Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Любов Бенедишин (1964)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-11-08 13:01:16 ],
на сторінці поезії     "Горе"   Губерначук Сергій

Дойти до ручки - рос. афризм, але руки тут ні до чого)
Таємнича «ручка» в афоризмі є всього лише частина звичайного хлібобулочного виробу – калача.
Вираз «дійти до ручки», як відомо, означає зовсім опуститися, втратити людську подобу. При цьому таємнича «ручка» в афоризмі є всього лише частина звичайного хлібобулочного виробу – калача. Калачі випікали на Русі з давніх часів і в містах, і в селах. Відомості про продаж хлібних виробів городянам містяться ще в новгородських джерелах. Випічку на винос робили з прісного тіста в формі замк’а з круглою дужкою. Городяни любили купувати калачі у торговців і є їх прямо на вулиці, тримаючи за спеціальну частину – ручку, що являла собою перемичку калача. З міркувань гігієни саму ручку в їжу не вживали, а віддавали її бідним або кидали на поживу собакам. Звідси і виник вислів: дійти до ручки. Людина, який не гребував з’їсти ручку від чужого калача, ставив себе врівень з вуличними собаками.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-11-08 13:02:20 ],
на сторінці поезії     "Горе"   Губерначук Сергій

https://piznayko.in.ua/yak-dijty-do-ruchky
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-11-17 14:40:26 ],
на сторінці твору     "***"  

Мені подобаються Ваші вірші.)
Але в них ще трапляються певні недоліки.
Втім, за бажання, їх легко можна усунути.

Наступає = настає.
В укр.мові наступати можна лише на щось (на п'яти, скажімо))

Нуртує душу - теж не зовсім те.

Нуртувати - те саме що вирувати.
Ви ж не скажете - вирує душу. Скажете - вирує в душі. Так і з нуртувати.

П.С. Невеличка підказка. Тут на ПМ у правому нижньому куті є можливість перевірити слова на значення чи наголос - треба лиш натиснути потрібну "кніпочку") І вписати в поле потрібне слово.

Удачі!
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-11-26 12:44:53 ],
на сторінці твору     "***"  

Майстерно)
Сумна іронія... чи іронічний сум...
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-12-12 10:54:07 ],
на сторінці поезії     "По-етапне"   Бенедишин Любов

Без розпуки можна.
Може, навіть треба.
Але що поробиш? -
Так диктує Небо :)

Можеш - вдосконалюй,
Похвалися вмінням.
У моїх реалій -
Власне бегоміння :)
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-12-12 10:55:42 ],
на сторінці поезії     "По-етапне"   Бенедишин Любов

Без розпуки можна.
Може, навіть треба.
Але що поробиш? -
Так диктує Небо :)

Можеш - вдосконалюй,
Похвалися вмінням.
У чітких реалій -
Власне безгоміння :)
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-12-19 13:32:31 ],
на сторінці твору     "***"  

Так, перший рядок проблемний...
Пропоную таке вирішення цієї проблеми:

Зібгав турботи й добігає день

або

Зібгав турботи - добігає день
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-12-19 17:41:10 ],
на сторінці твору     "***"  

Спробую пояснити. А пані Майя, якщо захоче, додасть.
У нас із нею часто співпадає поетичне світовідчуття.)
На вказаних нею рядках, я теж зашпорталась думкою, до речі.

Удавана байдужість крає мить…

Ну складно уявити, щоб мить іще можна розкраяти, вона і так як змиг ока... Нечіткий образ, наче набір слів.

Удавану байдужість крає мить - і то легше уявити і відчути.

Я вип"ю зілля від колишніх ран...

оцей недостатньо продуманий і провідчутий набір слів саме, на жаль, зроджує в уяві надто неприємні алюзії -
уявляється якась сукровиця з ран, - і виходить не поетичний образ, а натуралістичний.

Я полікую біль колишніх ран... чи ще якось
ну не знаю...

Подумайте.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-12-23 11:37:13 ],
на сторінці поезії     "На руїнах..."   Бенедишин Любов

Хтозна, може, й боги - у межах власноруч створеного епосу...

Дякую за адекватний клментар. :)
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-01 12:09:23 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Олександре.
Я ж не ремствую, я іронізую)))

З Новим роком!
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-07 18:42:22 ],
на сторінці твору     "***"  

Що сказати...
І сумно, і смішно за цим усім спостерігати...
Бо це справді нікому не потрібне.
Прикро, коли здавалося б поважний чоловік, поет поводиться як базарна пліткарка, опускається до словесних образ, до підглядання й розглядання під лупою видатних частин жіночого тіла. ) Навіть не буду це коментувати, тут психоаналітик потрібен.
Огидна поведінка, непристойна. Фе.

Я шокована. Вкотре.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-07 19:21:36 ],
на сторінці твору     "***"  

так, часом буваємо суголосні...
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-09 16:49:18 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Тетяно!
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-10 12:12:46 ],
на сторінці твору     "***"  

І шалене, і страшне, і прекрасне...
Так було у всі віки...

Дякую за відгук, пане Іване!
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-11 15:02:27 ],
на сторінці твору     "Пиріжки і порошки"   Майстерень Редакція

Образ штамповані лекала.
Ганьби набута «самобутність».
Ненависті криві дзеркала
І помсти викривлена сутність…
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-13 11:24:14 ],
на сторінці твору     "***"  

Переклад чудовий.

А пропозиції пана Гупала щодо його "покращення" недолугі. Якщо важко запропонувати дійсно кращий варіант, краще помовкувати, я так вважаю.

Ну що це? Прочитала в його дописі "Труднощі перекладу":

"Ей скучно без вершин и грустно на глубинах!" Звучить чітко і ясно! Що маємо у перекладі?

Переклад Шматко-Залізняк :

"Їй нудно без вершин, печально в серцевині"???????????

жахливий переклад! Бо відразу ж необхідно конкретизувати в серцевині чого.


Можна перекласти: « Їй нудно без вершин, печально у(на) низинах».« Їй нудно без вершин, печально на глибинах».

Інший варіант:"« Їй нудно без вершин. Печаль(сум) на серці».Він віддалений від оригіналу. Одначе грамотний."

Оце так "покращення"! )))

Серцевина - центр, головна, найважливіша частина чого-небудь.
Відповідно, з тексту випливає про серцевину ЧОГО йдеться - самого життя, чогось важливого в просторі й часі.

А пропонувати натомість "печально у низинах" - смішно.

Серцевина - саме те, тут воно синонім "глибина", але ще точніше передає змістову барву.

Так що, Світлано, не переймайся. Ти не зобов'язана кожному пояснювати, і виправдовуватись у тому чого нема.

Ще раз кажу, переклад чудовий!
Зрештою, головне щоб автор оригіналу був задоволений. А автор, наскільки я зрозуміла, задоволений. І вибагливий читач з розвиненим поетичним слухом і смаком - теж.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-14 10:57:06 ],
на сторінці твору     "Пиріжки і порошки"   Майстерень Редакція

Ви при своєму розумі?
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-14 11:08:57 ],
на сторінці твору     "Пиріжки і порошки"   Майстерень Редакція

нещасний...

У Вас все добре?
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-14 16:45:27 ],
на сторінці твору     "***"   Ляшкевич Володимир

Мені байдуже як Ви ставитеся до моїх віршів чи до чиїхось інших. То Ваша справа. Мені Ваших похвал не треба.
Я вимагаю поваги до людей на цьому сайті.

Як людину Ви мене знати не можете, бо ми з Вами близько не знайомі.

Я Вам нецікава, то й Слава Богу. Бо Ви мені теж. В тому числі і як поет.

Судити Вас як людину я не буду, я не лікар, не суддя і не Бог.

Я можу лише робити висновки, споглядаючи Вашу поведінку. А Ваша поведінка, пане, принаймні тут - огидна.
І я не жартую.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-14 18:00:29 ],
на сторінці твору     "***"   Ляшкевич Володимир

Що сипалося, перепрошую? Овва! То це Ви мені зараз дорікаєте тими кількома обнадійливими коментарями, якими я Вас хотіла підтримати?
Ви мене певно сплутали з Оленою Болерою, це Вона була Ваша палка шанувальниця, я ніяк це не оцінюю, просто констатую - бо в кожного свої смаки. Олена має право на своє бачення і свої враження.

Я ж за весь період прокоментувала з Вашого лише те, що не було абсолютно врозріз з моїм світовідчуттям і поетичним світосприйманням. Я взагалі налаштована до людей позитивно. І в кожному в першу чергу намагаюсь бачити хороше і світле. Так. Бачила й у Вас і у Вашій творчості.
Залишила Вам кілька позитивних коментарів 4 чи 5 мабуть. І Ви мене тепер цим колете. Неймовірно. Наскільки мені не зраджує пам'ять, Ви мені щиро дякували за розуміння і підтримку.
До того моменту, доки я не висловила певні зауваження, пригадайте собі чим це скінчилось? Я Вам сказала, що з таким ставленням до коментарів Ви взагалі лишитесь без відгуків. Практично так воно й вийшло.
З 2017 року я Вас взагалі не коментую. І не бачила, щоб інші горіли бажанням.

Тож давайте, принаймні, залишимось людьми.
І кожен підемо собі своєю стежиною.

Шануймося!
1   ...   109   110   111   112   113   114