Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олександр Бобошко Заколотний (1971)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Кілька строф у перерві між вибухом та відбоєм...
    * * *
  •   Хай буде липень ...
    * * *
  •   Їжте хліб. Це не тіло Ісуса,..
    * * *
  •   Мандрувало Горе білим світом...
    * * *
  •   Поранена Північна. Ледь жива...
    * * *
  •   … Я подякував – та й побіг...
    * * *
  •   Невдовзі Маковій...
    * * *
  •   А рідна хата нині - з вибитими шибками...
    * * *
  •   Сто сорок сім мільйонів. Отара...
    * * *
  •   Війна – це...
    * * *
  •   Липа
    * * *
  •   Рубаї про москву
    … а пішло таки нахер військове російське суднО.
    (Судний день у суднА був, тож рушило хутко на дно).
  •   Зима іще лютує...
    Зима іще лютує.
    Кучугури здаються вічними.
  •   Кінець листопада – для суму не час...
    * * *
  •   Примаро у довгім плащі серед темних лип!..
    * * *
  •   У цім падлючім світі все не так...
    * * *
  •   Доторкайся до неба, допоки низьке...
    Доторкайся до неба, допоки низьке.
    (Хоч якусь перевагу дає листопад).
  •   …Та прийде осінь. З айстрами в руках...
    * * *
  •   Не соромиться Чорний Черемош кольору в назві...
    Не соромиться Чорний Черемош кольору в назві.
    Він гуркоче між гір, подорожнім поліпшує настрій.
  •   Ділки, почався поділ. Вам – Олімп...
    Ділки, почався поділ. Вам – Олімп,
    а хтось не буде гідним і скоринки.
  •   Де скописько людей – навряд чи буде сумно...
    Де скописько людей – навряд чи буде сумно.
    Тож, лізь у цю юрбу, загинути не бійсь.
  •   Чому, нічого не зробивши, намагається мавр піти?..
    Чому, нічого не зробивши,
    намагається мавр піти?
  •   Напруживсь верблюд – і проліз через вушко голки...
    …Напруживсь верблюд –
    і проліз через вушко голки.
  •   Масна земля уже готова до візиту весни...
    Масна земля уже готова до візиту весни.
    Масній землі уже кортить, щоб в неї – плуг чи лопата…
  •   …а трапляються січні вологі та сірі...
    …а трапляються січні вологі та сірі.
    Для людей середовище це – агресивне.
  •   …І то замерзне, то розтане...
    …і то замерзне, то розтане.
    Чобіт потрібно кілька пар.
  •   Забув сказати Карлсон Малюкові...
    * * *
  •   Там будуть жито й прірва. Обереш...
    Там будуть жито й прірва. Обереш.
    Не зможеш сам – це вирішать за тебе,
  •   Побіг по сир до супермаркета «Мишоловка»...
    Побіг по сир до супермаркета «Мишоловка»,
    а там товари
  •   Осінь ще не здалась...
    Осінь ще не здалась. (Під ногами, але яскрава).
    Я відзначу цей факт у тижневій доповідній.
  •   Ти не лай мене, осене...
    Ти не лай мене, осене. Рацію маєш, авжеж.
    Сам же бовкнув: «Люблю» – значить, мав би частіше з’являтись.
  •   Хрусь та хрусь під ногами жолуді...
    * * *
  •   Жовтень пожежі влаштовує по дібровах
    Жовтень пожежі влаштовує по дібровах;
    згодом гасити заходиться їх дощами.
  •   Злива
    Літо змиває в якусь величезну калюжу
    всі сподівання, що мали ми ще донедавна.
  •   Це квітень. Вітер, пил, пісок...
    Це квітень. Вітер, пил, пісок.
    Таке ж – торік. Таке ж – в майбутнім...
  •   …Бо майже все приховане буде явним
    …Бо майже все приховане
    буде явним;
  •   Так, це Бѐрґамо, Господи…
    Так, це Бѐрґамо, Господи…
    Те, яке я відвідував та любив:
  •   Перший день після (оптимістичне)
    Вітаю людство. Дуже дякую, що вціліло.
    Без нас чогось не вистачало б інопланетним.
  •   Лікуймось лютим...
    Лікуймось лютим від надмірного тепла!
    Снігами білими – від надто сірих спогадів.
  •   Бургомістр починає нараду...
    Бургомістр починає нараду з переліку вад.
    Він бурмоче про сором – і склянка тремтить у руці.
  •   Аж раптом починаєш розуміти
    ...аж раптом починаєш розуміти:
    не вічний серпень, і життя не вічне.
  •   Великий дзвоне, плач по всіх одразу...
    Великий дзвоне, плач по всіх одразу:
    навряд чи хтось простить свою образу.
  •   Сонні рубаї
    1
    ... І насниться ж таке! Профіцит доброти;
  •   ...За Фаренгейтом вже під чотириста п’ятдесят...
    ...За Фаренгейтом
    вже під чотириста п’ятдесят.
  •   Квітень...
    Квітень – такий собі. Знаю, буває і краще.
    Вітер – в обличчя піском і шмагає афіші.
  •   Весна
    Завіконня, годі вже бути сірим!
    Викликай з-за хмар золоті промінчики.
  •   Притулити це літо...
    Притулити це літо
    до грудей, до чола.
  •   Чи не зупиниться...
    Чи не зупиниться процес,
    в якому ти – провідний учасник?
  •   Може, хтось запопадливий ...
    Може, хтось запопадливий
    здогадається й постелить соломи.
  •   Усе було війна...
    Усе було війна... Перони, рани, вибухи.
    І чийсь загиблий пес. І чийсь загиблий син.
  •   Це лише у Айтматова...
    Це лише у Айтматова
    день понад вік тривав,
  •   Про що це Ви...
    Про що це Ви, лікарю?!
    Жити б йому ще та жити…
  •   Настроєве
    В коморі – морок. Тимчасово призупинено відпуск.
    Бо дуже важко зрозуміти, де – олія, де – віскі.
  •   А це вже справжня осінь!
    ...А це вже справжня осінь! Блиск і шик.
    То сонце, то дощить. Грибами пахне.
  •   Підбадьорливе
    * * *
  •   Це просто осінь...
    Це просто осінь... Не кажи дурниць
    про старість і запалення суглобів.
  •   9 серпня
    «ПантілІмона», – казала моя бабуся.
    (Пригадав, коли схиливсь над її труною).
  •   А холод, будьмо щирими, набрид...
    А холод, будьмо щирими, набрид.
    Хоч вересень ось тільки розпочався.
  •   Дорожнє
    ...А ненавидять бабусь водії.
    (Ті дають лише по гривні, заходячи в бус).
  •   Вересень
    Яка різниця: із короною – чи без титулів?
    Відлюдьком жити – чи себе оточити кралями?
  •   Літо киває: мовляв, не сумуйте, вернусь...
    Літо киває: мовляв, не сумуйте, вернусь;
    перевіряє птахів: чи готові летіти?
  •   Стиглосерпневе
    …Так, може, спинимось отут, зробивши паузу?
    Під ноги яблунь із-за Спасової пазухи
  •   Жбурніть нужденним…
    Жбурніть нужденним… (Вже й не до жалю?
    Самим би – вдосталь борошна та шоу.
  •   Казка
    Похмуро та сіро.
    Виникає ціла низка питань:
  •   «Злякався, малий? Заспокойся: не Смерть я… Спокута...
    «Злякався, малий?
    Заспокойся: не Смерть я… Спокута.
  •   Нарешті дощ!.. Його Величність Дощ!
    * * *
  •   Протягом тривалого часу...
    * * *
  •   Червень
    Ось мені й висока трава.
    Ось мені і дні довжелезні
  •   Люцерн
    Вмирає лев*… Лапище – на лілеях
    (гербі, якому вірний до останнього).
  •   Звідси видно далеко...
    Звідси видно далеко у просторі,
    глибоко в часі.
  •   Renaissance
    Сину Божий, радій: у господаря – первісток!
    Хлопець той –
  •   Скресне крига негайно...
    * * *
  •   Дерева застигли в печалі. Безсніжний січень...
    Дерева застигли в печалі. Безсніжний січень –
    ні риба, ні м’ясо. Хіба що зимова назва.
  •   Світоглядні рубаї
    Аскетів не люблять. Панують черевані.
    (Крізь них не пролізти у жодну з потрібних ніш).
  •   Попрощається дощ...
    * * *
  •   Троянди й виноград щодня усе дорожче...
    Троянди й виноград
    щодня усе дорожче.
  •   Час тектиме повільно...
    * * *
  •   Вдихнути, нарешті, свободи...
    * * *
  •   От і настала пора куштувати плоди...
    От і настала пора куштувати плоди.
    Вітер жене перехожих на зустріч із вереснем.
  •   "Гарячий серпень допливає до половини..."
    * * *
  •   Літо вповзає у третю (фінальну) фазу...
    * * *
  •   Адажіо Альбіноні 2017
    Вшануймо
    душі чисті
  •   Ще трохи травня!..
    * * *
  •   Атрактивність Місяця...
    * * *
  •   Переваги стилю або втішне айтішне
    Контрал-це-контрал-ве –
    і рондель народився!
  •   Падишах помер...
    * * *
  •   Наближаємось до березня
    * * *
  •   Коли вже та весна...
    * * *
  •   Який відсоток снігу в цім піску?
    Який відсоток снігу в цім піску?
    Ти – жертва ЖЕКів, зимо білотіла...
  •   * * *
    * * *
  •   Урльоп

  •   Вони до мене просяться у сни
    * * *
  •   * * *
    * * *
  •   Чорні чоботи, білий сніг
    * * *
  •   Осінь у лісі
    Ще палайте,
    палайте,
  •   Сусід
    Він усе ще живе
    якимись
  •   Тринітарний рондель
    Дощі до Трійці – як до хліба сіль.
    У Трійцю без дощів уже й не віриш.
  •   Вересневий дощ
    Таке дрібне, але ж таке нахабне!
    Ще вранці почалось, ніяк не вщухне.
  •   Ну куди ти, скажений, біжиш
    * * *
  •   Веселий серпень в осінь котиться
    * * *
  •   Я, Господи, про це...
    * * *
  •   І постали високі отці
    * * *
  •   Питання руба
    1
  •   * * *
    Обвінчаємось ми з тобою на Зелені Свята.
    Хай це буде Потелич.
  •   Олегу К
    * * *
  •   Хто - про темних...
    Хто – про темних. А я про тих,
    хто під щільним потоком градовим
  •   Зуби Львова...
    * * *
  •   Зима - несподівано...
    * * *
  •   Іще побудь, суха осіння поро...
    * * *
  •   Листопад
    Л И С Т О П А Д
  •   Я прийшов до тебе, осене, погрітись...
    * * *
  •   За вікнами трамвая - пиво й пил...
    * * *
  •   Негода. В кімнаті двоє...
    * * *
  •   Осінній триптих
    ОСІННІЙ ТРИПТИХ
  •   Дайте побути з осінню наодинці
    * * *
  •   Дрогобич
    Д Р О Г О Б И Ч
  •   Порятуй, богородице, Україну
    * * *
  •   Юнескомістке місто
    * * *
  •   Сезон морозива скінчивсь
    * * *
  •   Фантазія на тему „Мелодії ля мінор” Мирослава Скорика (пісня)
    У Карпатах дощ
    із мокрим снігом.
  •   Леоніду Бикову
    Л Е О Н І Д У Б И К О В У
  •   Закортіло дожити...
    * * *
  •   Захисникам вітчизни
    ЗАХИСНИКАМ ВІТЧИЗНИ
  •   Порятуй, богородице
    * * *
  •   А вони собі легко прощають
    А вони собі легко прощають пролиту кров.
    Неважливо: за Блока, Чайковського чи Малевича.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки