•  ДИВО-ПТАХА

Може, птаха насправді не чорна?
Чорнота її - тіні з могил,

•  НА ДЕНЦІ У СЕРЦЯ

Так прагну найбільше дізнатись про... себе,
Здолати стежки всі круті й небезпечні,

•  ЯНГОЛИ СХЛИПУЮТЬ...

Вслухаюся в тишу. Та раптом, немов хтось розтяв її -
Володар небесних полів, де паслись блискавиці,

•  ДУША ВОСКРЕСАТИ ВЖЕ ЗВИКЛА

Ввійди в мою душу! Вона ж бо – мов дерева тінь,
В якій Ти у спеку знаходиш жадану розраду.

•  КОЛА НА ВОДІ

світло стелиться з неба синього

•  Від нелюбові, Господи, спаси!

Ніщо так не болить - одна любов лиш,
На роздоріжжі долі й нових драм

•  БЕЗ ВОЛІ - СМЕРТЬ!

Я не та, яка була ще вчора -
Крила пошматовані в вітрах,

•  ЗЕМЛЯ ПОПЕЛИЩ

Душа кровоточить, пульсують роз'ятрені рани

•  ЛЮДИНО, ОДУЖУЙ!

У кожній Людині
На денці у серця

•  БУТИ ЩАСЛИВОЮ - ПРОСТО!

Знаєш, стежки-дороги
Часто до прірви ведуть людей.

•  СВІТЛО-СУТЬ

Допоки тут –
Не варто зазирати

•  ВИТОЧУЙ РАЙ!

Я вже іду,
Здіймаючи угору

•  Пісня "На відстані душі"

ПІСНЯ "НА ВІДСТАНІ ДУШІ"

•  У РИТМІ ВЕСНЯНИХ ІНЕРЦІЙ

Я музику чую в напоєних небом струмках,
мовчанні симфоній,

•  НОВИЙ ВИТОК

Ідемо ми давно уже наосліп,
Збиваючись щораз на манівці,

•  БЕНТЕЖНЕ СЕРЦЕ ПОЕТА

Поглядом звабним красуня
Знову тебе досягла.

•  Мова Всесвіту

А ти знаєш - що є в нас основою?
Що є сенсом Господнього промислу?

•  ДРУГОВІ

Мені нагадуєш ти кремінь,
А часом - глину у руках,

•  Де ж ти, Данко?...

Клятий вітер не голубить -
Ломить віти в кроні дуба.

•  БОЛЮЧА ПАМ"ЯТЬ

Віками нам казали: "ви не люди,
Без роду-племені, невільники, отара...",

•  Розтинаюча Словом пітьму

Ти мене пам'ятай!
Відгоріла я зорями сивими,

•  Крізь Тебе іду я...

Останні листи зваби-осені
До тебе я шлю з голубами,

•  ТИ ТІЛЬКИ ВІР!

Як прийде час - настане мить прозріння,
Напоять спраглу землю теплі зливи,

•  Минає втома

Минає втома,
Бо мою душу зігріло сонце

•  КОЛА БЕЗСИЛЛЯ

Я продовжити можу безмірно
"Чорний список" людського розтління,

•  ПРИСТАНЬ ДУШІ

В лабіринтах світів, у ярмі протиріч,
На межі протидій, в мерехтінні облич,

•  НА ДНІ, В ЯКІМ НЕМАЄ ДНА...

Я так вчаділа від оман,
Що обліпили мою душу!

•  У ЛОНІ ІНЬ ТА ЯНЬ

Я чую твою тишу, вона бринить бажанням,
Вона пульсує в скронях, в інерціях тремтінь

•  СВІТЛО ІСТИН

Час біжить невблаганно крізь мізки,
Не збагнути - де сон, а де яв?

•  В СЯЙВІ СЕРЦЯ

В.К...

•  НАДІЇ МАЯК

Сонце осіннє із подивом
Нам зазирає в лице.

•  ТАК ХОЧЕТЬСЯ!

Так хочеться душу відверту
Знайти у пустелях облуди,

•  В ОБІЙМИ НЕБЕС

Прагнуть цілунків знекровлені губи,
Мозок судомить пульсація рим.

•  НА ДЕНЦІ У СЕРЦЯ

Спустошились рими, рядки обміліли,
Немов не бажаючи плинути більше.

•  ПОЕТОВІ

Підкину дров в Твоє багаття,
Аби димочком заклубивсь

•  ЖИВИ !

Скажу собі: "Не падай!
Вчепись за хмари й вітер,

•  ХАЙ ТОБІ ЩАСТИТЬ !

Мене нема - нема у твоїм світі,
Розтанула дощем серед пустель.

•  НЕ ОЗИРАТИСЯ НАЗАД!

Пережити, вижити і жити! -
В цьому світі, повному облуд,

•  ДУША ЖИВА !

Я знову впала, боляче, наднизько...
Тепер навчаюсь дихати й плисти.

•  Що випромінює серце?

Легко зневіритись в мить, коли мрія погасла,
Наче зоря, що згоріла навіки безслідно.

•  СВІТЛО ІСТИН

Антологія зрадництва, фальші, облуди й зневір,
Помилок і поразок, що дух наш схиляють додолу.

•  Навіяне Я. Нечуйвітром

Так часто душу садимо за грати,
Хоча вона і прагне у безмеж.

•  ДУША ЗНАЙДЕ ДОРОГОВКАЗ!

Дорога стелиться безкрая,
Згубився десь дороговказ...

•  СПОГАД АМАЗОНКИ ПРО ОСТАННІЙ БІЙ

Оніміло плече,
бо у серці – роз’ятрена рана.

•  В ОСТАННЮ ДОРОГУ

Хто ж знав, що прийдеться в останню дорогу
Тебе проводжати у тузі німій?

•  Вдивляюсь у небо

Вдивляюсь у небо - ось зіронька впала,
Мигнула востаннє яскравим вогнем.

•  Віктору Кучеруку - відповідь на вірш "Людям"

Любові в Тобі - аж по вінця,
Вона виплескує щоразу,

•  СВІТИТИСЯ ХОЧУ!

Самотня стою під зажуреним небом,
Розхристані думи рояться в мені.

•  Ця мить без тебе - неначе вічність...

Душа втікає, тріпоче серце

•  ЗАГРАТОВАНІ ДОЛІ

Каземати в обіймах ночі
Зазирають до віч людям,

•  Ну що ж ми за люди без пам'яті й роду?

Болюча зневіра і власнозрікання,
Падіння у прірву і безум юрби,

•  СКІЛЬКИ ЩЕ ?

Та док ми будемо терпіти
Ярмо чужинське, скільки ще?

•  У пустелях омани...

Зустрічаються двоє -
То на щастя, чи ні?

•  В КРАЇНІ МРІЙ

О, знаю, знаю, що ніяк не личить,
Якщо ти жінка - брати меч до рук

•  ЖІНКА - ТАЄМНИЦЯ

Хто зазирав до віч левиці,
Що полювати вийшла ніччю?

•  СКОРБОТНОМУ ДОНКІХОТУ

Ідеш скорботним Донкіхотом,
Не раз злітаючи з сідла,

•  МИ - НЕ РАБИ !

Холод. У душах крига.
Весни згубились в дорозі.

•  Десь весна увірвалася теплим потоком...

Десь весна увірвалася теплим потоком,
І духмяністю трав, і жагою у серці,

•  ПСИХОПОРТРЕТ

Буваю я різна - нестримно-сліпуча,
Чи тиха ріка, що приборкала хвилі,

•  Небо, забарвлене у голубінь...

Небо, забарвлене у голубінь,
Милості Божі так щедро нам сипле,

•  Душе моя, любов'ю ти наситься!

Приходиш знову ніжний і палкий
У мої сни, наповнені по вінця

•  День згорає вогнем у каміні...

Теплий вечір лягає на місто,
Зачаровує зір небокраєм.

•  Я БАЧУ ПРИСТАНЬ...

Любов на серці лишає рани,
Вона дволика - і сум, і пристрасть.

•  ТЕАТР "ЖИТТЯ"

Незнані людям задуми Творця
І неосяжність світу незбагнена.

•  ВЕСНЯНА ПОВІНЬ

Весняна повінь
знов мою душу заполонила,

•  ВІЧНІСТЮ НЕСПОКОЮ

Вічністю неспокою
Ріже світ, мов ніж,

•  ВЕСНА ВВІРВАЛАСЬ

Землі на втіху
Весна ввірвалась -

•  Весна до тебе прийшла уранці!

Весна до тебе прийшла уранці!
І закружляли в шаленім танці

•  НА КРИЛАХ МРІЙ

Тягар своїх тривог
скидаю щовесни,

•  ДУША ПОЕТА

Потомлена від лету,
Від фальші та зневір,

•  ЗАРУЧНИКИ ВЕСНИ

Моя печаль згорає в попелищі,
Поснулі мрії будяться зі сну,

•  ПО СПІРАЛІ

Хоча небо зимове захмарене
І покинуті гнізда лелечині -

•  НЕБОМ ЗАЦІЛОВАНА

Душа моя обвітрена,
Обвуглена, обдощена,

•  ПОТРЕБА ІДЕАЛУ

Отерплі душі, втиснуті у мушлях
Страху, злоби, зневіри і олжі

•  РАДІЮ Я ТОБІ, МІЙ НОВИЙ ДЕНЬ!

Що принесеш мені ти, новий день? -
Влетиш у серце подихом натхнень,

•  ПРИВІТ, КОХАНИЙ МІЙ, ПРИВІТ!

Привіт, Коханий мій, привіт!
В моїм вікні біліє світ,

•  ДУША ВІДТАНЕ!

Душа відтане, коли весняний
Її розбудить цілунком промінь,

•  Не оминайте самотню Душу!

Не йдіть повз Душу, що заблукала,
Хоча й не просить у неба милість.

•  НА БЕРЕЖЕЧКУ САМОТИ

Цілунку присмак на вустах,
У серці тінь печалі,

•  З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, ДРУЖЕ !

Які "слова останні"? Припини!
До них у Тебе довга ще дорога,

•  ЧОМ НЕБО РИДАЄ?

Чи небо ридає, чи сльози прогіркли,
Чи Богу відомо про наші бої?

•  Зима. Вікно. Окраєць неба...

Зима. Вікно. Окраєць неба.
Твій слід у пам'яті снігів,

•  Хай світ радіє - Ти у ньому є!

У морок сну занурюється світ...
Все ближче край, за котрим невідомість,

•  ПОЧУЙ !!!

Ти чуєш шепіт всесвіту довкруж?
Бринить струмок, тривожно вітер свище,

•  О, Господи, прозріти нам дозволь!

Сміється світ. Сміється він над нами...
Мовчать в зажурі темні небеса.

•  ЛАБІРИНТАМИ СЕРЦЯ

Ось знов в мою оселю тінь журлива
У гості рветься, наче до подруги.

•  ВІРА В ЛЮДИНУ!

Коли одні тіні бездушні снують,
Коли почуття витісняє байдужість,

•  ВЧУСЯ ЧЕКАТИ...

Вчуся чекати, мій Любий, я вчуся чекати...
Час поміж нами мені видається Пілатом.

•  Я - ДУША У ЖІНОЧОМУ ТІЛІ

Жінка я? Ні! Я - Душа, що в жіночому тілі
Мусить крізь терня світів до зірок прориватись.

•  Радій же, серденько, радій!

Зима світи заполонила,
Твої сліди сніги зітруть.

•  Душа поетки

Я розірву цю сонну тишу
Піснями збурених вітрів,

•  НАМ ЩАСТЯ НАЛЕЖИТЬ?

Чекала всю вічність нестримну цю повінь
Бажань, що б усі береги залила.

•  СОЛОДКА ВІЧНІСТЬ

Літо - не просто спогад,
Надто любов'ю пропах.

•  ЙДУ ЗА ВІТРОМ...

Безбережним, засніженим полем,
По якім мої стежки ведуть,

•  ДИВО ІСНУЄ!

Нехай з глибин на волю рвуться
Слова окрилені Твої,

•  ДОБРЕ БУТИ!

Добре бути, як сонечко світить,
Пестить променем тіло і душу,

•  ВІКТОРУ КУЧЕРУКУ

Як же добре, що Ти не оглух,
Не осліп, не зневірився в людях,

•  ДИВО СТАЛОСЯ!

Так довго в долі я тебе вимолюю -
І диво сталося.

•  НЕ ЗГОРИ!

Шляхи попереду тернисті,
По них ступаю без вагань

•  В ПОШУКАХ ЛЮДИНИ

У єстві глибинах,
У основах суті

•  ВІКТОРУ КУЧЕРУКУ

У Вас ще вистачить багато
І сил, і духу, і снаги,

•  ДЕ ПОДІЛАСЬ Я?...

Стала римою я печальною,
Що вітрам лише в небі чується.

•  У СВІТАХ САМОТИ

На розхрещенні доль, у світах самоти
Не зуміла повз тебе так легко пройти!

•  НЕВЖЕ МЕНЕ ГОТОВИЙ ТИ ЗРЕКТИСЬ?

Що крок один - то все коротший шлях
До рубежу, за котрим невідомість.

•  ТАВРО РОЗЛУКИ

Тебе нема... Тікають сни у даль незриму
І мріям крил для лету так тепер бракує.

•  РОЗМЕЖОВАНІСТЬ

Розмежованість двох світів
Не зшивається й сотнями променів...

•  КРІЗЬ МОРЕ СКОРБОТ

Проникаєм у все, навіть крізь небеса,
Що нам день принесе? - висихає роса

•  Боюся ночі...

Боюся ночі до божевілля,
Немов якоїсь страшної кари.

•  БУДЬ ЗІ МНОЮ!

Будь зі мною! - В долі вимолюю
Взимку, весною, літом і осінню.

•  ЗВІДКІЛЯ Ж МИ ВИХІДЦІ?

Звідкіля ж ми вихідці -
Як душа не світиться

•  Життю - "ОСАННА !"

Комусь шлях долі встеляють зорі,
А я - вкладаю зорі у вірші.

•  Гірка самота

Здається, ніколи цей сум не мине,
Знов жалить самотність, неначе гадюка.

•  Половинко, до мене озвися!

В ніч на крилах лечу,
Дотуляючись тіней і світла.

•  Незбагнене

Незбагнене з усіх досі бачених див -
Мить єднання сердець у полоні ночей...

•  МІЙ СМУТОК

Мій смуток зітканий з вітрів,
Що дмуть у далеч неозору.

•  ДУША В ДУШІ

Я у тобі знайшла притулок
Від самоти, що вік тримала.

•  НЕВИПИТА СПОКУСА...

Душі своїй знайшла я пристань
В твоїх волошкових очах.

•  Я нині не така, як була вчора!

Втомилася душа від самозречень,
Від самоти і від самопоборень,

•  На відстані душі

Проносяться комети
Над світом і людьми.

•  ВІР!!!

У спеку і мороз, у пору дощову
Хай зрине на вустах стосильно - "Я ЖИВУ!"

•  У морі ласк і самоти

Як мало нам для щастя треба
У морі ласк і самоти -

•  Щастя чекає!

Мов краплини по шклі,
Струменіють жалі

•  Щастя - наче комета...

Пристрасть кольору сонця,
Очі кольору неба...

•  Кохання Менестреля

Ця ніч, мов грона винограду,
Над світом втомлених осель

•  НІЧ У ЛЬВОВІ

Годинник ратуші дванадцять відбиває,
На вулицях снують казкові тіні,

•  Листя кольору сонця...

Листя кольору сонця лежить під ногами,
У повітрі - букет ароматів п’янких.

•  Намалюй любов, Коханий!

Намалюй мене, Коханий,
Заколисану вітрами,

•  Журавлі у вирій кличуть...

Вселилась в серце знову осінь,
Густі тумани стали звичні,

•  Вечір холодний

Вечір холодний. Осінь, напевно.
Вже підкрадається нишком зима.

•  НОСТАЛЬГІЯ

Янголи. Кохання. Ностальгія.
І солодкий хміль від почуттів.

•  МОГО ЩАСТЯ ОСТРІВЕЦЬ

Чом зустрілись надто пізно?
Поміж нами - світ лежить,

•  Двоїста суть

Двом різним Я в мені буває тісно!
Як бути тут? - Напевно не збагну.

•  Одвічний сум Поета

І знову Львівський дощ
Свою чеканить риму,

•  ЖУРБА В КОСАХ

Знову осінь.
Зимні роси,

•  БОЇМОСЬ...

Ми в постійнім страху, ми живемо у нім,
Бо новий день чергову нам драму готує.

•  Найбільший дар

В лабіринтах життя
є у кожного свій

•  РУКА В РУЦІ

У твою душу проникаю
Незримим дотиком душі,

•  МІЙ ОБЕРІГ

Крізь сотні доріг
І миті зневір,

•  ВИДИВЛЯЮСЬ ТЕБЕ...

Видивляюсь тебе у безмежності мрій,
За тобою іду, мов на світло зорі,

•  ДУША - З ДВОХ ПОЛОВИН...

Минув ще день один,
Що в завтрашньому дні? -

•  НІЧ

Знову вечір ліг на плечі,
Ніч - то час душі розп'ять,

•  ЛЮБОВ НЕБАЧЕНА

Мить без Тебе – втрачена,
День без Тебе – згублений.

•  Єднання тіл і спраглих душ

Не знає сорому любов,
Коли вирують почуття.

•  Я, ТЕБЕ, ЛЮБИЙ, ВИМРІЮ!

Я тебе, Любий, вирвала з долі обіймів в цю ніч.
В тебе немає вже вибору - знову мене поклич!

•  МРІЯ ХУДОЖНИКА

Впали нарешті мури,
Вщухли холодні дощі -

•  За крок один до Тебе...

Що крок один - то все коротший шлях
До рубежу, де мрії оживають,

•  ВІЙНА У ГРУЗІЇ

Прислухаймось! Здається долина
Здалека десь глухе відлуння грому.

•  ВОСКРЕСАЙ!

Воскресіння душі не залежить від віку,
Ти живий, поки серце спроможне любити.

•  Напівжити? - Ні! Краще вже вмерти...

Що є гірше - напівполюбити?
Напівправда насправді болить,

•  У середньовіччі...

У Відьмину душу,
Що рай свій шукає,

•  БОРИСЬ!

Щомиті підіймаюсь духом ввись
Над тими, хто у власному безсиллі,

•  ВЖЕ НЕ ЛЯКАЮСЬ Я ДОЩІВ...

Вже не лякаюсь я дощів!
Тепер у серці - ні краплини,

•  Оксані Мазур

Каралася і мучилась вона,
Подерті мрії боляче пекли.

•  Валерію Хмельницькому

Ти, Валерію, не бійся,
Що Русалки вогняні,

•  Відповідь Русалок І.Гентошу

В нас, Русалочок підводних,
Які снять про небеса,

•  До щастя треба вміти дорости!

Так часто ми є в'язні самоти -
Від щастя свого ходим за півкроку,

•  Юрію Яремку

Ким буду сьогодні? А знаєш, таки синім птахом,
Що в неба безодню за вітром злітає без стрАху,

•  В ПУСТЕЛЯХ СВІТУ

В пустелях світу повно міражів,
Які понавигадували люди.

•  МОЇЙ ЛЮБІЙ РУСАЛЦІ

Жінка-рибо, донька моря,
Люба посестро моя,

•  Моїй улюбленій Відьмочці

Хто ж ти - Чаклунка,
Фея чи Мавка,

•  Галантному Маньєристу

Ніч пробила час для дива,
Для містерій і для злетів.

•  ЯНГОЛИ ПЛАЧУТЬ...

Коли вогник надії у серці зотлів
Від жорстокості світу й омани,

•  Оксані Мазур

Замки в нас на піску,
Щастя - дивний міраж,

•  ОКСАНІ МАЗУР

Терпко-терпко пахне хвоя,
По якій пробігла лань.

•  ГАЛАНТНОМУ МАНЬЄРИСТУ

О, Маньєристе, бачу я, що хочеш
До квітників потрапити дівочих

•  Галантному Маньєристу

Промінь сонячний блиснув,
Заяснів променисто

•  У кожного своя ріка терпінь...

Я білим птахом прагну в далечінь
Безмежжя неба, оази волі,

•  КОЛИСКОВА ОКСАНЦІ

Спить дівча маленьке у своєму ліжечку,
Бо її втомили битви й віражі.

•  ОКСАНІ РОМАНІВ

Крізь тебе я теж протікаю рікою,
Аж серце пришвидшує звичний свій хід,

•  ГАРРІ СІДОРОВУ

Ріка Життя невпинно мчить
Крізь гір хребти й через пустелі,

•  Володимиру Ляшкевичу

Втіха проникнення в душу душею
Надто приємна, до щему в грудях.

•  ВОЛОДИМИРУ ЛЯШКЕВИЧУ

Ніжно-довічне наше кохання,
З присмаком тУги, пристрасті й сліз,

•  ПОВЕРТАЮСЬ...

Повертаюсь у сни, щоб вдихнути там волі,
Щоб зануритись в сяйво окрилених мрій,

•  Я ЗНОВУ САМА...

Обірване щастя:
Я знову сама,

•  МЕНІ ЗДАВАЛОСЬ...

Мені здавалось, я усе здолаю:
Зло, ворогів, нещастя і тривоги.

•  ДРУГЕ ЛІТО БЕЗ ТВОГО ТЕПЛА...

Друге літо без Твого тепла,
Без промінчиків любих очей...

•  ЩЕ НЕ РОЗТЕРЗАНА ДУША!

Ще не розтерзана душа,
Ще мрії всі не розбрелися.

•  КРИК ДУШІ

Які ж дволикі люди в цьому світі!
Ніяк до них не звикну, хоч умри.

•  МІЙ ХРАМ

Що крок один – то все коротший шлях
До рубежу, що Вічність прочиняє.

•  Який сумний цей світ навколо...

Який сумний цей світ навколо,
Яка суєтна суєта,

•  ПАМ’ЯТЬ МИНУЛОГО

Мені здається, тут я вже була -
У цьому місті і у цім чудовім крАю,

•  СЕРЦЯ СТОРІНКИ

Біжать слова, злітають рими,
Мов на папір спішать лягти.

•  МАЕСТРО

Мов натягнута я струна:
Почуття – наче ноти оркестру.

•  ДОРОГА ДОЛІ

На минулого й майбутнього плечах
Долаєм з року в рік дорогу нашу.

•  В ОСТАННЮ ДОРОГУ...

Хто ж знав, що прийдеться в останню дорогу
Тебе проводжати у тузі німій?

•  “ПРИРОДИ ВІНЕЦЬ”

Людина володарем зветься у світі,
Та влада її тільки в тім, щоб скорити.

•  СПАСИБІ, СЕРДЕНЬКО МОЄ!

Спасибі долі, що звела
З Тобою нас й навік з’єднала.

•  ТЕПЛИЙ ВІТЕР

Казав, що станеш теплим вітром,
Який вдихатиму у груди,

•  ЛИШЕ Б НЕ ПІЗНО!

Така в нас суть: про тіло тільки дбаєм
І прагнем йому ситості й комфорту.

•  ХОЧУ ВІРИТИ

Хочу вірити в те, що зустрінемось ми
В мить, як світло прорве всі тенета пітьми,

•  Пригаслий біль тривожить розум...

Пригаслий біль тривожить розум,
Мене у спогади верта

•  НЕ ЯК УСІ

Досі я не каюсь,
Що не як усі,

•  Щоб не настало забуття!

Тебе нема... Та наче вчора
Надію в серці мали ми.

•  НЕ ДОЗВОЛЮ ДУШІ ЗКАМ’ЯНІТИ!

Виринають картини минулих пожеж,
Що в душі вирували до нині.

•  Гірка покута

Живу не так, як би душа хотіла:
Майбутнє – наче мороком покрито.

•  Відповідь Тетяні Роса на "Апокаліпсис розуму"

Йдем манівцями, немов неприкаяні,
Щастя шукаємо десь по окраїнах,

•  МУШУ ПРОРВАТИСЯ!

Буду шукати свій шлях,
Тільки б не збитися.

•  ЧОМУ?

Чому в історії Вкраїни стільки драм?
Чому пролилося людської ріки крові?

•  НАПЕВНО...

Напевно, я ніколи б не змогла
В чужій країні вирости і жити,

•  ЛІТО БЕЗ ТЕБЕ

Знову літо, знов без Тебе...
І від цього не втекти.

•  ПРОМІНЬ В ПІТЬМІ

Я простягну до Тебе руки,
Відчиню в серці всі віконця.

•  ТІНЬ ВІД САМОТИ

Усе життя, неначе сиротина,
Блукаючи у світі цім чужім,

•  Івану Гентошу

На Майстерні цього літа
Увірвався пародист,

•  ТАКА ПРАВДА СУМНА!...

Мегадози оман
Заподіюють ран.

•  ПЛИВУТЬ СТОЛІТТЯ...

Пливуть століття
Крізь лихоліття

•  СМЕРТЬ ДРУГА

Відчай у грудях безмовно застиг,
Крик виривається з моїх грудей...

•  ГРОЗА

В літньому небі гроза розгулялася,
Громи свої вивергаючи в світ.

•  ЖУРБА У КОСАХ

Вдихає літо на повну силу
Духмяні квіти, цілющі роси...

•  Юрію Яремку

Куди іде самотній подорожній?
Так часто пекло схоже нам на рай...

•  Оксані Романів у День народження

Простягаю до тебе душу! Але ти це й сама відчуваєш -
Крізь розхрестя шляхів безкрайніх, крізь жорстоких світів чагарі.

•  Простягни мені свою душу !

Простягаєш до мене душу? Та вона й так до мене лине -
Крізь пустелі світів облудних, крізь холодне світіння зір...

•  Одній рідній Душі

Не ти кидАєш тінь в провалля,
У нім - лиш тінь від самоти,

•  ІДУТЬ ДОЩІ...

Ідуть дощі - холодні, з гіркотою,
Неначе в саму душу проника,

•  Відлуння твоїх кроків я вже чую...

Квітують вишні, в серці також квітне,
Бажання знов зринають з дна душі,

•  Моїй Юлечці Гриценко

Моїм думкам команда "струнко!"
Не помагає вже давно,

•  СЯЙВО ЛЮБОВІ

Щойно над мною кружляли ще круки,
З неба у душу вдивлялись тривожно,

•  Юлечці Гриценко

Знай, моя магічність -
Магія для когось, тільки не для мене!

•  Юрію Лазірку

Як у серденьку розніжнілося,
В душі сонечко заіскрилося!

•  Моїй Юлечці

В моїй свідомості дощами
Давно розмило береги,

•  А Я -- СТИХІЯ!

А я - стихія, що у веснах
Десь заблукала не на жарт...

•  Чому? Чому? Чому?

Пройти життя не вдасться безпомильно,
Волочим, хто як може, власний хрест...

•  Людмилі Линдюк

Хто це стукає в віконце?
Це весни чарівний птах -

•  КУДИ ЙТИ?...

В житті є тисячі доріг -
Ми ж обираєм - куди йти...

•  Діткнутись мрії...

Втечеш від світу -
Знайти одвіти

•  Відповідь Івану Редчицю

Моє життя таке багатолике,
В нім водночас дрібне є і велике...

•  Мені не спиться...

Мені не спиться...
Похмурі лиця

•  Юлечці Гриценко

В чужому краї шукати раю - справа невдячна,
Без сили волі іти у гори - так необачно,

•  Н Е М А

Без Тебе я не хочу залишатись:
Нестерпний біль, коли в душі пітьма,

•  ЗГУБЛЕНІ ЛИСТИ

Десь згубились листи,
Що мені Ти писав.

•  КАРАЮСЬ, МУЧУСЬ, ТА НЕ КАЮСЬ...

Ще день один... І наближаюсь
До Тебе я на крок один.

•  Я НЕ ЗДАЮСЯ!

Буває часом - кохання квіти
у серці в"януть,

•  Юлечці Гриценко відповідь на "Театр"

Твоє життя
Любові стяг

•  РУСАЛОНЬКА

Десь бродить Русалка в краях неозорих,
Шукає загублений рай.

•  Послухай дощ - він серця твого стук!

Послухай дощ - шепоче щось, немов
Бажаючи достукатись до серця,

•  Чом на душі "шкребуться миші"?

Чом на душі "шкребуться миші"?
Ти серцем вслухайся у тишу -

•  НА КРИЛАХ ДУШІ

Вип"ю келих вина,
Прошепочу до Бога молитву

•  ДУША НЕ НІМА!

Душа не німа! - Зринає
Вона стоголоссям могутнім,

•  ЧОМ ТАК ДУШУ ЯТРИТЬ?...

Що ж це душу ятрить? -
Може, згірклий минулого спомин,

•  Я НЕ ПІДУ, НЕ ЗДАМСЯ, НЕ ЗЛАМАЮСЬ!

Як я втомилась жити, мов та птаха
З пробитим серцем, зраненим крилом,

•  МИ ШУКАЄМ СЕБЕ - СЕБЕ СПРАВЖНІХ!

В божевільності самопоборень,
В сотнях власного духу підкорень,

•  Ходім до світла, жадаймо правди!

У всіх є власні життя арени,
Хоча й людині так незбагнені.

•  Юлечці Гриценко

Солодка мить
Не стала вічністю,

•  Юлечці Гриценко

Ти теж нагадуєш весну -
Бентежно-ніжну і тендітну,

•  Спогад Амазонки про останній бій

Оніміло плече,
Бо під серцем - роз"ятрена рана.

•  ЯК НАМ ПОТРІБНЕ ІСТИННЕ ПРИЧАСТЯ!

В небесних висях слухають уважно,
Ніщо повз їх увагу не мине.

•  Любов до народу - єдина провина...

Він мріяв про вільну, с в о ю Україну,
Тернисту дорогу до неї здолав.

•  ЧОРНОВОЛА БРАКУЄ ЖИВОГО!

До 11-х роковин загибелі В.Ч.
* * *

•  Весняна відповідь Юлечці Гриценко

Весна прийшла, давай швиденько
Над "і" сумне всі крапки став,

•  Відповідь Самотній Птасі на ПОРОЖНЕЧУ

П ривітне сонце світить не для тебе,
О бмерзле гілля може й не заквітне,

•  О, МІЙ БОЖЕ, ДОЗВОЛЬ!

На розхрещенні доль
Пошматованих мрій,

•  Відповідь Вікторії Осташ на "Ізсередини"

Світ мовчить?
Ні - це ми його чути не хочем,

•  Юлечці Гриценко

Я спинюсь на трішки,
Підніму листок,

•  Відповідь Ю.Яремку на "Покуту"

Та в чім же винний Прокруст,
Що повно замкнених вуст,

•  На розхрещенні доль і доріг...

Від весни до весни, в літню спеку й морози у січні,
У пустелях світів, на розхрещенні доль і доріг,

•  Коли ж цвітіння душ настане?

У чорноземі душ сміття
Ми самотужки розкидАли,

•  У чорноземі кожної душі

У чорноземі кожної душі
Завжди ростуть лілеї й спориші...

•  Юрію Яремку на "Апокаліпсис"

Я усупереч всьому в життя таки вірю -
Вірю в те, що не будуть порожні подвір"я,

•  СВІТ ВЕСНЯНИХ МРІЙ

Тягар своїх тривог скидаю щовесни,
Весь біль вчорашній я лишаю без вагань.

•  МОЇ ШЛЯХИ

Під вічним тягарем життя важкого ноші,
Зігнувшись від проблем, іду в пітьму віків.

•  ВІЙНА

Кровоточить світило, мов рана глибока,
І прокляття летять аж до самих небес.

•  Юлечці Гриценко

Мені слова знайомі ці,
Коли вуста шепочуть "досить!"

•  В ОБІЙМИ ДО ВІЧНОСТІ...

Міріадами крихітних часток
Розлітаюсь по всенькому світу -

•  ЦЕ ДИВОВИЖНО!

Гарно бути пташкою
В полі між ромашками!...

•  ПРИРЕЧЕНІСТЬ

Свобода від рішень, свобода від дій –
П’янке і солодке це слово “свобода”.

•  КРИЛОНЬКА РОЗПРАВ!

Вічністю неспокою
Ріже світ, мов ніж...

•  Я ХВИЛЕЮ ПРИЙДУ...

Не вір мені, як в відчаї чи горі
Тобі промовлю: ”Більш не приходи...”.

•  Розвію смуток думкою про Тебе...

Розвію смуток думкою про Тебе
І будні сірі вдалеч прогоню.

•  ВОНА В НАС ЄДИНА!

Моя нене-Україно, милий серцю краю,
Чом так часто мою душу біль лютий проймає -

•  СЕРЦЕ МАТЕРІ

Час біжить, мов ріка швидкоплинна,
Все міняється в світі щомить,

•  БІЛЬ

По стежках життя людських
Завжди біль крокує.

•  НЕ ПИТАЙТЕ...

Не питайте мене, не питайте,
Що на серці моєму сьогодні.

•  І душа моя ніжно Твою обійме...

Над могилою знову в зажурі стою
І не вірю, що в світі Тебе цім нема.

•  ОДИН НАВІКИ ДУХ

Любов – вогонь, який горить у крові,
Коли Йому належить лиш Вона.

•  ЦЕ - КОХАННЯ

Знаю я, що не просто бажання
Той вогонь, що у серці горить.

•  ЗА ГОЛОСОМ СЕРЦЯ

Я іду навмання, лиш за голосом серця,
Що веде по стежках, досі ще незбагнених.

•  БОЮСЬ...

Куди ж то котиться наш світ?
Себе нерідко я питаю.

•  Найсолодша з всіх омана

Хто тебе вигадав, Любове?
Він божевільний був, мабуть.

•  ЗРАДЛИВІ ДУШІ

Зрадливі душі, закриті очі
І мов зачинені серця на ключ.

•  Система, що душу калічить живу

Так боляче битись об стіни свавілля
Системи, в якій я безправно живу.

•  ПОГЛЯДОМ СЕРЦЯ

Ніч за вікном тобі промовляє,
Дотиком ніжним пестить все тіло

•  НЕЗБАГНЕНІСТЬ КОХАННЯ

Мабуть, неможливо кохання збагнути,
Воно для людини – бальзам і отрута.

•  У світу цього вічній круговерті...

Чому ти, сонце, сходиш не для нас?
Твій захід не милує більше око,

•  Гірка покута

Живу не так, як би душа хотіла,
Майбутнє – наче мороком покрито.

•  ЖУРБА У КОСАХ

Вдихає літо на повну силу
Духмяні квіти, цілющі роси...

•  Зустрілись закохані очі...

Зустрілись закохані очі –
Слова всі замовкли у мить.

•  ДО КРАЮ

На згарищі мрій
самотня стою і не знаю –

•  У кожного героя власний кат...

У кожного героя власний кат,
Є свій Сташинський в кожного Бандери.

•  ВИПРОБУВАННЯ

Життя випробовує нас -
Так хоче Господь.

•  ВЕСНА ПРИЛЕТІЛА

Ти чуєш - весна прилетіла!
Мов справжня казкова жар-птиця,

•  Продовження снів

Я бажаю продовження снів, що пройшли:
Плавні лінії тіл, що на стелю лягли,

•  ЗАКОХАНІ В ВЕСНУ

Десь з’єдналися зорі в яскраві сузір’я,
Барви сонця в веселках злилися в єдино.

•  БЕЗЦІННИЙ СКАРБ

Безцінний скарб людина має,
Який цінує лиш тоді,

•  МИТЬ

Мій погляд летить у неба блакить,
І серце шалено так б’ється.

•  ІЗ ПРАВДОЮ В СЕРЦІ

Жадоба до влади затьмарює глузд
Лиш тим, в кого совість дрімає в кущах.

•  У СОБІ ВЕСНУ ЗАВЖДИ НОСИ!

Весна, насправді, - це стан душі,
Коли у серці не йдуть дощі,

•  СОБОР НАШИХ ДУШ

На березі ріки, в долині,
Між віковічних білих гір,

•  ДЕРЖАВА ВТРАЧЕНИХ НАДІЙ

Живу в державі втрачених надій
І сподівань, похованих навіки.

•  БАРВИ ЖИТТЯ

В життя є тисячі принад,
Воно барвисте, мов весна.

•  Вічністю неспокою

Мить без Тебе – втрачена,
День без Тебе – згублений.

•  У світах самоти

У світах самоти ми, мабуть, не одні –
Раптом хтось добре слово промовить мені,

•  ЖИВИЦЯ

Біля водоспаду, у високих горах
З рук моїх живицю ти з коханням пив.

•  ПОРА ПЕРЕРОДИТИСЯ,ПОРА!

Спитай себе – чи ти для України
Душі вогонь готовий дати весь?

•  Душі ще рано йти!

Зарано йти, нам ще потрібно жити,
Нам треба ще до себе дорости!

•  ЧИМ ДАЛІ ЙДУ...

Чим далі йду – тим більше скрізь могил,
Одні хрести – мовчазні свідки краху.

•  МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

До тебе, Господи, взиваю
І сподівання щирі маю –

•  Відстоїмо святу нашу Ідею!

У всі часи між нами жили Юди,
Не зайди, не чужинці – земляки,

•  Зі смертю на межі...

Чому душа так боляче болить,
Стикаючись з життям цим очі в очі?

•  ВТЕЧА

Ні, не вдасться втекти від жорстокості днів,

•  ГОЛОС БОГА

На церковні хрести із вікна
Поглядає душа крізь туман:

•  МУЗА

Ти, моя люба, довго спала,
Тепер прийшла в моє життя.

•  ПОШУК В ПІТЬМІ

Місячне світло дивним промінням
Землю покрило, мов злилося з нею.

•  ДИВНИХ МАРЕВ ПОРА

Накотилася ніч, дивних марев пора,
Ніби й сон мене мав вже зморити.

•  ПІД СОНЦЕМ ВІЧНОЇ ОМАНИ

Колись сказав хтось ” суєта...”.
Вона завжди була і буде.

•  ГЕРОЙ І ПОЕТ

Лиш той герой, який своє життя
Без страху за вітчизну покладає.

•  ЖУРБА У КОСАХ

Вдихає літо на повну силу
Духмяні квіти, цілющі роси...

•  ЦІНА ЗРАДИ

Щодня бачим стільки облуди –
Серця мізерніють, мабуть...

•  З ДАЛЕКИХ СВІТІВ ВІДІЗВИСЬ !

Я не вірю у те, що Коханий помер,
Він у серці моєму живий дотепер.

•  Крізь буревії й долі терня...

Крізь буревії й долі терня
Іду, долаючи свій путь,

•  “О ЛЮДИ ! ЛЮДИ НЕБОРАКИ ...”

Колись писав Тарас Шевченко,
(Хоч і було це вже давненько):

•  ПРИСЛУХАЙСЯ ДО ВІЧНОСТІ !

Прислухайся:
Вічність тобі промовляє!

•  ДУША МОЯ - БЕЗМЕЖЖЯ

Як скаже світ - ти крихта у мені!
Йому повім: душа моя - безмежжя,

•  РОЗДУМИ БІЛЯ ПАМ’ЯТНИКА В. ЧОРНОВОЛА

Знов я біля Чорновола,
Знову серце моє коле

•  ВЕЛЕТ ДУХУ

Присвята світлій пам’яті Івана Гнатюка

•  ВІТЕР У СПИНУ

Самотність кригою скувала мою душу,
Печать мовчання на вустах лежить кривава.

•  Колись у небуття навіки я піду...

Колись у небуття навіки я піду,
Зринатиму лиш в спогадах краплинами дощу.

•  Людину в собі зберегти!

На клапті душу рве терзання,
І серце б’ється, наче птах.

•  Не дозволю душі зкам"яніти!

Виринають картини минулих пожеж,
Що в душі вирували до нині.

•  ПОВІНЬ

Зачепив за мою душу сонця промінь,
Проганяючи з душі правічну втому

•  ТІНЬ ВІД САМОТИ

Усе життя, неначе сиротина,
Блукаючи у світі цім чужім,

•  СВЯТО СЕРЦЯ

Знов жадає серце свята,
Зажурилось без кохання.

•  ЗИМА ДАЛА СОБІ ВОЛЮ

Зима дала собі волю,
Затуливши сонце ясне.

•  СНІГОВІЇ

Сніг хурделить за віконцем,

•  ВТІКАЮ

Втікаю від міста шаленого ритмів,
Від правил, умовностей і алгоритмів,

•  В ПУСТЕЛЯХ ВТОМЛЕНОГО СВІТУ

Як спрагло хочу я тепла!
Як вже набридла холоднеча!