ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.08.20 21:59
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.

А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,

Іван Потьомкін
2026.08.20 21:41
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка

Ольга Садкова
2026.08.20 20:36
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —

хома дідим
2026.08.20 19:04
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим

Артур Курдіновський
2026.08.20 18:08
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,

Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями

Юрко Бужанин
2026.08.20 17:38
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?

Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -

Євген Федчук
2026.08.20 17:33
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Епіграми

 Кумедні Вибрики

Дядько один розумів повій,
Вкрала у нього штани нові,
Дядько писав достобіса слів

Уяви: знімаєш ти штани
Без штанів ти мега-ерогенний

Мене забрала люта смердь.

Кумедні Вибрики

Образ твору Ми – Кумедні Вибрики! Шу-шу -
Закортіло трохи постібатись.
Вам на вуха вішаєм лапшу,
А тоді ідемо … ати-бати.

Дорогих ми знаємо повій -
І п'ємо́ лиш whiskey, а не Burn-и.
А штани украли в нас нові
Золоті повії - хитрі шльондри.

Ми писали достобіса слів -
І за нами смердь прийшла ужасна!
Що вам хтось про нас не те наплів?
З нами відтепер і так все ясно.


13.10.2011

* Кумедні Вибрики: http://maysterni.com/user.php?id=4692


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Кумедні Вибрики


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-13 12:04:20
Переглядів сторінки твору 3065
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 12:48:15 ]
Ати-бати? Цікаво-цікаво, як то воно там?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-13 12:53:02 ]
:) Я думаю, коли без штанів - то люкс. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 13:05:32 ]
Маю пропозицію щодо кращої теми, ніж запропонована тобою. Наприклад, про час, який, НМСД, ти марно (даремно і неефективно) витрачаєш на отакі віршики сумнівної якості.
Про графоманію вже багато хто віршував, і тому я не пропоную. Ні, можна було б спробувати. Наприклад, я писав свого часу про гицеля, який ганяється за собаками. А ці собаки, здається, рими. Давно вже це було... Ні, я не пропагую свою поетичну мазню, а ділюсь відомостями.
Можна вигадати кращі образи, а не писати про випивки, повій, статеві контакти та стосунки. Це все - давно як старе і нецікаве. Цікавою залишається образність і тло, на якому вона виникає. Або сама образність - це тло, а перед ним, як на сцені, відбувається священнодійство.
"Пі́демо, пі́дем". Наголос, до речі, повинен бути таким. Але "піду́". Тут наголошується останній склад. І якщо ти мене відправиш з моїм коментарем під три чорти, то я саме піду́.
Якась проблемка з наголосами існує і тут:
"штани зовсім нові". Мені відомо, як звуться наголоси, які зливаються - заключного складу першого слова з першим наступного. І про тонічне віршування мені відомо. Треба, НМСД, визначити для себе, як віршувати.
Мені здається (бо надія вмирає останньою) що з тобою не все ясно. І тому я коментаю оцей, НМСД, поетизований словесний непотріб, який ти виставив для перегляду.
Може, не варто ганьбитись отакими о, НМСД, з дозволу сказати, творами?

З повагою, без критики і моралізаторства,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-16 18:38:30 ]
Цей вірш - стьоб у відповідь на стьоб Кумедних Вибриків, ось і все.

Дякую, Гарі, за конструктивну критику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:13:04 ]
Перепрошую, що пишу під цим твором, але тільки сьогодні виявила ваш коментар, у якому ви просите написати текст тої жартівливої львівської пісеньки до коханої. Якщо цікавить, пишіть на мейл, хоча так добре не пам'ятаю її, хіба що один-два похабні куплети.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-14 07:57:35 ]
:) Та не конче, Наталю! :)