Досягнення ваші стоять на кістках.
Стогони духів чуються в снах.
Плетиво жил стало корінням.
Кокони гнилі - заміна серцям.

Зварилося тіло кипінням ідей.
Повернуті голови глядять без очей.
Зубами розквітла весна на деревах,
Розтанувши чорним сонцем ночей.

Ми до порогу життя коліна приклали!
Вашу страту давно всі вітали.
Згублене, вам не простять вже ніколи.
Викреслить з пам’яті демонів слова !
***
Скажу лиш таке, пане суддя.
Всі ми боролися за краще життя.
Мріялось сліпо прийдешнє буття.
Але лиш я – успіх без вороття.

Майбутнє простягнуло нам руку!
Досягнення мої пожнуть наші діти.
Мені ж ви зоставите гріховні плоди.
Бо вимушена йти зима до весни …