Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Домінік Арфіст
До
ДоДо - допотопний дронт :о)
დოდო

...ні на що не претендую...

https://toloka.to/t80376



Рубрики / А Я ВЖЕ МУЗИКА...

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   спроба голосу
    і рука моя Вам – востаннє –
    беретѐ? – о даремний дар!
  •   втеча
    вітер жене порохно по сухій землі…
    і ні дощу… ні роси… ні сльози – прохолодне небо
  •   тексти
    тексти або ширяють -
    або вмирають...
  •   і може там...
    я з морем у самотньому човні
    зітхає море одиноким звіром
  •   літанія радісна
    душі̀, о Господи, не суду – саду…
    де виросли лише життя дерева...
  •   ностальгія за Львовом
    о Льове... волелюбний мій… волоокий…
    шпилями виструнчений висо̀ко…
  •   пісня
    стереже мене мова в чужому саду…
    стережеться очей: огорожа… сторожа…
  •   фоносемантика
    я тебе вимріяв… я тебе виміряв довгими верстами…
    синіми веснами я тебе виміняв в осеней жадібних…
  •   псалом
    міць залізяччя здолає іржа
    золота не переможе…
  •   заповіт баька
    земне життя здолавши вполовину
    не озирнуся… не перепочину…
  •   народила лисиця...
    народила лисиця вовчика –
    сіроокого диво-хлопчика
  •   форма води
    о яблуко небесної води…
    повіками обласкане… віками…
  •   тропізми
    мій дім – моя фортеця…
    мій дім – моя в’язниця…
  •   грудень
    грудень на груди впав
    снігом… снагою неба…
  •   я пізнав тебе...
    я пізнав тебе по жесту…
    я пізнав тебе по звуку…
  •   іду...
    іду за дітьми… світлими путями…
    вбираю мову вільної води…
  •   О.О. - навздогін...
    мрійна міна… зміна кадра…
    наливай по вінця чарку…
  •   о дар...
    о дар… о жар… відважна даність…
    дання самотності… захланність…
  •   Бог при́йде...
    Бог при́йде Єві кóсу заплітати
    як донечці перед весіллям мати
  •   зимовий ранок... Ласпі (Кримські етюди)
    шляхетна сивина прадавньої гори
    розчесана дощем… увінчана вітрами…
  •   рятую радість…
    рятую радість… з хащі небуття…
    виманюю своїм арфічним співом
  •   усі від’їжджають…
    усі від’їжджають… затерпла правиця…
    у пам’ять поспішно заховую лиця…
  •   я нікуди…
    я нікуди не поспішатиму...
    коронований дурня шапкою
  •   серед янголів...
    серед янголів що ліворуч
    серед янголів що праворуч
  •   спроба мовчання
    картинна галерея… картонна… галера у морі міста
    на якій ніхто не пливе і тільки щурі звісно…
  •   так мало...
    так мало літ… і мало зим…
    прощайте, море моє і гори…
  •   налий мені, янголе...
    де пам'ять зухвала мене заховала?
    не плавлять мечі… не куються орала…
  •   Русланові М... кримськотатарському поетові...
    він загасив недопалок любові
    і попіл розлетівся по руці…
  •   Ясон (цикл "Тьма міту")
    самотніший самої самоти
    Ясон у ті́ні сохлого човниська…
  •   не йди...
    ранковий ритуал міцної кави…
    і сни гірчать якими я блукаю…
  •   сад
    старого саду літні вітражі
    розмореного сонця міражі
  •   доля
    я їм твій хліб, о доле моя дивна…
    плачу́ піснями… пла́чу у ночах
  •   біжу...
    біжу луною… луною…
    полями… тілами останнього бою…
  •   минаю...
    минаю чужу славу розкидану по кутках…
    по зірках загаслих ступаю…
  •   наллю...
    наллю льодяного сумного вина
    померлого винограду…
  •   розкажи мені, мамо...
    розкажи мені, мамо, я́к ти там у раю…
    ти і там піднімаєшся разом із сонцем
  •   карта
    побічним зором по теплій шкірі
    білий кролик лоскоче…
  •   чого...
    чого я чекаю? – літа…
    чого я шукаю? – літер…
  •   а смерть присяде...
    а смерть присяде скрàєчку життя…
    за руку візьме… поцілує в очі…
  •   вечірнє (Доля)
    заварити терпко́го чаю…
    чорнішого за всі ночі
  •   ранкове
    все на продаж… на знос і на злом…
    на зло як банальності біс – біном…
  •   антропогонія
    затісні суди і судини…
    ліхтарі – немає людини…
  •   святий Домініку...
    святий Домініку, небесний патроне мій, братику,
    тепер зобов'язань на себе ніяких ніза́що не братиму…
  •   випивши мову...
    випивши мову як долю із річки буття
    музику сфер у слова перевтіливши... сенси
  •   безсоння
    манірна ніч готична… по дотичній
    усі часи… чудесні паралелі…
  •   гербарій життя...
    гербарій життя… пересохлий папір минулого…
    в руці розсипається… лине за вітром в небо…
  •   а я вже музика...
    о темрява зародженого тексту…
    ідеш наосліп берегами прірви
  •   місячна соната
    бруківка моститься… тісто міситься…
    спалені і відбудовані міста і мости…
  •   тінь...
    тінь вища людини – коли перед нею стіна…
    ніхто нікому не винен – коли всі кругом – вина́…
  •   триптих
    мова… слово – не полова –
    сонця арфа світанкова…
  •   точка неповернення
    якось треба співати далі
    з порваною струною…
  •   останній наказ татка...
    пустіть мене у той – далекий світ –
    мої прекрасні чудотворні діти…
  •   метро
    бо і сміх і гріх
    бо метро везе усіх:
  •   зимове танго
    зимове танго…
    о смерті танго…
  •   псалом
    _______________________є у Савао́фа – арфа і голгофа…
  •   Слово
    Слово в Бога було одвіку…
    Слово – Бог… світи у зачатті…
  •   де?
    тебе завіяло вітрами…
    мене розвіяло…
  •   дідусь
    білявий чуб і посмішка іскриста…
    взір на бігу зупиненого фавна…
  •   далі...
    купив яскраву сорочку –
    і вирішив жити далі…
  •   драбина Якова
    всі однакові… все однаково…
    я до Тебе не дотягнусь…
  •   віє вітер по Волині...
    віє вітер по Волині
    студить зболені долоні
  •   мантра осені
    о ясноока моя осінь… рудокоса…
    вітрами вимолена… милості не просить…
  •   дівчинко моя...
    дівчинко моя… казочко моя… кізочко моя невагома…
    розпатланих косенят запашна золота солома…
  •   Любові Бенедишин
    а ще – ми житимемо безмежно серед житів
    не помремо молодими і розчарованими
  •   Іванові Потьомкіну
    о рай Ізраїлю… зі смоквами… оливами…
    деревами пізна́ння зла-добра…
  •   пісенька сільського дурника (Блаженні пісні)
    не бусурмани... не звіро́та ми…
    у нас правічні на селі закони…
  •   море сниться мені...
    море сниться мені... і торкається ніг...
    диво дивне де ВСІ ЩЕ ЖИВІ...
  •   я не знаю...
    я не знаю:
    скільки в мені божевілля…
  •   зневіра...
    зневіра – для людини спокуса…
    по справжньому єдина спокуса…
  •   служу у світі тільки слову...
    служу у світі тільки Слову
    я тихим голосом своїм…
  •   поет
    поет імітує Бога
    чатує на нього…
  •   спроба мовчання
    картинна галерея… картонна… галера у центрі міста
    на якій ніхто не пливе і тільки щурі звісно…
  •   розламані хліби...
    розламані хліби… ніч дихає у двері…
    із рук у руки чаша поплила…
  •   за літом літо...
    за літом літо тіло відлітає
    розвтілення освітлює дорогу…
  •   delectus
    від людини залишаються дати…
    від людини залишаються діти…
  •   Єрусалим (пісня паломника)
    таврований довічним вигнанням
    безмовно гнаний голосу данням
  •   забери мене...
    забери мене в полон, Аполлоне…
    забари допоки жар не схолоне
  •   коли були ми на війні...
    коли були ми на війні –
    на самім дні
  •   о мамо...
    о Боже виноградної лози…
    в тобі поетів спраглі голоси
  •   примара незавершеного тексту...
    примара незавершеного тексту
    вилунює в історію чудесну…
  •   ... високого чола...
    зима сліди і долі замела…
    нарізала наділи і надії…
  •   я нічого...
    я нічого не боюся… крім музики
    коли гола душа моя буде мусіти
  •   нині не та Ітака...
    нині не та Ітака –
    дім Одіссею пастка…
  •   нічого такого...
    нічого такого
    у моїй торбі
  •   міг би...
    міг би – ліг би доро́гою тобі…
    дорого́ю оздобою тебе прикрасив
  •   лише любов...
    лише любов лишається від нас…
    скрадається зарослими стежками
  •   соната вересня
    я говорю відлуннями гори
    я розмовляю хвилями… я море…
  •   чеканить час...
    чеканить ніч усі мої чекання…
    мої родинні рани… думи ранні
  •   серпневе скерцо
    ігуаною витягнувшись на камені
    сонце всотую… осока мені
  •   фуга осені
    лякливим шурхотом бентежної ліщини
    підкрався злодій-вітер в ночі сизі
  •   Вірменія
    Вірменія – манія… марево Арарату…
    гора – глибінь діаманту в мільйон каратів…
  •   у череві Боїнга...
    у череві Боїнга Йоною тихо пливу
    кудись не додому – у даль де збувається доля…
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки