•  धर्म

на Івана на Купала
мама хлопчика купала

•  cras...cras... semper cras...

вибачайте… згадати ні̀кого…
чай вприку̀ску… димок в очах…

•  на початку...

на початку – все безіменне…
вітер виє – нічна сирена

•  vita memoriae

ходили ми – я і друг…
ходили ми – я і Бог…

•  все мине...

…все мине… одне – не мине:
я – частина мови

•  юга

іде Шива… тризубом помахує…
за ним Вішну хрестиком вишиває…

•  чоловік

чоловік… чоло і вік…
з віком і чолу ясніти…

•  Овідій (цикл Полісиндетон)

поетика сну… соната
опущених вій і візій

•  незабутньому М.Ф.

від мого̀ моря –
до твого̀ миру…

•  Vanitas vanitatum (цикл "Полісиндетон")

мігрень мігрує в скроні по плечу
гадюкою… смолою… кислотою…

•  поговори зі мною, Тарасе...

поговори зі мною, Тарасе,
спустись до мене з іконостасу

•  о міфу фіміам...

о міфу фіміам… ні сміху… ні сльози…
і виживає тінь сліпого архетипу…

•  В... (цикл "Імена")

Ваше ім’я – вітер…
Ваше ім’я – сім літер…

•  кримська танка 短歌

дзвенить цикада
в присмерковому саду…

•  Сон (цикл Діалоги)

Бог запитав: для чого ти живеш?
які шляхи обрав? чи важко жити?

•  полісиндетон (цикл "За межею звуку")

і ніби війна десь там…
і ніби я сам десь там…

•  chanson d'hiver

іде ідеальний сніг
ідол дитячих снів

•  в мені...

в мені замовкло вимучене море…
згоріло сонце… з гір лише луна

•  poetica licentia

сестро-музико моя,
я ходу пружиню…

•  сансара

легкої арфи струни як вогонь
горять на пальцях весело і синьо…

•  у моїй глушині…

у моїй глушині… на моєму дні
де ілюзія тиші – лишня…

•  вишні (цикл "Межичасся")

межиріччя мого життя…
небо порване літаками…

•  псалом 137

ген над ріками вавилонськими ми сиділи й ридали…
наші арфи на вербах… на камінні кимвали…

•  світанкова пісня

сонечко – млинець рум’яний
сяє в очі вранці-рано

•  пісенька щастя

під копѝтами пилю̀га…
я то там… то знову тут…

•  літо

танцюю… малюю тілом лінії неевклідові…
лáщусь грайливим фавном до лагідної оливи

•  із циклу "важко видихуване"

хирі̀є хвоя і хвощ…
щодень – реп’яхи і плющ…

•  rain man

ім’я мені – дощ…
я крапля за краплею

•  крізь...

крізь повинності і провини
тіло – суміш вогню і глини –

•  віє вітер...

...віє вітер по Волині
студить зболені долоні

•  Мова

незупинна… незмовкна… цькована
да̀рмо роздана і дарована

•  circulus vitiosus

Господь мовчить… і дихає в мені…
життя і смерть – усе належить Мові…

•  sic transit gloria mundi

серед садів… захованих плодів…
вуглиною і глиною стираюсь…

•  сили небесні...

сили небесні… сили чудесні…
сили води і вогню…

•  і тільки прямо...

життя мого рівняння
ігрек-ікс…

•  мить

забуття життєвої паузи…
мить – і нібито небуття…

•  спроба голосу

і рука моя Вам – востаннє –
беретѐ? – о даремний дар!

•  втеча

вітер жене порохно по сухій землі…
і ні дощу… ні роси… ні сльози – прохолодне небо

•  тексти

тексти або ширяють -
або вмирають...

•  і може там...

я з морем у самотньому човні
зітхає море одиноким звіром

•  літанія радісна

душі̀, о Господи, не суду – саду…
де виросли лише життя дерева...

•  ностальгія за Львовом

о Льове... волелюбний мій… волоокий…
шпилями виструнчений висо̀ко…

•  пісня

стереже мене мова в чужому саду…
стережеться очей: огорожа… сторожа…

•  фоносемантика

я тебе вимріяв… я тебе виміряв довгими верстами…
синіми веснами я тебе виміняв в осеней жадібних…

•  псалом

міць залізяччя здолає іржа
золота не переможе…

•  заповіт батька

земне життя здолавши вполовину
не озирнуся… не перепочину…

•  народила лисиця...

народила лисиця вовчика –
сіроокого диво-хлопчика

•  форма води

о яблуко небесної води…
повіками обласкане… віками…

•  тропізми

мій дім – моя фортеця…
мій дім – моя в’язниця…

•  грудень

грудень на груди впав
снігом… снагою неба…

•  я пізнав тебе...

я пізнав тебе по жесту…
я пізнав тебе по звуку…

•  іду...

іду за дітьми… світлими путями…
вбираю мову вільної води…

•  О.О. - навздогін...

мрійна міна… зміна кадра…
наливай по вінця чарку…

•  о дар...

о дар… о жар… відважна даність…
дання самотності… захланність…

•  Бог при́йде...

Бог при́йде Єві кóсу заплітати
як донечці перед весіллям мати

•  зимовий ранок... Ласпі (Кримські етюди)

шляхетна сивина прадавньої гори
розчесана дощем… увінчана вітрами…

•  рятую радість…

рятую радість… з хащі небуття…
виманюю своїм арфічним співом

•  усі від’їжджають…

усі від’їжджають… затерпла правиця…
у пам’ять поспішно заховую лиця…

•  я нікуди…

я нікуди не поспішатиму...
коронований дурня шапкою

•  серед янголів...

серед янголів що ліворуч
серед янголів що праворуч

•  спроба мовчання

картинна галерея… картонна… галера у морі міста
на якій ніхто не пливе і тільки щурі звісно…

•  так мало...

так мало літ… і мало зим…
прощайте, море моє і гори…

•  налий мені, янголе...

де пам'ять зухвала мене заховала?
не плавлять мечі… не куються орала…

•  Русланові М... кримськотатарському поетові...

він загасив недопалок любові
і попіл розлетівся по руці…

•  Ясон (цикл "Тьма міту")

самотніший самої самоти
Ясон у ті́ні сохлого човниська…

•  не йди...

ранковий ритуал міцної кави…
і сни гірчать якими я блукаю…

•  сад

старого саду літні вітражі
розмореного сонця міражі

•  доля

я їм твій хліб, о доле моя дивна…
плачу́ піснями… пла́чу у ночах

•  біжу...

біжу луною… луною…
полями… тілами останнього бою…

•  минаю...

минаю чужу славу розкидану по кутках…
по зірках загаслих ступаю…

•  наллю...

наллю льодяного сумного вина
померлого винограду…

•  розкажи мені, мамо...

розкажи мені, мамо, я́к ти там у раю…
ти і там піднімаєшся разом із сонцем

•  карта

побічним зором по теплій шкірі
білий кролик лоскоче…

•  чого...

чого я чекаю? – літа…
чого я шукаю? – літер…

•  а смерть присяде...

а смерть присяде скрàєчку життя…
за руку візьме… поцілує в очі…

•  вечірнє (Доля)

заварити терпко́го чаю…
чорнішого за всі ночі

•  ранкове

все на продаж… на знос і на злом…
на зло як банальності біс – біном…

•  антропогонія

затісні суди і судини…
ліхтарі – немає людини…

•  святий Домініку...

святий Домініку, небесний патроне мій, братику,
тепер зобов'язань на себе ніяких ніза́що не братиму…

•  випивши мову...

випивши мову як долю із річки буття
музику сфер у слова перевтіливши... сенси

•  безсоння

манірна ніч готична… по дотичній
усі часи… чудесні паралелі…

•  гербарій життя...

гербарій життя… пересохлий папір минулого…
в руці розсипається… лине за вітром в небо…

•  а я вже музика...

о темрява зародженого тексту…
ідеш наосліп берегами прірви

•  місячна соната

бруківка моститься… тісто міситься…
спалені і відбудовані міста і мости…

•  тінь...

тінь вища людини – коли перед нею стіна…
ніхто нікому не винен – коли всі кругом – вина́…

•  триптих

мова… слово – не полова –
сонця арфа світанкова…

•  точка неповернення

якось треба співати далі
з порваною струною…

•  останній наказ татка...

пустіть мене у той – далекий світ –
мої прекрасні чудотворні діти…

•  метро

бо і сміх і гріх
бо метро везе усіх:

•  зимове танго

зимове танго…
о смерті танго…

•  псалом

_______________________є у Савао́фа – арфа і голгофа…

•  Слово

Слово в Бога було одвіку…
Слово – Бог… світи у зачатті…

•  де?

тебе завіяло вітрами…
мене розвіяло…

•  дідусь

білявий чуб і посмішка іскриста…
взір на бігу зупиненого фавна…

•  далі...

купив яскраву сорочку –
і вирішив жити далі…

•  драбина Якова

всі однакові… все однаково…
я до Тебе не дотягнусь…

•  віє вітер по Волині...

віє вітер по Волині
студить зболені долоні

•  мантра осені

о ясноока моя осінь… рудокоса…
вітрами вимолена… милості не просить…

•  дівчинко моя...

дівчинко моя… казочко моя… кізочко моя невагома…
розпатланих косенят запашна золота солома…

•  Любові Бенедишин

а ще – ми житимемо безмежно серед житів
не помремо молодими і розчарованими

•  Іванові Потьомкіну

о рай Ізраїлю… зі смоквами… оливами…
деревами пізна́ння зла-добра…

•  пісенька сільського дурника (Блаженні пісні)

не бусурмани... не звіро́та ми…
у нас правічні на селі закони…

•  море сниться мені...

море сниться мені... і торкається ніг...
диво дивне де ВСІ ЩЕ ЖИВІ...

•  я не знаю...

я не знаю:
скільки в мені божевілля…

•  зневіра...

зневіра – для людини спокуса…
по справжньому єдина спокуса…

•  служу у світі тільки слову...

служу у світі тільки Слову
я тихим голосом своїм…

•  поет

поет імітує Бога
чатує на нього…

•  спроба мовчання

картинна галерея… картонна… галера у центрі міста
на якій ніхто не пливе і тільки щурі звісно…

•  розламані хліби...

розламані хліби… ніч дихає у двері…
із рук у руки чаша поплила…

•  за літом літо...

за літом літо тіло відлітає
розвтілення освітлює дорогу…

•  delectus

від людини залишаються дати…
від людини залишаються діти…

•  Єрусалим (пісня паломника)

таврований довічним вигнанням
безмовно гнаний голосу данням

•  забери мене...

забери мене в полон, Аполлоне…
забари допоки жар не схолоне

•  коли були ми на війні...

коли були ми на війні –
на самім дні

•  о мамо...

о Боже виноградної лози…
в тобі поетів спраглі голоси

•  примара незавершеного тексту...

примара незавершеного тексту
вилунює в історію чудесну…

•  ... високого чола...

зима сліди і долі замела…
нарізала наділи і надії…

•  я нічого...

я нічого не боюся… крім музики
коли гола душа моя буде мусіти

•  нині не та Ітака...

нині не та Ітака –
дім Одіссею пастка…

•  нічого такого...

нічого такого
у моїй торбі

•  міг би...

міг би – ліг би доро́гою тобі…
дорого́ю оздобою тебе прикрасив

•  лише любов...

лише любов лишається від нас…
скрадається зарослими стежками

•  соната вересня

я говорю відлуннями гори
я розмовляю хвилями… я море…

•  чеканить час...

чеканить ніч усі мої чекання…
мої родинні рани… думи ранні

•  серпневе скерцо

ігуаною витягнувшись на камені
сонце всотую… осока мені

•  фуга осені

лякливим шурхотом бентежної ліщини
підкрався злодій-вітер в ночі сизі

•  Вірменія

Вірменія – манія… марево Арарату…
гора – глибінь діаманту в мільйон каратів…

•  у череві Боїнга...

у череві Боїнга Йоною тихо пливу
кудись не додому – у даль де збувається доля…