Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Деркач (2018)
Я ще є і муза не минає,
поки йде до осені весна.
Геніїв поезії немає.
Є лише поезія одна.


Рубрики / Химерики

Опис: Поетична мініатюра переважно іронічна і не без саміронії
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Факти
    Ой-вей, – заверещали павіани, –
    якомусь члєну Оскара дають!
  •   По спіралі совковості
    Ще ідемо Союзом у нікуди.
    І вибір є, а доля не така.
  •   Культура якості
    Усі ідуть уже у старші класи,
    а я – у перший. Знаю два по два,
  •   Ясир духовності
    Релігія – це опіум совка.
    Якби не це, не мали би халепи.
  •   Обоюдолюбіє
    А на Чуді нація – месія,
    місії високій завдяки.
  •   Нові штандарти
    Аврал триває. Чубимося знову.
    Російське чудо, і немає див.
  •   Пе-трон-таш
    А ми живучі, та на разі
    електорату не стає,
  •   Хто кого?
    А на Росії сіло еНеЛО!
    На Раші гуманоїди – це круто!
  •   Байочки з архіву
    А у лікнепі є іще піїти,
    але немає ще кому узріти,
  •   Харакірі*
    А я цупкий та ще й колючий,
    А іноді ще й, кажуть, – злючий.
  •   Хто, де й коли
    А у Патагонії – війна.
    Дикуни не поділили каву.
  •   Вєсті з-за бугра
    А на Європу Рашія плює...
    Те саме – на Америку Європа...
  •   Ляпасики наугад
    А мутанти дуже неуважні,
    і у декларації – бомжі,
  •   Виборча корида
    А у небі ніби інші зодіаки –
    поросята не такі уже й собаки.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки