Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Всеволод Байдужий (1998)




Інша поезія

  1. Неоплакане
    Запізно вже збирати ягоди в низинах -
    сезон закінчився давно.
    Стою вже довгий час на полонинах,
    дуже голодний, спраглий,
    трохи втомлений
    та далі йду.

    Уже не стати мені ультраправим,
    щоб випускати ірраціонально гнів,
    або не їздити на фестивалі неформалом
    і як алхімік - трансмутувати те,
    що залишилося з низів.
    Не шаритись по клубам,
    не пити рево після школи
    Соромязливо, палко та природньо
    не пізнавати аніму у комусь.

    Вже не прийти по заспокоєння
    від монстрів в шафі та в житті
    Найближчі теж були без ягід
    неначе десь далеко, одиноко,
    в висоті.
    Не встиг, не встиг, не встиг.

    Може це й благо
    Іти голодним та слабким,
    сумним,
    трохи поламаним,
    трохи глухим.
    Жива проекція життя -
    постійна вимушена врата.
    Трошки набуття
    І трошки розпад,
    самотності з дитинства був за брата.

    По своєму радію й дякую цій долі,
    яка від самого початку,
    попри моє бажання
    та без моєї волі
    вчить не триматися.
    Іду поволі.

    06.04.2021



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --