Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Сонце Місяць (1974)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Домінік Арфіст, [ 2018-10-29 22:43:52 ],
на сторінці поезії     "Жовтень"   Місяць Сонце

...ніби їдучи вночі... десь далеко на південь... на самоті... і нічне шосе пустельне... і це неодмінно літо...

о СоМі - я сумую за такими тревелз...
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-10-30 03:38:22 ],
на сторінці поезії     "Жовтень"   Місяць Сонце

щиро навзаєм всяко, Тетяно

та в мене яксь не складається із поезіями більшого обсягу
аніж 14-16 рядків, навіть не знаю, чому
тобто, мінімальна реакція читацька, помітив таке
видно, не моє

а оцінковий блюз я оминаю вже багато років, як
з одного боку, звісно, менше відгуків, бо
немає трейду, оціночка за оціночку -
з іншого боку, це якось вивільняє від догоджання
пересічному читачеві, який любить, чим простіш

найбільша мабуть печаль у тім, що нема можливості
опротестувати свідоме збивання рейтингу
тобто прийде якийсь неофіт, нізвідки, наставить
із ліпшими навіть намірами, але на свій невимушений розсуд,
оцінок типу 5.0 і щезне

а ти - кричи не кричи - хіба що переопубліковуватися весь час
якщо вже таки важливий той рейтинг

але знаєте, рейтинг насправді - неважливий
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-10-30 03:49:08 ],
на сторінці поезії     "Жовтень"   Місяць Сонце

всі кудись травелюємо, До....
навіть у снах
хоч ті земні сни терміновані
а ектратеррестіальні снива ~ хто їх зна
Гамлет на тому моменті вмикає собі Канта...

із музичної якби сфери, якщо
(трохи услід попереднім приміткам)
& оскільки музичні метафори мабуть, найулюбленіші ~
то часом досить чистих собі чесних нот, пентатонікою навіть
часом навіть і флажолетика досить так само
а інколи таки буває момент, коли слід потягнути відкриту струну
догори й на себе, і то так добре потягнути

аби струна втримала тільки ~
але тут вже додаткові розумієш, прибамбаси
& заміси...
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-10-30 04:04:56 ],
на сторінці поезії     "Cаші"   Місяць Сонце

уклінно~незмінне, о Ларисо...
та можливо

якось все важче сперечатися, зі собою самим, вжеж
із роками відпускаєш теє все звукорядництво на самоплив
та й...

якщо зацінювати якісь симетрії & відлуння відповідні
тобто, гармонію, то
є симетровані звуки третіх рядків знизу-зверху
і.е., ’мистецька музичка’--’ледь скоцюблені’
хоча верхнє-перше проведення луни сонорніш, безперечно
але сама мелодія тут спадна, згасаюча

бо такий вже об’єкт присвяти, дівчина дуже тиха &
дещо неграційна в танцзальному ракурсі
але, дорога саме ось цим
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-10-30 04:12:12 ],
на сторінці поезії     "Марії"   Місяць Сонце

поривчатість, мабуть, оце вона ~
& безмежно подячний, Ларисо

тут був певного сорту епік, але навіть не пунктиром
а просто станція А, і з.п. Б, таким одним подихом
мов через тунель, уявний
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-10-30 14:56:43 ],
на сторінці поезії     "Жовтень"   Місяць Сонце

Я Вас розумію. Як би перша оцінка висвітлювалась, то людина подумала б чи ставити чи ні низьку оцінку, а так тишком нишком прийде спортить рейтинг і думай хто тобі свиню підкинув. У мене теж ток буває. А великі оповіді у Вас не виходять лише тому, що Ви вмієте консолідувати думки. Нічого зайвого, це теж не кожен вміє... Глобально і стисло. Недарма афоризми живуть вічно і передаються з покоління нащаткам.
Тож пишайтесь...
Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-10-31 05:36:19 ],
на сторінці поезії     "echoes"   Місяць Сонце

Технічно трохи розбалансовано - немає рими у парі "його босх". Утік склад у передостанньому пядку. І немає розуміння логіки вчинку. Ну, здирає графіті під вечір. Гаразд, здаюся. Але нащо? І питання зависло у повітрі. Це ж як пердь у воду. Але і цьому разі є хоч смисл - у літгероя живіт болить чи щось там ще.
Повірте - якщо з розумним поглядом виводити буквиці на папері, це ще не означає, що автор написав щось розумне і цікаве. Ви зі мною згодні?
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-10-31 15:31:31 ],
на сторінці поезії     "echoes"   Місяць Сонце

ну по-перше, дякую, що ще навіть заходите, Олександре....

(тут деякі суб’єктивні нотатки, дуже спокійним тоном)
:
ситуація нагадує мем про собаку, котрий не кусає
але робить боляче в інший спосіб, егеж ~
ні, той собака не Ви, той собака якраз СМ...

бачте, коментар Ваш у конкретному наявному випадку
це НЕ критика твору, це критика Вашої неспроможності
якби Ви просто розписуєтеся у власному безсиллі
та може, граєте на публіку, але вжеж, у кожнім жарті
є доля жарту, оk


хотів Вам просто сказати, що Ви все пропустили

або що Вам із того, що інші коментують чи роз’яснюють,
мовляв, всі вони апріорі дУрні, чи невігласи, так
хоч я вже давно не печалюся з того всього, набридло бо


*


текст не заточений, як би могли би бачити, при бажанні
на монотонне (чи як Ви кажете, збалансонване)
викладення інформації, яку можна прийняти до відома
щоби, можливо, яксь використати надалі

текст, як говорить назва його, є відлуннями
і є, відповідно до відлуння, побудованим
для цього і використовуються, і дуже навіть точечно
поетичні засоби, яких Ви поки ще не вмієте
і не факт, що навчитеся, при Вашому підході до творчості:

школярський квадратовий ритм, часто-густо зримовані
іменники в одному й тому самому відмінку
перехресне римування АБАБ - і більш нічого -
а по змісту - ну Ви собі гоните пургу зазвичай
це як у дитячому садочку, садять когось на стільчик
перед усіма, й він/вона імпровізує казку, щось таке....

ну але хто ж Вам каже, що Ви не мистець, Олександре
та мистець, бо так, народ любить чим примітивніш


*


про босха - це звідси: http://maysterni.com/publication.php?id=39175

я не претендую, щоби Ви знали напам’ять, чи бодай орієнтувалися
у моїх якихсь інших текстах, ні -

але для мене самого, бо я пишу тексти насамперед, для себе
а не для друкування в часописах, чи дуркування на фестах etc.


сподіваюся, що трохи прояснив щось,
із усіма щирими побажаннями
творчих звершень &
подальших злетів
Коментатор Ночі Вітер, [ 2018-10-31 20:04:40 ],
на сторінці поезії     "echoes"   Місяць Сонце

Мені подобається стиль і те, про що пише СМ.
Моожна Подумати, помріяти, доМислити, покопирсатись в інеті. Немає розжованих думок І фраз. Що ще?
Інколи розуміти - це ще не все , потрібно відчувати.
Потрібно багато роками читати,
щоб сказати хоча б слово про витвір того
чи іншого поета...
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-10-31 21:22:57 ],
на сторінці поезії     "echoes"   Місяць Сонце

о Вітре

і все це, і всі це - прекрасно відчувають насправді
ніхто не ходить як правило до іншого
із доброю звісткою, що мовляв
’Я не поняв, а це означає, що текст лажовий’
навіть той самий Олександр Сушко, та
прекрасно все розуміє, і відчуває

але треба ж яксь поговорити, ну
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2018-11-01 06:40:32 ],
на сторінці поезії     "echoes"   Місяць Сонце

Безцінним є той текст, який дихає правдивістю, легко виростає з поезійного грунту і запливає в уяву читача емоційною гілкою...саме емоційна складова робить свою місійну справу - непримосово заставляє читача повірити кожному слову...цей текст саме такий. Моє шанування Босху. Най твориться під вечірнім небом...і не тільки :)
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2018-11-01 06:56:50 ],
на сторінці поезії     "Жовтень"   Місяць Сонце

Таке густе, смаковите, насичене твориво - рлзглядалося пофрагментово, і влягалося цільно, бачилося багаторакурсово і просто очима пересічного перехожого...і попри все: оте твоє: " врешті решт попіл" якби зібрало усе містечково- суєтне під філософічне покриття, додало особливоі глибинки, овічнило простоденне і моментне...гарно ж
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-11-02 22:16:45 ],
на сторінці поезії     "echoes"   Місяць Сонце

дякую)

є речі, які майже очевидні на позір
а коли трохи відступаєш від них,
бо записуючи, пильнуєш інші моменти
та й у полоні чуттів, які шукали вилиття
критичне начало є слабшим зі творче
інакше нічого би не наважився створювати
еге ж

відступаєш трохи від того всього, віддаляєшся плином часу
а тоді, трохи інакшим поглядом, дивишся й

подобається.


& від босха, котрий вже невідомо хто тепер, але не богарт
хоч їхні ролі таки паралельні -
& від мене зрештою, (last but not least)

найліпші сезонні побажання всіх правдивостей
художніх, емоційних, творчих, фантазійних

о Роксолано.
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-11-02 22:39:37 ],
на сторінці поезії     "Жовтень"   Місяць Сонце

’простоденне і моментне’, саме ось...

це все якби більше пошук, меншою мірою -
віднайдення, атож, є і воно -
своєї власної прозовості, бо все-таки,
текст будується на розвитку персонажа
прозовими по суті засобами
ось такий він є, або і такий, теж
таке він бачить й отак він собі мислить
тут, хотілося вірити, випрбовується проза якогось
трохи святковішого гатунку, не якомога
однозначніше супроводження надуманого сюжету
що їх освячує кінематограф (жодних печалей, хай, звісно)
але може, спроба взяти щось поезійне із
матерій, які скоріше зневажаються
або не враховуються, як безумовно поезійні

хоч, здавалося би, в наш час у віршах можна знайти все
що тільки завгодно, окрім чи й замість поезій
але, як се не дивно, забагато ще, і на ПМ, також
творчих людей із підходом до саме віршування
не то, щоби кастрованим, але намірено
всяко обмеженим, і чим обмеженіш, тим ліпш
(таке не раз враження складається)
аж до зведення наніц вже будь-якого змісту
а ще хороша така злободенна незмінно тема ~
вишукувати будь-який ілюзорний ґандж
у всякому поетичному беззмісті, що скоріше
музика, напевно, якщо вже дивитися, як ідеаліст
а роль ідеаліста неганебна, але і непроста, однак
Коментатор Василь Дениско, [ 2018-11-03 16:55:32 ],
на сторінці поезії     "Не без не"   Місяць Сонце

Небагатослівно, але яскраво, Сонце Місяцю.
А тут ще ж –«пора озимини» з багатством смислів
отак бере і вихоплює з пам’яті епізоди моєї роботи
в НДІ селекції пшениці ще до служби у війську.
Там домінував дивний метод виведення нового сорту,
коли ярі сорти висаджували на зиму!..
Все, звісно, гинуло!
Але траплялося зрідка зернятко, яке знаходило
десь у свому ядрі сили прорости весною
і заколоситися. Се справжнє диво –
всупереч запрограмованій смерті і, може,
завдяки незбагненному «гену ЛЮБОВИ»…
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-11-04 02:46:52 ],
на сторінці поезії     "Не без не"   Місяць Сонце

сердечно дякую, Василю

при цім суцільнім сезоннім маразмі (так ніби) десь-несповна_розуму-зненацька мистців тутешніх
котрі все ніяк не поділять (так ніби) своє народне себевизнання....


...справді, якось хороше так погомоніти трохи
про звісні, доступні всім зрячим, речі
про озимину, і пору її,
про загибель & дива всупереч будь-чому
про любов, авжеж, яка і є життям
про поезію, котра все це огортає
і не мусить анічого-анікому
порефлексувати над притчами пройдешнього
прижуритися на хвильку, а потім
та й порадіти зі ще більшою певністю

чи багато треба поетові, аби порадіти
о, просто так


із усіма правдивими подяками...
щодо комфортів &

справджень
Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-11-04 20:38:45 ],
на сторінці поезії     "Не без не"   Місяць Сонце

о, що завгодно, лиш не рецидив...
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-11-04 22:52:27 ],
на сторінці поезії     "Не без не"   Місяць Сонце

насправді все це просто плинний щем, о Марґо
Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-11-05 06:31:28 ],
на сторінці поезії     "scorpio"   Місяць Сонце

Приватні блогі? Чому гі? Не ги? Для рими? Тоді можна писати ногі, рогі, перелогі і так далі до безкінечності. А от із "злотосічними вічами" Ви справді перевершили всі мої сподівання. Дозвольте цей вираз взяти для моєї сатири. Там такий малюнок проситься аж у голові макітриться. Можна?
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-11-05 06:42:24 ],
на сторінці поезії     "scorpio"   Місяць Сонце

та для вашої сатири нічого не шкода, Олександре
хапайте, відривайтеся на здоров’я, тільки не плачте)

можете навіть присв’ятити, запросто
1   ...   172   173   174   175   176   177   178   179   180   ...   197