САЗАНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ГРИГОРОВИЧ (псевд.: Мандрівний поет) – український поет, публіцист.

Народився 14 листопада 1952 року в селі Соколівка Жашківського району на Черкащині. Здобув професію фінансиста, закінчив Літературний інститут ім. Горького, Москва (1984). Працював на різних роботах. Нині – педагог Миргородського міського відділу освіти. Мешкає в м. Миргород.

Видавався в альманаху “Біла альтанка ” (Полтава, 1996), антології поезії полтавських літераторів XX століття “Калинове гроно” (Полтава–Кременчук, 2004).

Автор поетичних книг “Чорні мальви” (самвидав, 1970), “Тридцять третя сльоза” (Полтава, 1992), “Раби” (Полтава, 1993), “Пісні кохання і смутку” (Полтава, 1994), “Тридцять третя сльоза України” (Миргород, 2004), поетичних книг для дітей “Азбука”, “Абетка власних імен” (Полтава, 1994), “Загадкова абетка” (Миргород, 1994), “Зачарована держава”, “Історико-етнографічна абетка” (Полтава, 1995), “Пригоди Задираки” (Миргород, 1998), а також публіцистичних видань “Слідами махновського золота” (Миргород, 1997), “Нищать українську націю. Боронімося!” (Миргород, 2005).

Член Національної спілки письменників України з 1995 року.