ї
•
До насильства не звикайте
•
Та умиротворення відчуть
•
Та умиротворення відчуть
•
Про дружбу та друзів
•
Щоб серцю затишно було
•
Чебреці
•
Жайвора вранішня пісня
•
Скажи мені, людино
•
Вперше
•
Коли в серцях нема любові
•
Материнське горе
•
Летять лелеки понад хатами
•
Переживемо усі напасті
•
Чекає біла хата
•
Коли є дружною родина
•
Верба-бабуся
•
Заповідь Великого земляка
•
Багато маю віршів-діток
•
Хочеться тиші
•
Куди поспішаєте, літа молодії?
•
Горбок із білими берізками
•
Тут набираюся снаги
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Стара хатина край села,
Спустився вечір тихо-тихо,
Спустився вечір тихо-тихо,
Ступаю стежкою вузькою,
Котра веде аж до села.
Котра веде аж до села.
Рашистів вже б давно перемогли,
Якби не зрадників чорні та підлі душі,
Якби не зрадників чорні та підлі душі,
Окрилена коханням,
Розкрилена піснями
Розкрилена піснями
Котиться, котиться, котиться
Наше життя. як морська хвиля,
Наше життя. як морська хвиля,
Із небесної блакиті
Лине журавлиний сум,
Лине журавлиний сум,
Давно вже отам у куточку
Старесенька скриня стоїть,
Старесенька скриня стоїть,
"Жаба" може задушити
Тих, хто іншим заздрить.
Тих, хто іншим заздрить.
А ластівки зібралися в дорогу
І випробовують востаннє міцність крил.
І випробовують востаннє міцність крил.
Пахне спасівка в саду,
Медом жовті груші.
Медом жовті груші.
Тихо й непомітно
Осінь підкрадається,
Осінь підкрадається,
Прокидається пізніше світанок серпневий,
Підкрадається тихенько вечір теж раніш,
Підкрадається тихенько вечір теж раніш,
Ронить листячко верба
Човником на воду
Човником на воду
Надворі ще тепло і навіть спекотно,
Квітують троянди, вітрець їх леліє
Квітують троянди, вітрець їх леліє
Вже минула літечка половина,
Соловейка пісенька вже не лине
Соловейка пісенька вже не лине
Надворі ж бо стоїть червнева спека,
Хоча і вітер також повіва.
Хоча і вітер також повіва.
У неньчинім саду квітують вишні,
Зозуленька відлічує роки.
Зозуленька відлічує роки.
Минають вже останні дні січневі,
Надворі то сніжок, а то дощить,
Надворі то сніжок, а то дощить,
Під чобітьми ніжок рипить,
Мороз на склі дива малює.
Мороз на склі дива малює.
Ти буваєш прихильною і дуже злою,
Доброю і жорстокою й безжальною теж.
Доброю і жорстокою й безжальною теж.
Коли сорочку одягаю вишивану
Ту, що мені матуся дарувала,
Ту, що мені матуся дарувала,
Вертають. вертають з далеких доріг
До своїх гніздечок пташата.
До своїх гніздечок пташата.
Тепло твоїх долонь я відчуваю
Та усмішка привітна гріє теж.
Та усмішка привітна гріє теж.
Коли твориш добро, то щасливий ти сам,
Бо воно тобі скоро вернеться,
Бо воно тобі скоро вернеться,
Душа моя любов"ю оповита.
Любов дарує іншим навзаєм,
Любов дарує іншим навзаєм,
На порожньому подвір"ї
Розрослися бур"яни,
Розрослися бур"яни,
Усе прощати можемо ми другу,
Подрузі, сестрі та чоловіку,
Подрузі, сестрі та чоловіку,
Поміж соснами, березами й дубами
Заховались храму куполи.
Заховались храму куполи.
Поміж соснами, березами й дубами
Заховались храму куполи,
Заховались храму куполи,
Як добре мати гарних вірних друзів,
Які з тобою в радості і тузі,
Які з тобою в радості і тузі,
Уже відлетіли замріяні весни,
Немов легкокрилі птахи
Немов легкокрилі птахи
Чебреці, чебреці. чебреці
Чомусь терпко запахли дитинством.
Чомусь терпко запахли дитинством.
Половіють жита молоді,
Вкрився золотом колос пшеничний
Вкрився золотом колос пшеничний
По правді ти скажи мені, людино
Чому в тобі стільки багато зла
Чому в тобі стільки багато зла
Усе в житті буває завжди вперше:
Ми немовлятами приходимо у світ.
Ми немовлятами приходимо у світ.
Весняні дні кінця вже добігають,
А справжнього тепла іще нема.
А справжнього тепла іще нема.
Для матері найбільше горе,
Як проводжа в останню путь
Як проводжа в останню путь
Летять лелеки навесні над хатами
Та не на кожну сядуть вони з них.
Та не на кожну сядуть вони з них.
Думки. як бджоли в вулику рояться,
Були веселі, а тепер сумні,
Були веселі, а тепер сумні,
На килимку зеленім із барвінку
Квіточок-очей така блакить.
Квіточок-очей така блакить.
Нелегко в світі всім живеться нині:
Хвороби, війни і турбот потік.
Хвороби, війни і турбот потік.
Стара верба широка та розлога
Вже стільки літ росте біля ставка,
Вже стільки літ росте біля ставка,
Приходить піст.Суворий і великий.
Дотримується хтось його, хтось - ні.
Дотримується хтось його, хтось - ні.
Закохана в поезію, залюблена у Слово,
З дитинства я зачитувалась ним,
З дитинства я зачитувалась ним,
Посидіти так хочеться у тиші,
Подумати, згадать приємне щось,
Подумати, згадать приємне щось,
Куди ж це поспішаєте, літа ви молодії?
Чомусь так стрімко ви мчите, що вас не здоженеш.
Чомусь так стрімко ви мчите, що вас не здоженеш.
А той горбок із білими берізками
І нині часто так приходить в сни
І нині часто так приходить в сни
А у лісі недалечко
Біля крайніх сільських хат
Біля крайніх сільських хат