Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Сергій Мостюк Сергій Мостюк (1984)




Огляди

  1. Про вишиванку
    Чому вишиванка така дорога українцю?
    Чому на сорочці той мак найдорожчий йому?
    Чому розсип хрестиків, зшитий рукою умільця,
    Вшивається в душу, як нитка лягає в канву?

    Чому полотно, що ткане із прядених ниток,
    Що зроблені з льону, що виріс на рідній землі,
    Майстриню схиляє над п’яльцями довго сидіти,
    Фарбовані жилки ладнати на білому тлі?

    Щоб потім цей витвір потрапив до рук патріота.
    Можливо у спадок, а декому як сувенір.
    Щоб ця досконала, майстерна, мистецька робота
    Вдягнулась на свято, як гарний, святковий мундир.

    Так, дійсно, вдягати сорочку за честь патріоту.
    Вдягати - на себе. Носити - глибоко в собі.
    Червоний - несе в ній любов. А чорний - скорботу.
    А разом це суміш народного щастя й журби.

    Це прояв колись пережитого предками болю,
    Розказаний у візерунках для всіх поколінь.
    Це втілення міцності духу, любові до волі.
    Найбільше з надбань і найбільш важливіше з творінь

    Це ще один привід пишатись, що ти українець.
    Нащадок князів, і славетних бійців-козаків.
    Це спосіб усім показати, що ти не чужинець.
    І знаєш всю сутність та значення цих кольорів.

    То ж саме тому вишиванка і стала такою
    Священною річчю на протязі довгих років.
    Такою важливою та надзвичайно близькою,
    Частиною пам’яті й спадщини наших батьків.




    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 5

  2. Про вишиванку
    Чому вишиванка така дорога українцю?
    Чому на сорочці той мак найдорожчий йому?
    Чому розсип хрестиків, зшитий рукою умільця,
    Вшивається в душу, як нитка лягає в канву?

    Чому полотно, що ткане із прядених ниток,
    Що зроблені з льону, що виріс на рідній землі,
    Майстриню схиляє над п’яльцями довго сидіти,
    Фарбовані жилки ладнати на білому тлі?

    Щоб потім цей витвір потрапив до рук патріота.
    Можливо у спадок, а декому як сувенір.
    Щоб ця досконала, майстерна, мистецька робота
    Вдягнулась на свято, як гарний, святковий мундир.

    Так, дійсно, вдягати сорочку за честь патріоту.
    Вдягати - на себе. Носити - глибоко в собі.
    Червоний - несе в ній любов. А чорний - скорботу.
    А разом це суміш народного щастя й журби.

    Це прояв колись пережитого предками болю,
    Розказаний у візерунках для всіх поколінь.
    Це втілення міцності духу, любові до волі.
    Найбільше з надбань і найбільш важливіше з творінь

    Це ще один привід пишатись, що ти українець.
    Нащадок князів, і славетних бійців-козаків.
    Це спосіб усім показати, що ти не чужинець.
    І знаєш всю сутність та значення цих кольорів.

    То ж саме тому вишиванка і стала такою
    Священною річчю на протязі довгих років.
    Такою важливою та надзвичайно близькою,
    Частиною пам’яті й спадщини наших батьків.




    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 5