Немає зла.
Немає вдач.
Тут не забуті горе, плач.
Лиш добросовісний палач
Не може більш голів сікти.
Він зморений.
Він безсилий.
Не пройде навіть й милі
За всі гріхи покаяться.
Як Богові вкланяється,
Просить щоб дійшов.
Але немає в нього Бога.
Не вірить він попам, пророкам.
Не зна нічого він святого
І з кожним кроком
Все нижче й нижче падає.
Бажає він
Прощення хоч від когось
За те, що вбиває. Дзвін
Сокири взнає він завжди.
Чи може доброї душі
Людина бути палачем?
Чи може оправдатись?
Стати щитом і мечем
Як хотілось?
Опорою родини
І дідів, дітей
Не буть йому ніколи.
Сам для себе нині
Не є таким.
Більше немає радості.
Немає розчарувань.
Лише напис на могилі:
"Палач. Носитель смерті та страждань".