Що вибереш ти
відвагу чи страх
кожен день мучать смутнії думи
я б хотів літати по світах
а не перебирати завжди недоліків струни
хотів би подружитись з божеством
та у підсумку святішим стати
але зараз я усе своє єство
посадив за грати
дні змінюють дні
години біжать нещадно
мені хочеться побути довший час уві сні
бо у явному світі я зовсім безпорадний
ностальгія за встраченим
то гірка насолода
мені б долею щасливою життя збагатити
і здобути свободу..
знайти свободу...

Може ,хочеш,щоб забрав тебе?
На відлюдний острів
Там сирени сестри
Застелять нам постіль

Молоді богині
Будуть святкувати
З дурманами полині
По душах мандрувати

А потім усі зникнуть
Бо цей острів для нас
Наші тіла звикнуть
До рослин-прикрас

Зірка сріблом намалює
Знаки тих,хто був до нас
Й твоє серце вмить відчує
Архаїчний екстаз

Станеш ти до моря говорити
І відчуєш спів рослин
Будеш магію творити
Волю внутрішніх перлин

О Півноче моя ти невідома
Хай в лютім холоді твоїм,хай згинуть вороги
Ми вип'ємо за щастя в тебе вдома

На землях віковічної імли
І Люцифер ,і Шива з Одіном величним
В тобі прихисток моя Півноче знайшли
А я іду по своїх дорогах незвичних
Іду,заради того,щоб йти

Хай біль уся із мороком нікчемним
Зівяне у гордих лісах
І зірка-поводир із відкликом неземним
Вкаже до мужності шлях

І хвойний запах замінить нам церковний ладан
Вовки завиють пісню про свободу
Народиться нової Сили чадо
Північного,дикого роду

В підвалинах розуму
В круговороті ідей
Знайди мене,прошу тебе
Серед тисяч очей

Серед холодних викриків
З глузду зїхавших людей
Знайди точку дотиків
Наших скромних тіней

Як Сонце погасне мороком
Чи вб'є все люта війна
Знайди мене у своїх містичних досвідах
Можливо зустрінемось біля єдиного джерела

Коли серце покриє тривогою
А життя даватиме жорсткий урок
Пам'ятай,я за тою дорогою
Де сни плетуть шлях до зірок

Амур,Амур
Дочка Сатанаїла
Я Бог тортур
Кругом свинячі рила

Заходь у гості
Штат Техас,пустеля
В п'ятницю,о шостій
Я відчиню двері

Пограєм в збочення?
Я знаю ти чекала
Будем трахатись в оточенні
Мерліна Менсона їбала

Цигани нам заграють
Свої бурні свисти
Тебе я покараю
Будеш в крові плисти

У пагорбів є очі
Їх тобі покажу
Твої сльози дівочі
Будуть сенсом епатажу

Віскі,ром, текіла?
Все нам завжди можна
Ей,полегше,мила
Бо зриває бошню

Відкривай рот ширше
Шо ти,як дівчисько
Мій ніж любить гладити
Сором'язливі писки

Хочеш,потанцюєм
Як тварини в трансі?
Ми святії люди
Аутсайдери пропащі.

Темна ніч душі
Відчай й смуток друзі
Холодно в імлі
Чорний ворон в крузі

Виклич Сатану
Може дасть розраду
А я її вкраду
В сумних днях листопаду

Божества прийшли
Випробувати силу
Її тут не найшли
Тільки стогін безсилий

Відьма -дівчина з гори
Я тебе здобуду
Меланхолія пливе
З сяйва мороку та блуду

Чорний кіт із темним взором
Проводжає по слідах
Відьма-дівчина із лісу
Пахне пристрастю у снах

Я полікую тебе миттю
Котра народжена для нас
В котрій розбився простір й час
Я покохаю тебе плоттю
У пристрасті край сонця
І стану охоронцем
Твого серця,котре без дна
Я втілюсь в божество
Тільки для тебе одної
Бо що для нас людське єство
Забутий час гри смутної
Ми ж бо в космічному каное
І бачим хаос та абсурд-
Це наші істинні обличчя
Амбвівалентність без протиріччя
Цей,чуєш,нас голос віщого кличе
У заріччя

Закрутилось небо
Почорніли хмари
Я хотів до тебе
Та усе це марно

Річка щось шепоче
Лісовий мовчить
Я розгадаю серце дівоче
Може колись

Нумінозний досвід
Спалює міраж
Боже,може доста
Гратись у віраж

Все насправді просто
Коли є береги
Може уже доста
Шукати мости

Потойбічний подих
Й аніми привіт
Ти полями ходиш
Проекції цвіт

А я все гублюся
У змінах кривавих
Може й помолюся
Розрада від журби/ релігійна забава

Куди ж ти спішиш світе?
Я не встигаю
Десь квітень квітне
А десь люди вмирають

А я ще не хочу
Ще життя не пізнав
Погано побачив
Насолоди кристал

М'ясорубка з ментальних образів
Все втрачає свою основу
Все вже не так,як колись
Все йде по новій

Де основа-це зміни
Важко пристосуватись
Та все ж стараюсь якось
Архетипами забавлятись

Почуй мене ,світе
Птахо чорнокрила
Скільки можна боліти
Серце - могила?

Туман в очах
Майбутнє за горами
Як виживу в руїнах
То побіжу мрійливими стежками

Що вчора цінним було
Сьогодні вже міраж
Я крапля в океані
Кругом цінителі гримас

Я медитую сміливо
На божественну основу
Вже не боюся страхітливо
Створюю персони обнову

Безумець з клітки виліз
Я трікстера природа
Танцюю сміючись
Масок нова колода

Егрегор соціальний
Чи расовий ,культурний
Помер в примордіальній
Енергії бурній

Мене гори чекають
Поля,степи
Все зовнішнє замовкає
Від внутрішньої краси

Смерть шле привіти
Синку,може скоро
А я вже давно заглядаю у засвіти
Для мене це не нове

Полум'ям синім
Зітру всі гріхи
І стану божественним
Навіки