Гай-гай, синочку, татко – не простак,
У нього римські - і анфас і профіль:
Дивись, лежить зачовганий мідяк...
Проте татуньо - у купюрах профі.

Бере, наприклад, декілька банкнот
Із якомога більшим номіналом
(Не менше євро двісті чи п'ятсот) -
І розраховується в банку «налом».

Тоді не спить ночами взагалі
І дослухається найменших рипів:
Не поміняють євро на рублі -
Чекай у гості небезпечних типів…

І татко, синку, знай, не ідіот -
У нього є усі валюти світу:
Намалював не менше ста банкнот -
Гравер твій татко - з вищою освітою.

До одинички справа два нулі -
І долар вмить перетворився в сотню…
Не заздріть же, могутні королі
Чи олігархи бісові - достатньо

У татка грошей (лиш аби не врік!),
Що позмагатись до снаги із Крезом...
Росте майстерність таткова щорік –
Тобі у спадок, сину, ця ґенеза.


17.02.2012

Сиджу я із цигаркою в зубах,
Дивлюсь на небо - а зірок, як сіна! -
Яскраво світиться Чумацький Шлях,
Ледь мерехтить чужа планета Іно...

Здалось мені, що зоряний десант
Летить мою загарбати планету -
Злякався я, сховався аж на бант -
Курей десяток розтоптав дощенту.

Та глипаю - а я пливу в ставку
І біля мене - мавки і русалки,
Я - голий, на якомусь поплавку,
І обіруч тримаюся за палку.

Тут водяний з'явився во главі -
І збурилось озерне тихе плесо.
Протер я очі, ліг на мураві -
А поряд вітер очерет колише.

Знялась раптово буря - то атас! -
Несе мене, як пір'ячко, у небо...
Ех, знав би я - "in vino veritas" -
Цигарку не палив би без потреби...

Лечу між зір, неначе дирижабль,
І наближаюсь до планети Іно -
(Маленька точка в телескопі Hubble)
Згадав я древнє: "Істина - in (v)Ino".


16.10.2011

Узяв я тебе за ру́ченьку
(Була ти тоді незаймана,
Маленька моя спокуснице),
Повівши у ЗАГС ра́йонний.

Вінчалася ти із відчаєм –
Легенько обняв за талію,
Обручку вдягнув за звичаєм,
На віллу відвіз в Італію…

Чому ти тоді не призналася,
Як звати тебе по-батькові?
Узнав я про це недавно десь -
Навіщо сказала таткові?

Надія ще є на "умовний"
Чи, може, втечу́ з етапу.
Ходжу, мов ума́ неспо́вна –
За доню помстився тато...


06.10.2011

Несамовито корчаться слова,
Розплетені й зав'язані у петлі.
О, Музо бідна, як ти неправа!
Чи не боїшся втрапити у пекло?!

В плетінні слів я мерзну, от дивак,
Вони ж не гріють, бо слова - не вовна -
Та я не поверну тепер навспак,
І не побачу, як тікають зовні.

Чого притихли? Я ж бо вас чекав
У хащах ваших заповідних врочищ!
Але немає їм до мене справ -
Самі про себе лиш собі торочать.

Слова обридли, як старезний светр,
В якому мерзнеш, як на вітрі цуцик!
Хоч і втечеш від них за кілометр -
Наздоженуть і геть тебе замучать.


29.09.2011

Чорну дірочку між волоссям
Ледь відкрила вона мені…
Я подумав: «Чи не здалося?» -
Й запалав у бажань вогні.

- Збій системи 1-108, -
File Not Found, Not Same Device.
Я тоді був іще безвусим,
Я сказати не міг: «Давай…»

Руки дрібно мої тремтіли,
Пересохло у горлі вмить...
Я не знав тоді мови тіла,
До такого ще був не звик...

В голові моїй - повний хаос,
Як бамбук (здогадались?) став…
Але вибору не зосталось -
Не хотів я ловити гав…

Цілу ніч, не одну годину,
Може, десять, а, може, п’ять -
Я нестримно кохав, невпинно
І вивчав її кожну п’ядь…

Вона ніжна була, грайлива,
Наче мавпочка між ліан,
Мов травнева бурхлива злива,
Ну, а я був - як той вулкан…

Все проходить, і це – забулось,
А роки - наче вкрив туман…
Я ж іду між пустельних вулиць,
Як тендітний згадаю стан…


08.09.2011