На роздоріжжі світів...
Стою на вершині
і розглядаю себе у вічність...
Споглядаю коло смертей...
І коло нових народжень.

Останнє дихання...
Осіннє дихання....
Чути за спиною...
Так мало часу...
до зоряного падіння...
Так мало часу...
до зоряного польоту...
Стою я на прірві,
спустошений і оголений...
Чекаю, коли відійду у небесну пучину...
Вогняними п'ятами побіжу по небу,
залишаючи багряний слід...
Летітиму сонячними каруселями,
розбиваючись об космічні хвилі...
Забудусь у променях,
навічно і назавжди...
зіллюсь із Богом...
Стану Духом...

Я хочу лишитися там,
Де промінням ніжно огортає Бог...
Я хочу лишитися там,
Де павітер літній ласкає Душу...
В райські чертоги Ирію...
Туди, де ліс говорить шепотом...
Де тіні дерев кудлатих ховають Таємницю...

...Мені так хочеться ожити,
Так тихо і безболісно,
Тебе знайти, захопливо любити...
Зірвати небеса,
А потім зорі.
Подарувати
Тобі.
Скупатися в Твоїй любові,
А потім
Знову
Тихо вмерти...

Колись ми зустрінемся знову…
В нових світах, в нових оболонках…
Я і ти – вже тепер навіки.

А зараз – не час.

Потерпи, моє серце…
Ще трохи потерпи...
Й ми побачимось знову..
Пірнатимемо в райській пустоті..

Ще зовсім трохи…
До наступного втілення…
До наступної зустрічі…

Не буде вже нікого і нічого…

Ніщо не заважатиме нам…
Тільки світ і ми.
В його насолоді черпатимемо блаженний спокій..

Тільки ми.. і світ.

Потерпи, ще трохи.. моє серце.

Я годен прийняти будь-який вирок...
Я годен без Сонця побути свій час...
Хай війни підуть в небуття...
Хай зрада й обман,
Хай підлість, заздрість і страх -
Зникнуть назавжди як на сонці сльоза...

Зникає все..

Зникають дні безтурботні,
і безкінечні надії,
Зникають романтичні інтриги,
й пусті, закохані мрії..
Зникає ніжність і витонченість,
Зникає зухвалість і юнацьке безглуздя..

Приходить все...

Черствість й байдужість,
Втома
Старість.

Воля і свобода, воля і свобода.
Кричать дівки....
Тим часом клітки
Тісно переповнюються людьми...
Немов мурахи, проторюють стежки
Вулицями і лабіринтами
своїх зоопарків..
Де є та воля, де свобода?

Ілюзія...

Вогонь
Чистих
Не пече
і не палить,
А гріє
Душу

Набрид цей театр,
Й герої в ньому.
Втечу з вітрами
До свого дому...

Там тихо,
Там вільно,
Там зорі,
Там воля...

(2011)

Одна красива і захоплива тінь
Серед сотні тіней
Захопилася мною,
Ховаючи погляд...

Той погляд за мною стежив,
Шукав секрет мого дня.
Та так і не знайшов.
Нічого.

(2011)