Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Сушко (1969)
У народа палець заболить -
У поета серце розривається

Володимир Михайличенко

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олександр Сушко, [ 2017-07-28 21:32:09 ],
на сторінці поезії     "Проносне"   Сушко Олександр

Ну Ви даєте! Радий, що Ви сприймаєте все з гумором. Бо дехто і справді шукає у цій сатирі підступів та образ. Ще й персональних. Он, Я.Ч. заблокував вхід на власну сторінку. Боїться аби у потоці солодощів не прозвучав критичний відгук.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2017-07-29 06:07:09 ],
на сторінці поезії     "Мій язик"   Сушко Олександр

Краще сміятися аніж тішити власне самолюбство.
Коментатор Ігор Шоха, [ 2017-07-31 23:46:54 ],
на сторінці поезії     "Горішок"   Сушко Олександр

Важко говорити про силу поезії у подібних віршах. Буває зустрічаються тексти, автори яких наче вважають, що читач сам повинен посортувати ті скарби чи лахміття, які вони порозкидали ради динамічності рими і ритму.
У Вас є конкретика і цього іноді досить.
Коментатор Ігор Шоха, [ 2017-07-31 23:50:59 ],
на сторінці поезії     "Хвилювання"   Сушко Олександр

Тут Дарвіна відмінити було б недоречно. Напевне ці полюси життя створював не Бог а сатана і хто користується плодами теж не важко здогадатись.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2017-08-01 06:56:07 ],
на сторінці поезії     "Хвилювання"   Сушко Олександр

Якщо нас створювали "за образом і подобієм", то чого ж ображатися що ми такі, а не інакші.
Коментатор Серго Сокольник, [ 2017-08-02 03:40:15 ],
на сторінці поезії     "Пробач"   Сушко Олександр

Царство небесне...
Коментатор Олександр Сушко, [ 2017-08-02 07:25:40 ],
на сторінці поезії     "Пробач"   Сушко Олександр

Хай спить.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2017-08-04 16:59:23 ],
на сторінці поезії     "Старість"   Сушко Олександр

Ой... страшне закінчення... погано, що воно звучить як констатація факту. І ще страшніше закінчення, якщо зазирнути глибше, з точки зору християнства...
Коментатор Олександр Сушко, [ 2017-08-06 21:50:45 ],
на сторінці поезії     "Старість"   Сушко Олександр

Я знаю. Це гола правда. І дивитися їй у вічі ніхто не хоче.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2017-08-07 11:36:34 ],
на сторінці поезії     "Немає спеки"   Сушко Олександр

"Польоти увісні і наяву"))) Ваші творіння не можуть не усміхнути)

Сьогодні у нас прохолодно і дощ...

хріна = хріну, хрону (род.)
лишні = зайві
Коментатор Олександр Сушко, [ 2017-08-07 20:03:50 ],
на сторінці поезії     "Немає спеки"   Сушко Олександр

Дякую. Вже виправив.
Коментатор Світлана Мельничук, [ 2017-08-08 12:02:52 ],
на сторінці поезії     "Лісова пісня (сучасна версія)"   Сушко Олександр

Гаряча казочка. І моторошна водночас.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2017-08-08 20:35:21 ],
на сторінці поезії     "Лісова пісня (сучасна версія)"   Сушко Олександр

Піп розказував цю історію. Під Лаврою. А я слухав.
Коментатор Серго Сокольник, [ 2017-08-09 12:25:46 ],
на сторінці поезії     "Ближні"   Сушко Олександр

Теорія і практика суть різні речі. Так.
Коментатор Світлана Мельничук, [ 2017-08-09 14:45:00 ],
на сторінці поезії     "Ближні"   Сушко Олександр

Страшно...
Людина людині... вовк?
Коментатор Олександр Сушко, [ 2017-08-09 23:36:51 ],
на сторінці поезії     "Ближні"   Сушко Олександр

От про це і мова.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2017-08-09 23:37:30 ],
на сторінці поезії     "Ближні"   Сушко Олександр

Дуже часто - так.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-08-09 23:51:48 ],
на сторінці поезії     "Мова"   Сушко Олександр

Читаєш - віриш у розвій мови.
Йдеш містом - і... майже звідусюди - російська.
Дякую за поезію громадянського звучання.
Коментатор Ігор Шоха, [ 2017-08-10 00:18:18 ],
на сторінці поезії     "Ближні"   Сушко Олександр

У кожному сидить Каїн, коли намагається, але не може перевершити Авеля. Я теж якось брався за цю тему, але твір ставав усе довшим, а ясності - все менше. Ветхий і Новий завіти не одне й те саме.
Коментатор Ігор Шоха, [ 2017-08-10 11:19:46 ],
на сторінці поезії     "Мова"   Сушко Олександр

Підлаштовуючись під Вашу стилістику:

Як не йде́мо, а все у люди.
Мо’ й ідемо́, та настане час –
нашого полку не убуде,
тільки б лукавий не затесавсь.

Вірш відповідає вимогам часу і за патріотичне звучання заслуговує авансом на вищу оцінку, але погодьтесь, що ріже слух оця укорочена форма дієслів: човга, бува... Це ж не безвихідь ради рими, особливо у творі такого змісту? Адже можна завершити монолог і так:

Язикатіють людолови,
Перелазять чужі тини.
Йди на захист своєї мови!
Бий потвору! Чави! Жени!

Зустрічаю зі школи сина,
Він співає такі слова:
"Ще не вмерла моя Вкраїна!"
Отже, мова іще жива.

Це нічого не міняє, бо і класики не вважають деякі, відсутні у словниках звороти, вадою мови. Але погодьтесь, що "пробоїни" найчастіше трапляються там, де ми легковажимо простими словами.
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   139