Масна земля уже готова до візиту весни.
Масній землі уже кортить, щоб в неї – плуг чи лопата…
В передостанню люту ніч мені мій батько наснивсь:
такий незвично молодий, і все казав, що не палить.

Та ні, не кликав у якусь там неземну паралель.
Питав про успіхи; радів, що є чому порадіти.
І поцікавивсь, чи знайшов я вже свою Афродіту.
Зніяковілий, жартував я, що у мене – гарем…

Тримаймось, люди! Бо настали не найкращі часи.
Масній землі усе кортить, щоб в неї – хтось додатково.
(Нема різниці годувальниці: чи батько, чи син.
Нема різниці, скільки рідних заридає довкола).

Та, відганяючи від себе невеселі думки,
проміння-усмішки дарую геть всьому, що довкіл.