Чути канонаду...
Розстріл, другий, п'ятий.
Кожен день приводять,
На розстріл заводять
Люд безгрішний...

А потім додому...
А там твоя мати
Стане коло тебе:
"..мій м'ятежний сину!.."
Скаже і замовкне...

Ти стаєш жорстокий,
Дивний, синьоокий...
Кажеш всім: "На розстріл!"
Коли раптом бачиш:
Серед люду мати...

Дивишся у вічі:
"Мій м'ятежний сину!.."
Та сих слів не чуєш,
Навітть не вагавшись,
Знову кажеш: "Розстріл!"

Одинока постать,
Постать твоєй мати
На полі, на розстріл
Буде тебе ждати...
А ти не здригнешся,
Підійдеш, обіймеш
І... Вистріл...

Я чекіст, але я і людина
Ти скажеш собі, але вір
Шо вбивши коханую, рідную мати
Ти не людина, а звір

2017