Ати-бати? Цікаво-цікаво, як то воно там?

Маю пропозицію щодо кращої теми, ніж запропонована тобою. Наприклад, про час, який, НМСД, ти марно (даремно і неефективно) витрачаєш на отакі віршики сумнівної якості.
Про графоманію вже багато хто віршував, і тому я не пропоную. Ні, можна було б спробувати. Наприклад, я писав свого часу про гицеля, який ганяється за собаками. А ці собаки, здається, рими. Давно вже це було... Ні, я не пропагую свою поетичну мазню, а ділюсь відомостями.
Можна вигадати кращі образи, а не писати про випивки, повій, статеві контакти та стосунки. Це все - давно як старе і нецікаве. Цікавою залишається образність і тло, на якому вона виникає. Або сама образність - це тло, а перед ним, як на сцені, відбувається священнодійство.
"Пі́демо, пі́дем". Наголос, до речі, повинен бути таким. Але "піду́". Тут наголошується останній склад. І якщо ти мене відправиш з моїм коментарем під три чорти, то я саме піду́.
Якась проблемка з наголосами існує і тут:
"штани зовсім нові". Мені відомо, як звуться наголоси, які зливаються - заключного складу першого слова з першим наступного. І про тонічне віршування мені відомо. Треба, НМСД, визначити для себе, як віршувати.
Мені здається (бо надія вмирає останньою) що з тобою не все ясно. І тому я коментаю оцей, НМСД, поетизований словесний непотріб, який ти виставив для перегляду.
Може, не варто ганьбитись отакими о, НМСД, з дозволу сказати, творами?

З повагою, без критики і моралізаторства,
Г.С.

Перепрошую, що пишу під цим твором, але тільки сьогодні виявила ваш коментар, у якому ви просите написати текст тої жартівливої львівської пісеньки до коханої. Якщо цікавить, пишіть на мейл, хоча так добре не пам'ятаю її, хіба що один-два похабні куплети.