Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Галина Тименюк (1959)




Огляди

  1. Тепер ви бачите...
    Тепер ви бачите...

    Тепер ви бачите,що я не помилявся,
    Як в найчорніші миті вам казав:
    "У вашім погляді, котрий надію дарував,
    Лиш зради глум уже ховався".

    "Люблю тебе",-- ваш погляд промовляв
    Слова заучені, облудні знов і знову.
    І погляд ваш мінявся і брехав,
    Коли клялись мені ви у любові.

    Пори поганої немає у природи,
    Немає тому перешкод, хто закохався.
    Яка ж то мить була гіркої насолоди,
    Коли я впевнився, що я не помилявся!
    Поль Верлен
    (переклад з французької)



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Його кохання
    Його кохання було -- неначе
    метелика, досі небаченого
    вітер приніс
    із чужих широт -- от.

    Він каву пив
    ніби із Мона Лізою.
    А сам був, наче сеньор Дель Джокондо.
    Він кілька днів, як вернувся з фронту.

    Одного разу вона була
    вільною з ним і рвійною.
    Він пізнавав би її все життя,
    але хтось у світі -- вигадав війни.

    Він довго думав, що та як
    перед розлукою їй сказати.
    І надумав: "Лишень проведи мене на війну,
    а з війни -- необов'язково чекати".
    20.06.2022



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Його кохання
    Його кохання було -- неначе
    метелика, досі небаченого
    вітер приніс
    із чужих широт -- от.

    Він каву пив
    ніби із Мона Лізою.
    А сам був, наче сеньор Дель Джокондо.
    Він кілька днів, як вернувся з фронту.

    Одного разу вона була
    вільною з ним і рвійною.
    Він пізнавав би її все життя,
    але хтось у світі -- вигадав війни.

    Він довго думав, що та як
    перед розлукою їй сказати.
    І надумав: "Лишень проведи мене на війну,
    а з війни -- необов'язково чекати".
    20.06.2022



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --