Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Неоніла Ковальська

Рубрики / Філософія

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Батьківський яблуневий сад
    Біло-рожевий цвіт, неначе дим
    В старім саду батьківськім яблуневім.
  •   У серці літо не згаса
    Ціловані вітром та сонцем зігріті
    Рум"яняться яблука в нашім саду,
  •   Щоби взимку пахло літом
    Квіти засіває квітень
    І буяють в травні трави.
  •   Вишиваночки вкраїнські
    Вишиваночки вкраїнські
    Буковинські та Подільські,
  •   Слово моє поетичне
    Розповідаю Словом поетичним
    Про те, що думаю і мрію, чим живу,
  •   До чоловіків
    Чоловіки!Своїх жінок кохайте
    І говоріть їм лагідні слова,
  •   Горбок із білими берізками
    А той горбок із білими берізками
    І нині часто так приходить в сни
  •   Пісня дівоча
    Десь від річки доноситься пісня дівоча,
    Гарно так, що і зорі заслухались мабуть,
  •   Блакитним небом сонечко котилось
    Блакитним небом сонечко котилось
    Тепле таке і жовте та яскраве.
  •   Пісня торкає серця струни
    Зринає пісня птахом легкокрилим
    Все вгору й вгору і летить, летить
  •   Село Ромашкове
    Ой, красиве ж село Ромашкове
    Квітувало влітку ромашками.
  •   Як хочеться...
    Як хочеться весен мирних
    І літа зі співом пташок
  •   Жінка, як року пора
    Весна - то дівчина в барвистім віночку
    Із цвіту вишневого й трав.
  •   Мамина горобина
    Біля хати - деревце маленьке,
    Це його іще садила ненька,
  •   Спомин про дитинство
    Туди лину думками і серцем,
    Де під лісом білесенька хата,
  •   Душа співає хліборобська
    Поле моє, полечко,
    Восени ти зоране,
  •   Осінь перейшла у снігопад
    Багряна осінь перейшла у снігопад,
    Під ним листочки жовті залишились.
  •   Вперше
    Усе в житті буває завжди вперше:
    Ми немовлятами приходимо у світ
  •   Дні наповнюй справами добрими
    Колись можливо хтось на цьому світі
    Про тебе добрим словом і згадає
  •   Лети, лелеченько, лети
    Лети, лелеченько, лети
    Туди, де теплая водичка,
  •   Життєва осінь
    Молодії літа наші
    Колись вгору піднімались,
  •   Осені у серце не впускаю
    Із срібної павутини бабиного літа
    Виткала таке чудове мереживо осінь,
  •   Бабуся
    Онуків люблять більше, ніж дітей,
    Це заперечувати зовсім не беруся,
  •   Юності пора
    У школі вечір випускний,
    Усі дівчата гарно вбрані,
  •   Дитинство міряло калюжі
    А сонячні промінчики
    Стрибали по калюжах
  •   Букет суничок червоненьких
    Ти приніс мені букетик
    Не троянд і не ромашок,
  •   Горить-потріскує свіча
    Стара хатина край села,
    Спустився вечір тихо-тихо,
  •   У щасті дітям проживать
    День Захисту дітей сьогодні,
    Але їх треба захищать
  •   Стежка до мами
    У неньчинім саду квітують вишні,
    Зозуленька відлічує роки.
  •   Дитинство пахло чорнобривцями
    Чорнобривцями та матіолою
    Пахло гарно дитинство моє.
  •   Коли падає зірка
    Коли з неба зіка пада,
    Загадай мерщій бажання.
  •   Наснилась юності пора
    Взяла я в руки гілку полину,
    Розтерла листя тісно у долонях
  •   Хай миром світ благословиться
    Пробіг вже пів дороги травень,
    Весна завершує свій шлях.
  •   Його Величність Хліб
    Святий Георгій. він же й побідоносець
    Покровитель землеробів-трударів
  •   Коли усміхається жінка
    Коли усміхається жінка,
    То сонце виходить з-за хмари
  •   Вічно молода душа
    Ой, літечко, літечко, літечко життєве,
    Квітами барвистими ти вже відцвіло.
  •   День веселощів та сміху
    День веселощів та сміху,
    Він завжди дарує втіху.
  •   Горить-потріскує свіча
    Стара хатина край села,
    Спустився вечір тихо-тихо,
  •   Столиця юності й тепла
    Ступаю стежкою вузькою,
    Котра веде аж до села.
  •   Зрадників підлі душі
    Рашистів вже б давно перемогли,
    Якби не зрадників чорні та підлі душі,
  •   Вірші-птахи
    Окрилена коханням,
    Розкрилена піснями
  •   Щоби перед внуками не соромно
    Котиться, котиться, котиться
    Наше життя. як морська хвиля,
  •   Журавлиний сум
    Із небесної блакиті
    Лине журавлиний сум,
  •   "Придане" бабусі
    Давно вже отам у куточку
    Старесенька скриня стоїть,
  •   Жаба може задушити
    "Жаба" може задушити
    Тих, хто іншим заздрить.
  •   А ластівки зібралися в дорогу
    А ластівки зібралися в дорогу
    І випробовують востаннє міцність крил.
  •   Надія на мир
    Пахне спасівка в саду,
    Медом жовті груші.
  •   Сподівання на мирні світанки
    Тихо й непомітно
    Осінь підкрадається,
  •   Добром нехай святяться дні прийдешні
    Прокидається пізніше світанок серпневий,
    Підкрадається тихенько вечір теж раніш,
  •   В душу смутку не впускай
    Ронить листячко верба
    Човником на воду
  •   Скоро покотиться літечко в осінь
    Надворі ще тепло і навіть спекотно,
    Квітують троянди, вітрець їх леліє
  •   Мирного неба й щасливої долі
    Вже минула літечка половина,
    Соловейка пісенька вже не лине
  •   Красу у серденько впущу
    Надворі ж бо стоїть червнева спека,
    Хоча і вітер також повіва.
  •   Стежка до мами
    У неньчинім саду квітують вишні,
    Зозуленька відлічує роки.
  •   Життя прекрасне
    Минають вже останні дні січневі,
    Надворі то сніжок, а то дощить,
  •   Заряджай на позитив
    Під чобітьми ніжок рипить,
    Мороз на склі дива малює.
  •   Щоби доленька привітною була
    Ти буваєш прихильною і дуже злою,
    Доброю і жорстокою й безжальною теж.
  •   Коли вдягаю вишиванку
    Коли сорочку одягаю вишивану
    Ту, що мені матуся дарувала,
  •   Плекать врожаї земля хоче
    Вертають. вертають з далеких доріг
    До своїх гніздечок пташата.
  •   Усмішка матусі й досі гріє
    Тепло твоїх долонь я відчуваю
    Та усмішка привітна гріє теж.
  •   Творить добро - собі на благо
    Коли твориш добро, то щасливий ти сам,
    Бо воно тобі скоро вернеться,
  •   Душа любов"ю оповита
    Душа моя любов"ю оповита.
    Любов дарує іншим навзаєм,
  •   На порожньому подвір"ї
    На порожньому подвір"ї
    Розрослися бур"яни,
  •   До насильства не звикайте
    Усе прощати можемо ми другу,
    Подрузі, сестрі та чоловіку,
  •   Та умиротворення відчуть
    Поміж соснами, березами й дубами
    Заховались храму куполи.
  •   Та умиротворення відчуть
    Поміж соснами, березами й дубами
    Заховались храму куполи,
  •   Про дружбу та друзів
    Як добре мати гарних вірних друзів,
    Які з тобою в радості і тузі,
  •   Щоб серцю затишно було
    Уже відлетіли замріяні весни,
    Немов легкокрилі птахи
  •   Чебреці
    Чебреці, чебреці. чебреці
    Чомусь терпко запахли дитинством.
  •   Жайвора вранішня пісня
    Половіють жита молоді,
    Вкрився золотом колос пшеничний
  •   Скажи мені, людино
    По правді ти скажи мені, людино
    Чому в тобі стільки багато зла
  •   Вперше
    Усе в житті буває завжди вперше:
    Ми немовлятами приходимо у світ.
  •   Коли в серцях нема любові
    Весняні дні кінця вже добігають,
    А справжнього тепла іще нема.
  •   Материнське горе
    Для матері найбільше горе,
    Як проводжа в останню путь
  •   Летять лелеки понад хатами
    Летять лелеки навесні над хатами
    Та не на кожну сядуть вони з них.
  •   Переживемо усі напасті
    Думки. як бджоли в вулику рояться,
    Були веселі, а тепер сумні,
  •   Чекає біла хата
    На килимку зеленім із барвінку
    Квіточок-очей така блакить.
  •   Коли є дружною родина
    Нелегко в світі всім живеться нині:
    Хвороби, війни і турбот потік.
  •   Верба-бабуся
    Стара верба широка та розлога
    Вже стільки літ росте біля ставка,
  •   Заповідь Великого земляка
    Приходить піст.Суворий і великий.
    Дотримується хтось його, хтось - ні.
  •   Багато маю віршів-діток
    Закохана в поезію, залюблена у Слово,
    З дитинства я зачитувалась ним,
  •   Хочеться тиші
    Посидіти так хочеться у тиші,
    Подумати, згадать приємне щось,
  •   Куди поспішаєте, літа молодії?
    Куди ж це поспішаєте, літа ви молодії?
    Чомусь так стрімко ви мчите, що вас не здоженеш.
  •   Горбок із білими берізками
    А той горбок із білими берізками
    І нині часто так приходить в сни
  •   Тут набираюся снаги
    А у лісі недалечко
    Біля крайніх сільських хат

  • Огляди

    1. Батьківський яблуневий сад
      Біло-рожевий цвіт, неначе дим
      В старім саду батьківськім яблуневім.
      Ніхто не доглядає вже за ним
      Та він здається казкою для мене.

      Це батько їх колись давно садив,
      Плекав ті яблуньки, наче маленькі діти,
      Ми ж дивні імена давали їм
      Й дорослими любили тут сидіти.

      Їх смак і досі відчуваю я
      Солодкий, кислуватий й соковитий.
      Хоч старих яблунь сохне вже гілля
      Та сад цвіте й продовжує родити.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. У серці літо не згаса
      Ціловані вітром та сонцем зігріті
      Рум"яняться яблука в нашім саду,
      Отаву косити пора молоду,
      До осені котиться теплеє літо.

      Коротшають дні, стають довшими ночі,
      А на світанку холодна роса.
      Та літечко я відпускати не хочу,
      У серці моєму воно не згаса.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Щоби взимку пахло літом
      Квіти засіває квітень
      І буяють в травні трави.
      А коситиме їх літо,
      Щоби сонечко ласкаве

      Підсушило їх гарненько
      Та зібрав господар сіно,
      Від дощу сховав надійно,
      Щоби взимку пахло літом.

      І худоба була сита,
      Молоко давала й м"ясо.
      То ж не гаяти слід часу,
      А збирати влітку сіно.

      2024 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Вишиваночки вкраїнські
      Вишиваночки вкраїнські
      Буковинські та Подільські,
      Ще Поліські й Слобожанські
      І чудові Прикарпатські

      Прикрашають скатертини
      Й килими в кожній родині.
      Рушники ними рясніють,
      Вишивати тут уміють

      Сорочки та блузи й сукні,
      Щоб залишити майбутнім
      Поколінням та нащадкам
      Це мистецтво - вишивання.

      2024 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Слово моє поетичне
      Розповідаю Словом поетичним
      Про те, що думаю і мрію, чим живу,
      Прагне прекрасного душа моя лірична
      У сонячну погоду й дощову.

      Багато літ зі мною оте Слово,
      Ніколи ж бо воно не покида.
      Ним я веду з природою розмову,
      З людьми та Богом.І коли біда

      Та в радісні хвилини й часи смутку
      Захоплення ним виливаю й біль.
      Для мене є найкращим подарунком,
      Коли вірші читає хтось мої.

      2024 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. До чоловіків
      Чоловіки!Своїх жінок кохайте
      І говоріть їм лагідні слова,
      Шануйте ви обраниць й поважайте,
      Будуть вони обожнювати вас.

      Кажіть їм що вони - найкращі
      І найгарніші та єдині в світі.
      Мов дивна музика слова сприймуться ваші
      І зацвітуть у серці щастя квіти.

      Бо жінка створена Всевишнім для любові
      Та ніжності й добра на всі віки,
      Заради милого на все вона готова.
      Не забувайте ви про це, чоловіки.

      2004 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Горбок із білими берізками
      А той горбок із білими берізками
      І нині часто так приходить в сни
      Із пролісками гарними розквітлими
      Та запахом красунечки весни.

      Сюди ми йшли не так за тими квітами,
      Як відпочити й бачити красу,
      Подихати весняною ще свіжістю
      На повні груди, забувать про сум.

      Старі берези стали, є й посохлі вже,
      За пролісками теж ніхто не йде.
      Та дні чудові ті дитинства нашого
      Пам"ять назавжди в серці збереже.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Пісня дівоча
      Десь від річки доноситься пісня дівоча,
      Гарно так, що і зорі заслухались мабуть,
      Її чути усім аж до пізньої ночі,
      То дарма, що співачкам раненько вставати.

      Братися і до праці дівчатонькам треба,
      Бо роботи в селі ж то завжди вистачає,
      Слід подбать про родину й про дім та про себе,
      Ну а поки що пісня вкраїнська лунає.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Блакитним небом сонечко котилось
      Блакитним небом сонечко котилось
      Тепле таке і жовте та яскраве.
      Щиро із ранком привітать хотіло
      Воно усе живе, давать наснаги

      Людям, птахам, звірятам та комахам,
      Кожній травиночці і дереву та квітці,
      Щоби у кожного із них був гарний настрій,
      Як барви весняні цвіли усмішки.

      Щоби співав струмочок щось веселе
      І дихала земля так вільно й легко,
      Мир панував і у містах, і селах,
      Всюди звучала українська пісня.

      2024 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Пісня торкає серця струни
      Зринає пісня птахом легкокрилим
      Все вгору й вгору і летить, летить
      Понад землею й набирає сили,
      Прагне щоби її почули всі.

      Легесенько торкає струни серця
      Й вони вже в унісон з нею співають.
      Стає так добре і привітно й легко -
      Живе вкраїнська пісня, не вмирає.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Село Ромашкове
      Ой, красиве ж село Ромашкове
      Квітувало влітку ромашками.
      Нині воно напів зруйноване,
      Всюди мінами нашпиговане.

      Але вірять його всі мешканці
      В те, що мир настане врешті вже.
      Й буде знову село Ромашкове
      Як раніше цвісти ромашками.

      2024 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Як хочеться...
      Як хочеться весен мирних
      І літа зі співом пташок
      Та барв сторокатих осінніх
      Й зими білий-білий сніжок.

      Прозорої неба блакиті
      Та річки дзвінкий водограй
      І ниви, де жито й пшениця
      Почали уже достигать.

      У лузі цвіли незабудки,
      А в лісі - суниць аромат.
      Та голос віщунки-зозулі
      Зміг всім многа літ накувать.

      2024 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Жінка, як року пора
      Весна - то дівчина в барвистім віночку
      Із цвіту вишневого й трав.
      А молода жінка - то літо спекотне,
      Гойдає в колисці маля.

      Осінь - то пані досвідчена й мудра,
      Яка дасть пораду й навчить.
      Роки - то її сокровенне багатство
      І серце, що вміє любить.



      Зима - то бабусенька літня і сива,
      Котру тішить сміх правнучат.
      Кожна пора, як і жінка - красива,
      Їх слід берегти й шанувать.

      2024 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Мамина горобина
      Біля хати - деревце маленьке,
      Це його іще садила ненька,
      Бо любила горобину чорну.
      -Помічна, -казала, -від хвороби.

      Вже багато літ немає мами,
      Горобина ж тими ягідками
      Пригощає всіх, хто тут буває.
      А мені матусю нагадає.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Спомин про дитинство
      Туди лину думками і серцем,
      Де під лісом білесенька хата,
      Очеретом поросле озерце,
      Там збирали ряску каченята.

      Там дитинство моє босоноге
      Пасло гуси, раділо й сміялось.
      Все. що сном відпливло кольоровим
      Мені лише на спомин зосталось.

      1997 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Душа співає хліборобська
      Поле моє, полечко,
      Восени ти зоране,
      Весною засіяне,
      Влітку колосилося
      Врожаями щедрими,
      Золотими зернами
      Поту хліборобському
      Віддячило повністю.

      Руки працьовитії,
      Душа добра чистая,
      Радісна й щасливая,
      Бо будемо з хлібом ми.
      Коли його зібрано,
      Тоді можна й піснею
      Гарною веселою
      Потішити серденько.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Осінь перейшла у снігопад
      Багряна осінь перейшла у снігопад,
      Під ним листочки жовті залишились.
      А сніг все падав й падав невпопад,
      Лиш червоніли ягідки калини.

      Нехай іде, стежки усі вкрива,
      Душі б лише завії не торкнулись.
      То й знайдуться для когось в ній слова,
      Які зігріють ніжністю й розчулять.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Вперше
      Усе в житті буває завжди вперше:
      Ми немовлятами приходимо у світ
      І несміливий перший крок - впадеш ти,
      Пізнаємо цікавий дивосвіт.

      На зуб все пробуєм, хапаємо руками,
      Бо першим він з"явився в нас у роті,
      Усе підряд жуємо та кусаєм.
      Так перші починаються турботи.

      А різнобарвні квіти у садочку
      Ваблять нас кольором, смаком та ароматом.
      І вперше сидимо ми на уроці,
      Зароджується перше почуття - кохання.
      Усе в житті буває завжди вперше.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Дні наповнюй справами добрими
      Колись можливо хтось на цьому світі
      Про тебе добрим словом і згадає
      Та на могилу прийде пом"янути,
      Покладе кілька квіточок яскравих.

      А ні, то й так лежатимеш спокійно,
      За це ж ти не образишся на них,
      Тобі ж бо вже тоді буде всерівно
      Чи квіти тут, а чи бур"ян густий.

      Нехай же буде соромно нащадкам,
      Що не шанують і не пам"ятають.
      А поки ще є сили, ти всіх радуй,
      Добрими справами наповнюй дні до краю.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Лети, лелеченько, лети
      Лети, лелеченько, лети
      Туди, де теплая водичка,
      Перечекати зиму ти
      Там. де безсніжно маєш звичку.

      А серденько щемить й щемить
      Твоє за рідною землею.
      Але настане ота мить,
      Коли повернешся до неї.

      І до подвір"я, де гніздо
      З коханою ви споруджали.
      Вціліло щоби вам воно,
      Бо вороги отут стріляли.

      Господарів потішиш ти
      Появою своєю знову.
      Лети, лелеченько, лети,
      А ми чекатимем з любов"ю.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Життєва осінь
      Молодії літа наші
      Колись вгору піднімались,
      Тепер котяться згори,
      Наче тії гарбузи.

      Роки...Роки...Вас немало
      Нам зозуля накувала.
      І зогледітись не встигли -
      Як промчались, десь побігли.

      І серпанком легким срібним
      Русу косу ви покрили,
      На чолі лишили зморшку,
      Молодо лиш сяють очі.

      Їх ви не змогли змінити,
      А ще серденько.Любити
      Не втомились вони й досі,
      Хоч прийшла життєва осінь.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Осені у серце не впускаю
      Із срібної павутини бабиного літа
      Виткала таке чудове мереживо осінь,
      Поміж дерев розвішала, нехай сяє звідти,
      Мов серпаночок прозорий.Та й моє волосся

      Мережива того колір нині уже має,
      Між русявого снується срібна його нитка.
      Але осені у серце я ще не впускаю,
      Там мелодія лунає хай літечка-літа.

      2023 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Бабуся
      Онуків люблять більше, ніж дітей,
      Це заперечувати зовсім не беруся,
      Переконалась в цьому у той день,
      Коли дізналась, що уже бабуся.

      Витьохкують ще в серці солов"ї
      І погляди ловлю я чоловічі.
      Не передати почуття мої,
      Коли почую як онук щебече.

      Яка то радість - на руках маля,
      Маленька крихітка, ріднесенька кровинка.
      І пісню гордості співа душа моя,
      Щаслива я бабуся, мати, жінка.

      2005 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Юності пора
      У школі вечір випускний,
      Усі дівчата гарно вбрані,
      Весела музика звучить,
      Танцюють пари вальс прощальний.

      В чорних костюмах й білих сукнях,
      Ще вчора була дітвора.
      Нині ж кохання в серце стука,
      Приходить юності пора.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Дитинство міряло калюжі
      А сонячні промінчики
      Стрибали по калюжах
      І цілували личенько
      Тобі, мій юний друже.

      Й ти мірятимеш глибину
      Калюж тих зними знову,
      Подивишся чи не втонув
      Кораблик паперовий,

      Якого з друзями пускав
      Після дощу раненько.
      А зайчик сонячний стриба
      І зігріва серденько.

      2023 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Букет суничок червоненьких
      Ти приніс мені букетик
      Не троянд і не ромашок,
      Не волошок і не маків,
      А суничок червоненьких.

      І запахли так вони
      Оті ягідки маленькі,
      У дитинство понесли
      Мене спомини ті щемні,

      Коли ми ходили в ліс
      По суниці й по малину.
      Але час невпинно плине,
      Вже далеко оті дні.

      То ж букет ягід отих
      Висушу на сонці літнім,
      Приготую чай із них,
      Його питимемо взимку.

      В хаті посеред зими
      Літечком запахне знову.
      І продовжимо розмову
      Про деньки чудові ми.

      2023 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Горить-потріскує свіча
      Стара хатина край села,
      Спустився вечір тихо-тихо,
      Сріблястий місяць вигляда,
      Крізь шибку сіє ніжне світло.

      Вечеря на столі смачна,
      Уся зібралася родина,
      Щоб пом"янути брата й сина.
      Горить-потріскує свіча.

      2017 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. У щасті дітям проживать
      День Захисту дітей сьогодні,
      Але їх треба захищать
      Не раз на рік у день святковий,
      А кожну мить.Про це слід знать
      Усім дорослим: мамам й таткам
      І бабусям та дідусям.
      Ще турбуватись мусить влада,
      Щоб було в діточок життя

      Веселим, гарним, безтурботним
      Дитинства їхнього всі дні
      Сонячні стали.А ще повні
      Радості світлої.Пісні
      Лунали, а не гул гармати,
      Чувся дитячий сміх дзвінкий,
      Щоб від снарядів не ховатись
      І не здригатися вві сні.
      А бавитися у пісочку
      І з нього замки будувать.
      Давайте все для того зробим,
      Щоб діткам в щасті проживать.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Стежка до мами
      У неньчинім саду квітують вишні,
      Зозуленька відлічує роки.
      Всім матерям нехай дає Всевишній
      Здоров"ячка міцного на віки.

      Хай сонечком для кожного з нас світять,
      Ромашками в некошеній траві.
      Усі ми відчуваєм себе дітьми,
      Допоки матері іще живі.

      Тоді і ваблять різнобарв"ям мальви
      І рідна хата, наче у вінку.
      Усі стежки нехай ведуть до мами,
      Бо перед нею ми у вічному боргу.

      2011 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Дитинство пахло чорнобривцями
      Чорнобривцями та матіолою
      Пахло гарно дитинство моє.
      Із селом я розлучена долею,
      Бо життя вже так склалось.Та є

      Завжди місце на грядці й у серденьку
      Для тих квітів чудових таких.
      Вони сяють для мене веселкою
      І нагадують юні роки.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Коли падає зірка
      Коли з неба зіка пада,
      Загадай мерщій бажання.
      Не проси великих статків,
      А здоров"я та кохання.

      Для дітей ночей спокійних,
      Днів погожих сонцесяйних,
      Завжди щоб плече надійне
      Підставляв тобі коханий.

      Щоб земля родила щедро,
      Солов"ї в садах співали
      І над нами мирне небо
      Й Україна процвітала.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Наснилась юності пора
      Взяла я в руки гілку полину,
      Розтерла листя тісно у долонях
      І гіркотою той полин "дихнув",
      Вже й застелив сріблястим димом скроні.

      Вітер гойда високі полини
      Там. де колись рум"янились суниці,
      Юності птах давно змахнув крильми.
      Пора чудова та і досі сниться.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Хай миром світ благословиться
      Пробіг вже пів дороги травень,
      Весна завершує свій шлях.
      Хай буде літечко ласкавим
      Й теплим, без пострілів гармат.

      Нехай цвітуть ромашки в полі
      Та колосяться пшениці,
      Щоб було хліба в нас доволі,
      Благословився миром світ.

      Запаморочливо квітують
      Старезні липи край доріг.
      А землю-матінку святую
      Вкраїнську щоб Господь беріг.

      2023 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Його Величність Хліб
      Святий Георгій. він же й побідоносець
      Покровитель землеробів-трударів
      Силу та наснагу їм приносить
      Плекати нові щедрі врожаї.

      І на працю всіх благословляє,
      Витира з чола солоний піт.
      Щоби в Україні в кожній хаті
      Завжди був Його Величність Хліб.

      2015 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Коли усміхається жінка
      Коли усміхається жінка,
      То сонце виходить з-за хмари
      І б"є в золотії литаври,
      Коли усміхається жінка.

      Як в жінки сльоза на обличчі
      Й душа її плаче від горя -
      Навколо все сіре й порожнє,
      Як в жінки сльоза на обличчі.

      Як світлої радості хвиля
      Жіноче єство огортає
      То серденько ніжно співає
      І щастя з"являються крила.

      Хай завжди всміхається жінка,
      Кохає і буде кохана,
      Бо й справді вона - незрівнянна,
      Коли усміхається жінка.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Вічно молода душа
      Ой, літечко, літечко, літечко життєве,
      Квітами барвистими ти вже відцвіло.
      Йде з плодами стиглими осінь-королева,
      Хоча не розхлюпалось ще її тепло.

      Зігріває серденько тим приємним спомином,
      Де в любові скупані юнії літа
      Нині збагатилися досвідом, як золотом
      Та душа залишилась вічно молода.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. День веселощів та сміху
      День веселощів та сміху,
      Він завжди дарує втіху.
      Усмішка - ти це затям
      Всім продовжує життя.

      Хай постійно нею квітне
      Кожен день.І радість світла
      Поселяється в душі
      І забути ви спішіть

      Все погане й нехороше,
      Хай здоров"ячко приносить
      День прийдешній всім міцне,
      Не забуде і мене.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Горить-потріскує свіча
      Стара хатина край села,
      Спустився вечір тихо-тихо,
      Сріблястий місяць вигляда,
      Крізь шибку сіє ніжне світло.

      Вечеря на столі смачна,
      Уся зібралася родина,
      Щоб пом"янути брата й сина.
      ...Горить-потріскує свіча...

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Столиця юності й тепла
      Ступаю стежкою вузькою,
      Котра веде аж до села.
      Як сумувала за тобою,
      Столице юності й тепла.

      Давно-давно тут не бувала,
      Носила доля по світах,
      Причал дитинства згадувала,
      В думках летіла, наче птах.

      І ось я тут.Так тихо-тихо,
      Стара лиш гойдалка скрипить,
      Ніби відгонить звідси лихо,
      На душі стало щемно вмить.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Зрадників підлі душі
      Рашистів вже б давно перемогли,
      Якби не зрадників чорні та підлі душі,
      Які Вкраїну продають за гріш
      Й допомагають ворогам нас мучить.

      А прикидались добрими вони
      Та усміхалися до кожного "привітно".
      Назвати нині важко їх людьми
      І спілкуватися з такими звісно гидко.

      Відповідатимуть за скоєне вони
      Перед людьми та Господом невдовзі.
      Не місце зрадникам на рідній нам землі,
      Ми бачити і чути їх не хочем.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Вірші-птахи
      Окрилена коханням,
      Розкрилена піснями
      У синю даль лечу
      Із віршами-птахами
      Крізь сонце і тумани
      Й мереживо дощу.

      Неначе ластів"ята,
      А їх вже так багато,
      Випурхують з душі.
      Полинуть поміж люди,
      Якщо читати будуть,
      То значить варто жить.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Щоби перед внуками не соромно
      Котиться, котиться, котиться
      Наше життя. як морська хвиля,
      Воно то лагідне-лагідне й тихе,
      А то занадто гучне та бурхливе.

      Але яким не було б воно в кожного,
      Треба його так прожити,
      Щоб перед внуками не було соромно,
      Що не зміг їм у спадок добро залишити.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Журавлиний сум
      Із небесної блакиті
      Лине журавлиний сум,
      Відлітають оті птиці
      Десь далеко.Понесуть

      Та й на крилах своїх дужих
      Краю рідного тепло,
      Зігрівати завжди буде
      На чужині їх воно.

      Легше зиму пережити
      Зможе й силоньки додасть
      Повернутися ізвідти
      Навесні птахам до нас.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. "Придане" бабусі
      Давно вже отам у куточку
      Старесенька скриня стоїть,
      Бабусині блузи й сорочки
      Вона зберігає роки.

      Уже відлетіла на Небо
      Бабусина чуйна душа.
      Але викидати не треба
      Все "придане" те поспішать.

      А навпаки - зберігати
      Багатство оте - вишиття
      Та внукам своїм передати
      Любов до прекрасного.Час

      Стерти у нас не повинен
      Усе, що творили колись.
      Ти як вишиванка, Вкраїно
      Тіш наші душі й цвіти.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Жаба може задушити
      "Жаба" може задушити
      Тих, хто іншим заздрить.
      Стосується московитів
      Ця істина значить.

      Бо їх зло аж розпирає,
      Що живемо краще,
      Тому й загарбать бажають
      Усе те, що наше.

      Але ще раз нагадаєм -
      Тих "жаба" задушить,
      Хто зла іншому бажає
      Й ненавидить люто.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. А ластівки зібралися в дорогу
      А ластівки зібралися в дорогу
      І випробовують востаннє міцність крил.
      Дай Бог, пташата для польоту сил
      Здолати легко шлях такий цей довгий.

      Обов"язково навесні вертайтесь
      На ті обійстя, де чекають вас
      Господарі, хліви й біленькі хати,
      Рідна земля вкраїнська.В добрий час!

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Надія на мир
      Пахне спасівка в саду,
      Медом жовті груші.
      Я до осені іду
      Та не впущу в душу

      А ні холод, ні вітри
      Й дощі непривітні.
      Там нехай вогонь горить
      Кохання.І ніжність

      Огортає нам серця
      Та добром засіє.
      Нехай несе осінь ця
      На мир всі надії.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Сподівання на мирні світанки
      Тихо й непомітно
      Осінь підкрадається,
      А літечко-літо
      В дорогу збирається.

      Ще теплом останнім
      Нас воно зігріє
      І нехай зоставить
      Сподівання й мрії

      На мирні світанки,
      Ранки без сирен,
      Дні сонячні завжди
      Й тихі вечори.

      Та спокійні ночі,
      В зорях небо все.
      Щастя в серце кожне
      Доля хай несе.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Добром нехай святяться дні прийдешні
      Прокидається пізніше світанок серпневий,
      Підкрадається тихенько вечір теж раніш,
      Гупає щось раз у раз в саду яблуневім,
      Падають плоди на землю, наче ті м"ячі.

      Хліб вже трударі зібрали.Рясно уродило
      І лише жовтіють стерні, наче їжачки.
      Хай святяться дні прийдешні добром, щастям, миром,
      Привітною доля буде на вічні-віки.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. В душу смутку не впускай
      Ронить листячко верба
      Човником на воду
      І приходить з ним журба,
      Понад ставом бродить.

      І сумної заспівав
      Ще бешкетник-вітер,
      Дощ дрібненький накрапав,
      То ж чому радіти?

      Але смутку не впускай
      Ти у свою душу,
      Радість там живе нехай
      І вона не тужить.

      Помічає хай красу
      Завжди і у всьому:
      У великому й малому,
      Бо життя у цьому суть.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Скоро покотиться літечко в осінь
      Надворі ще тепло і навіть спекотно,
      Квітують троянди, вітрець їх леліє
      Та вже подекуди листя жовтіє,
      То ж скоро покотиться літечко в осінь.

      Погожою буде вона нехай завжди,
      У душу не впустить ні дощ, ні сльоту
      І не зіпсує негода хай настрій,
      А доля дарує осінь золоту.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Мирного неба й щасливої долі
      Вже минула літечка половина,
      Соловейка пісенька вже не лине
      Та роки зозуленька не рахує,
      Лелечата крилонька вже гартують.

      Бо мине часу іще небагато,
      У вирій вони будуть відлітати
      Перебути зимоньку в чужім краї
      І на рідну землю знов повертатись.

      Хай же буде мирним небо над нею,
      Щоб могли зібратися й ми сім"єю
      Дружною вкраїнською за столами,
      Хай щаслива доленька буде з нами.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Красу у серденько впущу
      Надворі ж бо стоїть червнева спека,
      Хоча і вітер також повіва.
      Хоч пору цю і полюбляє дехто,
      Для мене прохолода - то бальзам

      На поетичну та ліричну душу,
      Дихати свіжістю люблю після дощу,
      Із гілки крапельки легесенько так струшу,
      Красу оцю у серденько впущу.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Стежка до мами
      У неньчинім саду квітують вишні,
      Зозуленька відлічує роки.
      Всім матерям нехай дає Всевишній
      Здоров"ячка міцного на віки.

      Хай сонечком для кожного з нас світять,
      Ромашками в некошеній траві,
      Бо всі ми відчуваєм себе дітьми,
      Допоки матері іще живі.

      Тоді і ваблять різнобарв"ям мальви
      І рідна хата, наче у вінку.
      Усі стежки нехай ведуть до мами,
      Бо перед нею ми у вічному боргу.

      2011 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Життя прекрасне
      Минають вже останні дні січневі,
      Надворі то сніжок, а то дощить,
      Гойдає вітер віти яблуневі,
      Співає серце, серце жде весни.

      Вона прийде із пролісками й рястом,
      Струмками та із щебетом птахів.
      Кохати треба, бо життя прекрасне
      І серед квітів. і серед снігів.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Заряджай на позитив
      Під чобітьми ніжок рипить,
      Мороз на склі дива малює.
      Зимову цю чудову мить
      Запам"ятай, мій друже любий.

      Що вітер. наче батогом
      Тебе так боляче шмагає,
      Ти не звертай на це уваги
      І збережи в душі тепло.

      Красу в усьому помічай:
      У срібному вінку сніжинок,
      Убілій-білій скатертині,
      Що простяглась за небокрай.

      В крижинках, сонця промінцях,
      Навіть глибоких кучугурах,
      А неба зимового хмурість
      Також казковою сприймай.

      Хай заметілі білий дим,
      Холодно, вітряно й похмуро,
      Ти заряджай на позитив
      Близьких та друзів, всіх навколо.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Щоби доленька привітною була
      Ти буваєш прихильною і дуже злою,
      Доброю і жорстокою й безжальною теж.
      То ж прошу, ти прихильною будь для нас, доле,
      Щоби всім таланило усюди без меж.

      -Але слухай, не все те залежить від мене, -
      Мені доля серйозно так відповіла, -
      У житті кожен сам мене творить для себе
      І від нього залежить, щоби я була

      Чи привітною й щедрою, а чи не дуже,
      Чи щасливою чи комусь смуток несла.
      Намагайся зробити можливе все, друже
      Ти для того, щоб я дарувала тепла.

      Якщо ти для близьких і для рідних постійно
      Будеш чуйним та ніжним, готовим на все
      І чужому в біді підсобиш принагідно,
      Тоді доленька щастя й тобі принесе.

      2022 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Коли вдягаю вишиванку
      Коли сорочку одягаю вишивану
      Ту, що мені матуся дарувала,
      Таке тепло безмежне відчуваю,
      Ніби торкнулися мене долоні мами.

      Хоча давно пішла вона у вічність
      Та залишила в спадок вишиванки,
      Добро та мудрість, гарну щиру пісню.
      За все, за все тобі вклоняюсь, мамо.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Плекать врожаї земля хоче
      Вертають. вертають з далеких доріг
      До своїх гніздечок пташата.
      Покинули люди свій рідний поріг
      І рідко навідують хату,

      В якій народились. навчались й росли,
      Привчались до праці з дитинства.
      Тепер бур"янами уже заросли
      Подвір"я і сад й земля рідна.

      Нема кому тут працювати на ній.
      Докласти рук. щоб хліб ростити.
      А як же їй хочеться, хочеться їй
      Плекать врожаї і родити.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Усмішка матусі й досі гріє
      Тепло твоїх долонь я відчуваю
      Та усмішка привітна гріє теж.
      Хоча тебе давно уже немає
      І днів щасливих більше не вернеш.

      А спомини-птахи усе літають,
      Приходиш в сни, матусенько моя
      І ніжно й лагідно до себе пригортаєш,
      Тоді дитиною знов почуваюсь я.

      Пісні твої звучать в душі частенько,
      Співаю онучатам їх своїм.
      І мудрість настанов твоїх, рідненька
      Я не забуду скільки буду жить.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Творить добро - собі на благо
      Коли твориш добро, то щасливий ти сам,
      Бо воно тобі скоро вернеться,
      То ж цієї можливості ти не втрачай
      Щось приємне зробити.Здається

      Це так просто. так просто допомагать,
      Але прагне до цього не кожен.
      Може хоч чарівник святий Миколай
      Зрозуміти комусь допоможе,

      Що творити добро - то на благо собі,
      Ти до Нього прислухайся, друже.
      І тоді будуть вдячні тобі дуже-дуже
      Ті, кому ти хоч би раз допоміг.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Душа любов"ю оповита
      Душа моя любов"ю оповита.
      Любов дарує іншим навзаєм,
      Тоді рясніє буйним-буйним цвітом,
      Хоча уже до осені ідем.

      Осінь життєва лагідна хай буде
      У мене, в тебе, а душа співа,
      Любити ближнього також хай не забуде
      Й для неї знайдуться привітнії слова.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. На порожньому подвір"ї
      На порожньому подвір"ї
      Розрослися бур"яни,
      Не було тут вже літ стільки
      Нікогісінько до них.

      Не нагадує нічого,
      Що колись жили отут.
      Лише гойдалка свій голос
      Подає - скрипучий звук.

      Якось вона збереглася
      Ще на яблуні старій.
      Хто коли на ній гойдався,
      Не згадати уже їй.

      І вона вже ледве дише,
      Але все таки жива.
      Вітерець її колише
      Й пісню соловей співа.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. До насильства не звикайте
      Усе прощати можемо ми другу,
      Подрузі, сестрі та чоловіку,
      Але коли підняв на тебе руку,
      Цього прощать не можна вже довіку.

      Бо коли хоч би раз показав силу
      Над слабшим себе, буде це й надалі,
      Захоче, щоби знов його простили
      І про його знущання всі не знали.

      Прошу, ви до насильства не звикайте,
      Цьому протистоять завжди зумійте,
      Самоповагу майте в житті й гідність,
      Тоді любить вас будуть й шанувати.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Та умиротворення відчуть
      Поміж соснами, березами й дубами
      Заховались храму куполи.
      Йдуть сюди вузенькими стежками
      Прихожани знизу та згори.

      Помолитись за здоров"я рідних,
      Свічку ставити також за упокій
      Й наодинці з Богом принагідно
      Говорить та виливать свій біль.

      Радістю також із ним ділитись
      І таємним чимось не забуть
      Й слухати дерев розмову з вітром
      Та умиротворення відчуть.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Та умиротворення відчуть
      Поміж соснами, березами й дубами
      Заховались храму куполи,
      Йдуть сюди вузенькими стежками
      Прихожани знизу та згори.

      Помолитись за здоров"я рідних,
      Свічку ставити також за упокій
      Й наодинці з Богом принагідно
      Говорить та виливать свій біль.

      Радістю також із ним ділитись
      І таємним чимось не забуть
      Й слухати дерев розмову з вітром
      Та умиротворення відчуть.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Про дружбу та друзів
      Як добре мати гарних вірних друзів,
      Які з тобою в радості і тузі,
      В скрутну годину та щасливу мить.
      І руку дружби простягти готові,
      Зігріють ласкою, розрадять щирим словом,
      Спитають де і що тебе болить.

      Як душу маєш лагідну й відкриту
      І прагнеш завжди й скрізь добро творити,
      То милостивою для тебе буде доля.
      Коли ж ти заздрісний та злий, ще й скупердяга,
      То не чекай же від людей поваги
      І друзів ти не матимеш ніколи.

      1999 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Щоб серцю затишно було
      Уже відлетіли замріяні весни,
      Немов легкокрилі птахи
      І літо квітуче вітри вже понесли
      Далеко-далеко кудись.

      А вітер життєвої осені віє,
      Прийде незабаром сама.
      Але відчуваєш - душа молодіє,
      Іще далеченько зима.

      Колись вона прийде, звичайно й до мене
      І зморшками вкриє чоло.
      Та холодом серденька хай не торкнеться,
      Там затишно й тепло було.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Чебреці
      Чебреці, чебреці. чебреці
      Чомусь терпко запахли дитинством.
      Згадую, як тримали в руці
      Батога, що Петровим ще зветься.

      Соняшник нам конем слугував,
      "Осідлавши" його ми скакали.
      Було безліч іще в нас забав,
      Але дні ті так швидко промчали.

      Не вернути ніколи вже їх,
      Лише спогади душу тривожать.
      Чебреці, чебреці, чебреці,
      Запах ваш у дитинство відносить.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Жайвора вранішня пісня
      Половіють жита молоді,
      Вкрився золотом колос пшеничний
      На землі українській святій,
      Лине жайвора вранішня пісня.

      Її чує щодня хлібороб,
      Йому з нею працюється краще,
      Витирає спітніле чоло,
      А душа переповнена щастям,

      Бо на славу удався врожай,
      Увінчається труд короваєм.
      А ти, жайворе-пташко співай,
      Нехай серце вона звеселяє.
      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Скажи мені, людино
      По правді ти скажи мені, людино
      Чому в тобі стільки багато зла
      І зробити слід для того нині,
      Щоб ти трішки добрішою була?

      Щоб мала співчуття й любов у серці,
      Байдужості позбулась назавжди.
      Щоб словом не пекла, неначе перцем,
      До друзів поспішала в час біди.

      Не тішилась тоді, коли хтось плаче,
      Щоби тривожила тебе чужа сльоза,
      А серце мала ніжне та гаряче
      І чуйною була твоя душа.

      Забула ти про помсту та жорстокість,
      Просила в Бога прощення гріхів,
      Брала з собою усмішку, не гнів,
      Тоді Всевишній і пробачить може.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Вперше
      Усе в житті буває завжди вперше:
      Ми немовлятами приходимо у світ.
      І несміливий перший крок - впадеш ти,
      Пізнаємо цікавий дивосвіт.

      На зуб все пробуєм, хапаємо руками,
      Бо першим він з"явився в нас у роті,
      Усе підряд жуємо та кусаєм.
      Так перші починаються турботи.

      А різнобарвні квіти у садочку
      Ваблять нас кольором, смаком та ароматом.
      І вперше сидимо ми на уроці,
      Зароджуються перші почуття - кохання.
      Усе в житті буває завжди вперше...

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Коли в серцях нема любові
      Весняні дні кінця вже добігають,
      А справжнього тепла іще нема.
      Коли воно прийде то ми не знаєм,
      Нині усе в Всевишнього руках.

      Коли в серцях нема тепла й любові
      І заздрість так "сичить", наче змія,
      Не відповість ніхто тоді добром вам
      І сонце радості також не засія.

      Якщо ж посієм в душах зерна правди,
      Поллєм їх доброти дощем рясним,
      Заколосяться щедрим урожаєм,
      Заб"є і хвиля щастя в береги.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Материнське горе
      Для матері найбільше горе,
      Як проводжа в останню путь
      Доньок своїх або синочків,
      Повік їй цього не забуть.

      Але, на жаль таке буває,
      Тоді сивіють матері
      І рана слід свій залишає
      У їхнім серці та душі.

      Матусі тішаться хай дітьми.
      Дзвінкий лунає внуків сміх,
      Не затуманюються слізьми
      Їх очі, радість сяє в них.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Летять лелеки понад хатами
      Летять лелеки навесні над хатами
      Та не на кожну сядуть вони з них.
      Там, де добро панує. ці крилатії
      Гніздитимуться й лелечат своїх

      Виводитимуть і навчать літати,
      Як вернуться до рідної землі,
      То обов"язково на цій хаті
      Продовжуватимуть лелечий рід.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Переживемо усі напасті
      Думки. як бджоли в вулику рояться,
      Були веселі, а тепер сумні,
      Весь світ занепокоєний нещастям.
      Хвороба шириться.То й страшно і мені

      Що буде далі, як усім нам жити,
      Як подолать проклятий вірус цей?
      А жити треба. тільки берегтися.
      У краще вірить та любить людей.

      На жаль в нас маски уже стали трендом,
      Не скоро скинемо ми із обличчя їх.
      Це ні для кого вже не є секретом,
      Навчитися в умовах треба цих.

      Продовжуймо творити й працювати,
      Сварок не треба й в"їдливих пліток,
      А дарувати ніжність та кохати,
      Народжувать здоровеньких діток.

      Переживемо ми всі напасті:
      Хвороби, війни. ненависть та гнів
      І заживемо в радості та щасті,
      Лише би цього кожен захотів.

      2021 р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Чекає біла хата
      На килимку зеленім із барвінку
      Квіточок-очей така блакить.
      Він простеливсь від хати і до хвіртки
      Та нікому по ньому вже ходить.

      Бо замежу пішли матуся й неньо,
      А діти й внуки мешкають в містах.
      Лише отой барвіночок зелений
      Нагадує. що тут хтось проживав.

      І мальва, наче пташка легкокрила
      Зринає вгору, влітку ще цвіте.
      А хата біла, хоч і похилилась.
      Але терпляче жде іще гостей.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Коли є дружною родина
      Нелегко в світі всім живеться нині:
      Хвороби, війни і турбот потік.
      Але коли є дружною родина.
      То негаразди десь відходять вбік.

      Коли підтримку рідних відчуваєм,
      Надійне і міцне друга плече,
      Тоді всі біди легше ми долаєм
      І горе не так в серденьку пече.

      І радість навпілтеж треба ділити
      Із друзями, батьками та дітьми.
      Тоді усім нам краще стане жити
      Та запанує в наших душах мир.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Верба-бабуся
      Стара верба широка та розлога
      Вже стільки літ росте біля ставка,
      Поразки бачила вона і перемоги,
      Вбитого не одного козака,

      Котрий лежав під нею, ніби сплячий,
      Куйовдив кучері легенький вітерець,
      Боялось прилітати воронняччя.
      Верба відгонила його. щоб спав боєць.

      Під нею і закохані стрічались.
      Не раз і розлучалися на жаль.
      В житті верби багато чого сталось:
      І радісні хвилини. і печаль.

      Отак стоїть собі верба-бабуся
      Та гілля нахиляє до води,
      Зазнає ще приємного й біди,
      А скільки, то сказати не беруся.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Заповідь Великого земляка
      Приходить піст.Суворий і великий.
      Дотримується хтось його, хтось - ні.
      Згадуються слова митрополита
      Сабодана Володимира мені.

      Земляк відомий мій і дуже мудрий
      Навчав усіх поводитися так:
      Не тільки тіло очищати, але й душу
      Повинен кожен з нас.І повсякчас.

      Коли запитували в нього ще й про їжу,
      Вживати можна що у піст, а що - то гріх,
      Відповідав:"Ви один одного не їжте,
      Найправильніше буде це.Амінь."

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Багато маю віршів-діток
      Закохана в поезію, залюблена у Слово,
      З дитинства я зачитувалась ним,
      Звучало воно в серці малиново,
      Багатшою духовно з кожним днем

      Ставала я, а згодом сестра-Муза
      Приходила до мене і рядки
      Лягали на папері.Наче друзі
      Залишились вони і дотепер.

      Багато нині маю віршів-діток,
      Народжуються все нові й нові.
      То ж недарма живу на цьому світі,
      Щось залишаю добре по собі.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Хочеться тиші
      Посидіти так хочеться у тиші,
      Подумати, згадать приємне щось,
      Може напишуться ще гарні теплі вірші
      І про життя, природу чи любов.

      Але так гамірно і шумно скрізь і всюди,
      Нема спокою й затишку душі,
      Мене ці крики сердять та дратують,
      Від них далеко прагну утекти.

      Але вони чомусь наздоганяють
      І порятунку вже нема від них.
      Подітися куди мені - не знаю.
      Дай, Боже, щоб на мить хоч гамір втих.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Куди поспішаєте, літа молодії?
      Куди ж це поспішаєте, літа ви молодії?
      Чомусь так стрімко ви мчите, що вас не здоженеш.
      Та спомини приємнії так серце моє гріють,
      Хоча що було у житті, того вже не вернеш.

      Залишилось лиш згадувать деньки ті золотії
      Як юність усміхалася і молодість цвіла.
      На коси снігу сивини осінь густо насіє,
      Але душа зостанеться назавжди молода.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Горбок із білими берізками
      А той горбок із білими берізками
      І нині часто так приходить в сни
      Із пролісками гарними розквітлими
      Та запахом красунечки-весни.

      Сюди ми йшли не так за тими квітами.
      Як відпочити, бачити красу,
      Подихати весняною ще свіжістю
      На повні груди, забувать про сум.

      Старі берези стали, є й посохлі вже,
      За пролісками теж ніхто не йде.
      Та дні чудові ті дитинства нашого
      Пам"ять назавжди в серці збереже.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Тут набираюся снаги
      А у лісі недалечко
      Біля крайніх сільських хат
      Невеличке озеречко
      Очерет та й заховав.
      Він високий і зелений,
      Ще й сестриця-осока,
      Мережкою попід берег
      Тулиться дрібна ряска.

      Ну, а десь посередині
      Там, де плеса чиста гладь,
      Легенько гойдають хвилі
      Білі кухлики латать.
      Їх кругленькії листочки
      Вже серветками лягли.
      Тут бувати часто хочу
      Й набиратися снаги.

      Хор послухати пташиний,
      Насолоду відчувать
      І думок нестримний вихор
      Прагну трішки причесать.
      Милуватися красою,
      Упіймать птахи-вірші,
      Що випурхують на волю
      З поетичної душі.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --