ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ярослав Чорногуз
2026.02.02 07:11
Не витримала душа поета
Як же терпіть
Писану гидь?
Бо від писак цих чемніша худоба!
Засцяний Ню
Пише х.йню,
З ним ЯйцеПісяць --
Два довбо.оба?!

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Петришин Ярослав

 Іn (v)Ino (поетична пародія)

дивлюся в небо і здається, наче
летить на мене зоряний десант
з планети Іно, мислячих інакше.

А через хвилю - це уже ставок,
а я - рибалка, що у воду зирка -
здригнеться місяць, ніби поплавок...
...
А потім вже, неначе дирижабль,
пливу тихенько ген під небокраєм...

Ярослав Петришин

Сиджу я із цигаркою в зубах,
Дивлюсь на небо - а зірок, як сіна! -
Яскраво світиться Чумацький Шлях,
Ледь мерехтить чужа планета Іно...

Здалось мені, що зоряний десант
Летить мою загарбати планету -
Злякався я, сховався аж на бант -
Курей десяток розтоптав дощенту.

Та глипаю - а я пливу в ставку
І біля мене - мавки і русалки,
Я - голий, на якомусь поплавку,
І обіруч тримаюся за палку.

Тут водяний з'явився во главі -
І збурилось озерне тихе плесо.
Протер я очі, ліг на мураві -
А поряд вітер очерет колише.

Знялась раптово буря - то атас! -
Несе мене, як пір'ячко, у небо...
Ех, знав би я - "in vino veritas" -
Цигарку не палив би без потреби...

Лечу між зір, неначе дирижабль,
І наближаюсь до планети Іно -
(Маленька точка в телескопі Hubble)
Згадав я древнє: "Істина - in (v)Ino".


16.10.2011

* Джерело пародії: Ярослав Петришин "Дирижабль" (http://maysterni.com/publication.php?id=68137)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ярослав Петришин Дирижабль


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-17 11:54:12
Переглядів сторінки твору 3564
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 11:59:58 ]
І за що ти так, Валерію, полюбив мене?)
Так, наче ніхто інший, крім мене, не дає тобі поживи для твоїх пародій)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-17 13:12:05 ]
Ярославе, ти - найкращий!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 14:44:25 ]
Знаєш, Валерію, відчуваю за собою гріх. Колись в мене в юності була дівчина з Хмельниччини. Я обіцяв на ній одружитися і так цього не зробив. І я вже подумую - а може, ти її брат? Твоє прізвище випадково не Вейн?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-17 15:22:07 ]
А Редакція Майстерень каже, що мої пародії не мають виховного значення.))) Але ж ось, у деяких авторів вже совість навіть починає прокидатись.))) (я жартую, Ярославе!)
Та ні, Ярославе, я з Хмельниччини, але прізвище моє не Вейн.)))
Та ти що, невже мої пародії такі дошкульні? Навпаки, я думав, що вони просто веселі. Я ж обігрую один-два рядки автора, але створюю на їх основі зовсім нові історії, хіба ні? Зрештою, я можу і не вказувати джерела свого натхнення, а всі пародії перетворити просто у вірші, як це я з деякими вже і зробив, просто залишивши в епіграфі якісь рядки автора, оскільки дуже поважаю авторське право. А можу і не залишати, якщо це якось зачіпає автора, а пародію змінити до невпізнання. Ось глянь, як щойно я її відредагував (перший варіант написав ще вчора).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 07:59:36 ]
До речі, тут є автор Анна Вейн. Може, це вона? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 15:05:51 ]
Я от подумав: чи ти тут випадково не натякаєш на алюзію з словами з моєї попередньої пародії "За доньку мстить її тато"?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-17 17:52:15 ]
Так, Валерію, Ваші пародії класні - веселі, зримі і дотепні...
І не доречі, попередня аватарка була дуже схожа на кадр з "Автостради 50", чи то були таки Ви?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 07:54:34 ]
Дякую, Маріє! Ваші слова - та в вуха Редакції Майстерень. :)
Ні, я попередню аватарку знайшов в Інтернеті, вона називається "Куріння шкодить вашому гаманцю і здоров'ю" :), якщо хочете, можу її повернути. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 15:11:56 ]
І та аватарка була цікава (з реклами шкоди курінню! - тоді це була антиреклама про шкоду курінню) та ще зв"язалася у мене з тим цікавим як про мене фільмом... Так, Хуан Маре спалився з усіма разом - теж шкода...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 15:16:55 ]
В мене та аватарка залишилась ще на ГАК-у та КП - якщо Ви там є, то зможете мене по них впізнати (я от теж на різних сайтах під різними ніками - але ніколи не клонуюсь на одному кілька разів) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 15:34:36 ]
та знаю, Валерію, - випадково наштовхнулася на один і той же вірш... але ж таки не все знаю//


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 15:45:13 ]
О, я й сам про себе не все знаю!))) Деколи таке витворю, що ніколи б і не сподівався.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 22:16:27 ]
О, це лише прояв творчої натури і щось від того філософа, правда він просто нічого не знав і це визнавав, кажучи (то Ви знаєте, але ж уже докажу) - "Я знаю, що нічого не знаю".
Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-19 07:48:48 ]
Дякую, Маріє!
Взаємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-17 19:00:19 ]
антиалкогольна пародія?) у 4 стовпчику щось із римою до плеса...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 07:58:39 ]
Ні, навпаки, антинікотинова (хоча, думаю, ця цигарка була не з тютюну, бо інакше чого б тоді так "ковбасило" ліричного героя пародії?) :)

А що, рима "плесо-колише" - погана?

Дякую, Оксано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леонід Мазур (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 11:33:14 ]
Дотепно ,весело і легко ...

))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 13:24:36 ]
Вдячний, Леоніде!)