Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Марґо Ґейко

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-01-12 22:16:24 ],
на сторінці поезії     "Наречена"   Ґейко Марґо

Дякую, п. Юліє!
Коментатор Володимир Бойко, [ 2018-01-13 00:19:33 ],
на сторінці поезії     "Наречена"   Ґейко Марґо

Маєте в собі неабияку іскру. Нехай таланить!
Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-01-13 00:24:08 ],
на сторінці поезії     "Наречена"   Ґейко Марґо

Щиро дякую, пане Володимире! Навзаєм!
Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-01-13 08:48:05 ],
на сторінці поезії     "Наречена"   Ґейко Марґо

Ох ці схимниці-монашки! Крок серйозний, на все життя. Закрити браму свого тіла для людей і відчинити кватирку душі для Господа може не кожен. ЛГ ще не відає що його чекає попереду.
Коментатор , [ 2018-01-16 00:20:43 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

Дьялог))

Хотів би я почути за буття,
що нетутешніх спрагло обіймає...
Скажи, чия ти? Нічия?..
Нічийним бути – наче зкраю!..

Хотів би також – перебути між,
поміж, що навіть краще за...
Ти кажеш: "Ось твоя труна"?
А ти ж для мене – майже одіж!..

Хотіти перехтів та й – більше – не захочу...
Хотіти, мабуть – то найбільший біль!
Усе моє-твоє – для унаочнень!..
Усе колишнє – мертвечиння гіль.
Коментатор Рудокоса Схимниця, [ 2018-01-16 00:29:05 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

«Відмолено!» - почула я луну.
Співають епілог твого роману

Кінець…?

Він питає про нашу війну чи уже кінець
Чи злітати совою у мряку грудневих вікон
А у горлі будяччя від сотень упертих не
Що прокушують губи і гаснуть охрипло криком

Де завершення болю в побоїщах тінних химер
Дайте пластир для вилиць порізаних словом байдужим
Я здорова тобою мій боже мій враже мій муже
Але квіти зів’яли конвалії лілії ружі
Порожніє партер

Я питаю про нашу війну пам’ятаєш все
Як ловили пір’їни блаватні ховали в книги
Передранішня пінка цілованого гляссе
Укривав мене ковдрою крилами теплим снігом

Ну а як поодинці насіяли двійно печаль
Мудрі сови на плечі мостились руками півбога
Тихий місяць стікав молоком замерзав під порогом
Дві стежини губились як зашморг лежала дорога
Догорала свіча
Бо час

8.12.15

я все ще халявлю старим... трохи вибита з колії...
Коментатор Рудокоса Схимниця, [ 2018-01-16 00:39:32 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

Хотів би також – перебути між,

оце якось дуже гарно і залишає поле фантазії)
Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-01-16 00:41:35 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

О, яка я щаслива Вас почути знов, дорога Схимнице! Дякую! Воно ж прекрасне, світле у Вас. Для мене нове, думаю, для багатьох теж.
«На камені» ще живе в моїй свідомості, не відпускає, бачите )
А моє депресивне трохи вийшло, бо теж з колії…
Втім, катарсис вкінці.
Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-01-16 00:46:01 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

Тут вже я трішки схалявлю, можна?! Тримайте з мого раннього)
Коментатор Рудокоса Схимниця, [ 2018-01-16 00:46:16 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

дякую Редакції Майстерень за мудрі аргументи і правильний підхід) та і багато гарних спогадів пов"язано з ПМ, стільки чудових людей зустріла... тепер Ви) життя прекрасне, нам своє робить)
Коментатор Рудокоса Схимниця, [ 2018-01-16 00:47:29 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

можна і треба)
Коментатор , [ 2018-01-16 00:49:10 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

Халяво, прийди!))
Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-01-16 00:49:41 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

"Усе колишнє – мертвечиння гіль." ??!!

IV ВИМІР
Вважали здавна мудреці зі Сходу,
Не увійдеш двічі в ту саму воду.
А я уявляю собі все інакше,
Вода не зникає з планети, наче...

Вона циркулює по колу в природі,
У жилах землі, змін коловороті.
В людину зі світу, у світ із людини.
Вода нас вбирає, гуртує в єдине.

Вона повертається, знов утікає
І витрачається, втім, не зникає.
Може так само є простір і вимір,
Де ми тодішні, а з нами любимі.

Любимі спочилі, кохані забуті,
Стосунки і настрої, мрії незбутні,
Все, що хотілося б переробити,
Повіднаходити, більш не губити.

І зберігається в «камері схову»
Про дії, події, слова тихий спогад.
У ньому триває життя давній устрій,
Тому кожен спогад - це також і зустріч.
Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-01-16 00:55:16 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

Ви абсолютно праві. Редакція Майстерень, дійсно, галантна, аристократична, виважена. Значить, все буде добре. Не будемо втрачати гідності та життєрадісності, як і належить маньєристам)
Коментатор Рудокоса Схимниця, [ 2018-01-16 00:57:48 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

глибокий реверанс, дорога Сестро)
Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-01-16 00:59:03 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

туш на Вашу честь )
Коментатор , [ 2018-01-16 00:59:13 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

Ознаки

Це перехрестя – наче плаха...
Чиясь цнотливість – каже знахар...
Чи є луна, що нескінченна?
Ти кажеш – вічність? Сокровенна...
Цілуєш в губи? Дивлюсь в очі!..
Втікаєш потай... Вщухне докір!
Я пройду вранці поміж – й обіч...
Надвечір, мабуть, будеш... поруч?
Коментатор Рудокоса Схимниця, [ 2018-01-16 01:03:43 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

стрічай мене у затінку цвітіння серця
хай гілля чулих дум стане прихистком найкращого
хай пам"ять зрощує лише світляки добра
а біль просто щезне
дарую тобі веселку...
Коментатор Рудокоса Схимниця, [ 2018-01-16 01:08:00 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

Валене, у вас цікаві такі штуки... але раптом несподівано може збитися ритм або збракнути складу. А жаль... бо гарно, ніжно і свіжо
буквально один розчерк - і все буде люкс)
Коментатор , [ 2018-01-16 01:20:54 ],
на сторінці поезії     "Спокутана "   Ґейко Марґо

Дякую Вам, о Рудокоско! )
Буду працювати над собою – або хоча б... поміж)))
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   23