Автори /
Ева Сокол (1969)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Божа глибина
•
Нарешті
•
Ножі в спині
•
...чужі зникають...
•
Сучасний Предтеча
•
Тиха мудрість
•
Так боляче...
•
Прохання
•
Божа доня
•
Довічна постійна
•
Боги "Азовсталі"
•
Заколисана
•
Прийми їх, Боже
•
Прошу тебе
•
Код України
•
Свічки миготіння
•
Перлинка
•
Злякана весна
•
Сама Земля
•
Вербна неділя
•
Неначе ніколи війни й не було...
•
Відплати чорна чаша
•
Обрана
•
Дощик освятив
•
День зацвів
•
Кажуть...
•
Згодна
•
Перетворення
•
Для старості втіха
•
Молитва
•
Каїн
•
Мій Боже
•
Молитви час
•
На всі віки!
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Із тих глибин, де не знаходять дна;
де темрява і світло нероздільні,-
де темрява і світло нероздільні,-
Нарешті скресають столітні льоди,
що серце стискали щосили,-
що серце стискали щосили,-
Ножі в спині,- хіба то новина?
Від родичів, від друзів, від знайомих…
Від родичів, від друзів, від знайомих…
Самота турбот не має,-
думають про нас чужі...
думають про нас чужі...
Під ночі покровом збирається нечисть,
складаються плани криваві і темні...
складаються плани криваві і темні...
Коли я постарійшаю нарешті,
щоб тиха мудрість в душу увійшла?!
щоб тиха мудрість в душу увійшла?!
Сумую на такому нині рівні,
неначе вмерло власне божество,
неначе вмерло власне божество,
Купую в аптеці легкі психотропні
бо нерви - "ні к бісу",- все зриви та зриви...
бо нерви - "ні к бісу",- все зриви та зриви...
Боже, вона ж Твоя юна доня:
очі - морська глибина,
очі - морська глибина,
А небо сьогодні - пірнати й пірнати
в таЄмні глибини без міри і дна...
в таЄмні глибини без міри і дна...
А кому до снаги безперервні ракетні обстрІли?
І надтяжкої бомби чути вибух кому до снаги?
І надтяжкої бомби чути вибух кому до снаги?
Рання кава і вмикач спрацьовує,-
обриси з'являються чіткі,
обриси з'являються чіткі,
Прими їх в Царство, бо невинні,
бо гідні в янгольські ряди.
бо гідні в янгольські ряди.
Посвята Н. Л.
З найголовнішого - земля ковтнула сІм'я
З найголовнішого - земля ковтнула сІм'я
Нервова система усе іще діє:
ридаю від болю за успіх радію,
ридаю від болю за успіх радію,
Спочатку Слово... і до скону...
і цей химерний світ чудес...
і цей химерний світ чудес...
Я для себе іще й не жила,-
все здавалося, що не на часі..
все здавалося, що не на часі..
На диво небо мовчазне,
лише буслине клекотіння,
лише буслине клекотіння,
У цім хаОсі відчаю і горя,
де шкіриться, мов біс, вселенське зло,
де шкіриться, мов біс, вселенське зло,
Вербу готує бабця через хату,
нашіптує на гілочки своє...
нашіптує на гілочки своє...
Два тижні не чути гарматного бОю,
вбирається в зелень поліське село...
вбирається в зелень поліське село...
Зґвалтована, побита... та не вмерла,-
прекрасна й нездоланна, як завжди!
прекрасна й нездоланна, як завжди!
Кожен проходить очищення грізне,
обраних Богом відоме число.
обраних Богом відоме число.
Пустіють гнізда журавлині
в моїм поліському селі...
в моїм поліському селі...
День зацьвів тюльпанами та вишнями,
Кажуть, стане легше згодом,
Прах до праху... Господи, я згодна,
на спочинок у Твого хреста.
на спочинок у Твого хреста.
Мої "содоми" і "гомори",
Я досі не знаю ні хто, ні для чого
Господи, не покидай солдатів,
І упала каменем на груди
Знецінене безцінне до нуля,-
Було мені нічне видіння :
Вуста шепочуть страшні слова,-