ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Петришин Ярослав

 По-батькові… (літературна пародія)

Легенько візьму за рученьку -
ефемерна її незайманість -
сподобав тебе заручену
і відкрився в усьому за́міжній.

вінчалася ти із відчаєм

Учора - іще заручники,
на сьогодні - умовно звільнені.

і дивуюсь твоєму імені...

Ярослав Петришин

Узяв я тебе за ру́ченьку
(Була ти тоді незаймана,
Маленька моя спокуснице),
Повівши у ЗАГС ра́йонний.

Вінчалася ти із відчаєм –
Легенько обняв за талію,
Обручку вдягнув за звичаєм,
На віллу відвіз в Італію…

Чому ти тоді не призналася,
Як звати тебе по-батькові?
Узнав я про це недавно десь -
Навіщо сказала таткові?

Надія ще є на "умовний"
Чи, може, втечу́ з етапу.
Ходжу, мов ума́ неспо́вна –
За доню помстився тато...


06.10.2011

* Джерело: Ярослав Петришин "Ім'я" (http://maysterni.com/publication.php?id=67637)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ярослав Петришин Ім'я


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-06 12:52:48
Переглядів сторінки твору 11325
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 17:40:14 ]
Доброчинство зникло й ваші публікації втратили, на думку адміністрації, творчу складову.
Будь-ласка, займайтеся гідними поетичними справами, а не перекручуванням спроб тих, хто в поезії робить перші кроки...
Та про це ми вже говорили, і не раз, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 18:03:33 ]
А як же щодо виховної ролі пародій? Невже Ви думаєте, що я пародії пишу просто так собі, з доброго дива, не маючи більше чим зайнятись? До речі, цікаво, що я прийшов на Ваш сайт, оскільки не витримав огульної критики моїх пародії, які лунали на мою адресу на тому сайті. Але ж Ви собі просто не уявляєте, наскільки низький рівень віршів там був (і є, і залишився)... В результаті я видалив там всі свої пародії і прийшов до Вас займатись чистою поезією. Я вже казав: Ви не помітили, що спочатку я викладав тут лише свої вірші? Але після пародії Ярослава Чорногуза на мій вірш "Нагая шоколадка" подумав, що тут набагато толерантніше ставляться до пародій, і розпочав і тут цим займатись. Виявляється, я помилився. Виявляється, і тут ставляться до пародій несхвально. Але, як я вже вам зазначав, пародій у мене - лише третина від всього, що опубліковано тут. Розумієте, я просто не в змозі пройти мимо вірша, який потрапив мені на очі і в якому я побачив якісь смішні моменти, варті пародії. Чому ж Ви хочете, аби я наступав на горло власній пісні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 18:18:32 ]
Ви "співаєте", ми "оцінюємо".
Жодної виховної ролі, Валентине, ваше, так зване пародіювання, як на мене, не несе. Складається враження, що ви в такі моменти живитеся енергетикою публікації іншого автора. Зрозуміло, що це з часом може стати звичкою, і навіть залежністю, але таке на ПМ в жодному разі не вітається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 14:01:18 ]
Рейтингові агентства не лише підіймають, але і опускають рейтинги...
Адміністрація Майстерень не збирається недобре називати добрим, - зрозуміло, що це погляди лише від адміністрації Майстерень.
Але коли шановному пану Валентину повертається просто базовий наш статус, то в нас зникає почервоніння за якість досягнень, які ми не можемо оцінювати всілякими "R"-ками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 18:22:28 ]
Всі ваші т.з. пародії, з якими я ось тут ознайомився, на мою, адміністративну, думку не дотягують до літературного рівня - до рівня любителя т.з. "пародій" тягнуть, а вище - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 15:24:32 ]
Шановний Валентине, ми вже чимало розмовляли тут щодо якості, в тому числі й ваших творчих спроб.
З радістю поновимо адміністративну оцінку вашого творчого рівня, але тільки після того, коли ви повернетеся до творчості. А, наразі, такого штибу публікації - це повна девальвація словесності. Тож чого дивуватися, що й "сухий" погляд на ваші творчі можливості "девальвує"?
Особисто я вас попереджав нещодавно про більш строгий підхід, якщо буде повторення подібного. Ви, здається, видалили ту публікацію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-07 15:46:36 ]
Напевно, Ви мене з кимось переплутали, оскільки я нічого і ніколи не видаляю (за винятком подвоєних коментарів внаслідок глюків).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 16:02:23 ]
Ви праві, щодо існування того, що, як думалося, ви видалили.

http://maysterni.com/publication.php?id=67305

На тій сторінці я спробував прояснити проблематику можливих розбіжностей. І там говорилося про це, що "сталося" на цій сторінці.

Повторю - такий рівень, який ви проявляєте у своїх начебто пародіях, не класифікується на ПМ, як майстерність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 16:05:40 ]
Якщо ви на це ще спроможні - покиньте чіплятися до інших, вчепіться за себе - і творіть, а не руйнуйте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 17:17:40 ]
для того щоб пародія була пародією треба щоб технічний - хоча б тільки він - рівень пародиста відповідав рівню автора. Тоді, може, пародія й нестиме якийсь виховний сенс. А поки що... на превеликий жаль... хоч я вже про це Вам казав. В даному випадку Редакція Майстерень має рацію.