ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 09:52
Вчора правду ухопив за карк!
Розказала все: про дальніх, ближніх...
Хто не пише віршів - з розумак,
А хто пише - без ножа всіх ріже.

Я ж пишу, пишу, пишу, пишу
Так, що з вух валує дим шафранний.
Розум мій переступив межу,

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Петришин Ярослав

 По-батькові… (літературна пародія)

Легенько візьму за рученьку -
ефемерна її незайманість -
сподобав тебе заручену
і відкрився в усьому за́міжній.

вінчалася ти із відчаєм

Учора - іще заручники,
на сьогодні - умовно звільнені.

і дивуюсь твоєму імені...

Ярослав Петришин

Узяв я тебе за ру́ченьку
(Була ти тоді незаймана,
Маленька моя спокуснице),
Повівши у ЗАГС ра́йонний.

Вінчалася ти із відчаєм –
Легенько обняв за талію,
Обручку вдягнув за звичаєм,
На віллу відвіз в Італію…

Чому ти тоді не призналася,
Як звати тебе по-батькові?
Узнав я про це недавно десь -
Навіщо сказала таткові?

Надія ще є на "умовний"
Чи, може, втечу́ з етапу.
Ходжу, мов ума́ неспо́вна –
За доню помстився тато...


06.10.2011

* Джерело: Ярослав Петришин "Ім'я" (http://maysterni.com/publication.php?id=67637)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ярослав Петришин Ім'я


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-06 12:52:48
Переглядів сторінки твору 10458
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 17:40:14 ]
Доброчинство зникло й ваші публікації втратили, на думку адміністрації, творчу складову.
Будь-ласка, займайтеся гідними поетичними справами, а не перекручуванням спроб тих, хто в поезії робить перші кроки...
Та про це ми вже говорили, і не раз, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 18:03:33 ]
А як же щодо виховної ролі пародій? Невже Ви думаєте, що я пародії пишу просто так собі, з доброго дива, не маючи більше чим зайнятись? До речі, цікаво, що я прийшов на Ваш сайт, оскільки не витримав огульної критики моїх пародії, які лунали на мою адресу на тому сайті. Але ж Ви собі просто не уявляєте, наскільки низький рівень віршів там був (і є, і залишився)... В результаті я видалив там всі свої пародії і прийшов до Вас займатись чистою поезією. Я вже казав: Ви не помітили, що спочатку я викладав тут лише свої вірші? Але після пародії Ярослава Чорногуза на мій вірш "Нагая шоколадка" подумав, що тут набагато толерантніше ставляться до пародій, і розпочав і тут цим займатись. Виявляється, я помилився. Виявляється, і тут ставляться до пародій несхвально. Але, як я вже вам зазначав, пародій у мене - лише третина від всього, що опубліковано тут. Розумієте, я просто не в змозі пройти мимо вірша, який потрапив мені на очі і в якому я побачив якісь смішні моменти, варті пародії. Чому ж Ви хочете, аби я наступав на горло власній пісні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 18:18:32 ]
Ви "співаєте", ми "оцінюємо".
Жодної виховної ролі, Валентине, ваше, так зване пародіювання, як на мене, не несе. Складається враження, що ви в такі моменти живитеся енергетикою публікації іншого автора. Зрозуміло, що це з часом може стати звичкою, і навіть залежністю, але таке на ПМ в жодному разі не вітається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 14:01:18 ]
Рейтингові агентства не лише підіймають, але і опускають рейтинги...
Адміністрація Майстерень не збирається недобре називати добрим, - зрозуміло, що це погляди лише від адміністрації Майстерень.
Але коли шановному пану Валентину повертається просто базовий наш статус, то в нас зникає почервоніння за якість досягнень, які ми не можемо оцінювати всілякими "R"-ками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 18:22:28 ]
Всі ваші т.з. пародії, з якими я ось тут ознайомився, на мою, адміністративну, думку не дотягують до літературного рівня - до рівня любителя т.з. "пародій" тягнуть, а вище - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 15:24:32 ]
Шановний Валентине, ми вже чимало розмовляли тут щодо якості, в тому числі й ваших творчих спроб.
З радістю поновимо адміністративну оцінку вашого творчого рівня, але тільки після того, коли ви повернетеся до творчості. А, наразі, такого штибу публікації - це повна девальвація словесності. Тож чого дивуватися, що й "сухий" погляд на ваші творчі можливості "девальвує"?
Особисто я вас попереджав нещодавно про більш строгий підхід, якщо буде повторення подібного. Ви, здається, видалили ту публікацію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-07 15:46:36 ]
Напевно, Ви мене з кимось переплутали, оскільки я нічого і ніколи не видаляю (за винятком подвоєних коментарів внаслідок глюків).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 16:02:23 ]
Ви праві, щодо існування того, що, як думалося, ви видалили.

http://maysterni.com/publication.php?id=67305

На тій сторінці я спробував прояснити проблематику можливих розбіжностей. І там говорилося про це, що "сталося" на цій сторінці.

Повторю - такий рівень, який ви проявляєте у своїх начебто пародіях, не класифікується на ПМ, як майстерність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 16:05:40 ]
Якщо ви на це ще спроможні - покиньте чіплятися до інших, вчепіться за себе - і творіть, а не руйнуйте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 17:17:40 ]
для того щоб пародія була пародією треба щоб технічний - хоча б тільки він - рівень пародиста відповідав рівню автора. Тоді, може, пародія й нестиме якийсь виховний сенс. А поки що... на превеликий жаль... хоч я вже про це Вам казав. В даному випадку Редакція Майстерень має рацію.