Автори /
Сазанський Андрій (1981)
Рубрики
• Всяке
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Нас багато! Надірвешся!
•
А може московський патріархат підкупив не тільки Царгород,а взяв вище...?
•
* * * * *
•
*****
•
*****
•
***
•
***
•
* * *
•
****
•
***
•
Колискова
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Кругом жиди, одні жиди,
Не вільно й голову підняти.
Не вільно й голову підняти.
Єхидний сміх чаклунки злої,
Віщуючий лище біду.
Віщуючий лище біду.
Коли моє слово вливається в тишу,
Й відлуння ковтає останні склади-
Й відлуння ковтає останні склади-
Чіпляється сорочка об гілля,
Підковами заграли бистрі коні.
Підковами заграли бистрі коні.
Пройшла весна неспішною ходою,
Забувся незборимий серця щем.
Забувся незборимий серця щем.
Перший весняний цвіт
Впав на моє вікно
Впав на моє вікно
А ти казкова, а ти прекрасна,
Неначе пісня в затінку гаїв.
Неначе пісня в затінку гаїв.
Подаруй мен1 крила,
Що у небо л1тають.
Що у небо л1тають.
Даруй поцілунок,
Нестримний, гарячий.
Нестримний, гарячий.
Я піднімаю погляд у замріяне небо,
Чомусь не хочеться дивитись нижче краю.
Чомусь не хочеться дивитись нижче краю.
На листочок вірш лягає,
В небі місяць позіхає.
В небі місяць позіхає.
Я сумую за тобою, мою зоре мила,
За очами, за росою, що на них блистіла.
За очами, за росою, що на них блистіла.