Життя як і історія не має умовного відмінку.

Не знаю, чого більше у Вашому порівнянні – наївної об'єктивності чи тонкої іронії. Може в деяких деталях Губерман з тої ж обойми, що і ми, але він іншого калібру, типу нашого Подревлянського. «Гаріки» подобаються концертній публіці, моя творчість навряд чи стане коли-небудь популярною.
Деркач не в' їдливий, а скоріше настирний у досягненні примарної мети.
Дякую за коментар по суті.

Якщо виникла якась дещиця іронічності, то я її не привносив.
Ці часи минули. Або іронізувати-жартувати з тими, з ким більш-менш знайомий (краще, щоби більш). Може, буде менший ризик виникнення непорозумінь.
Щоправда, не завжди це вдається.

Об'єктивна наївність... Може бути - навіть з тією дещицею. Але стосовно своїх оцінок баченого в тому чи іншому місці. До себе.

Бачу, що не обминаєте подій (це я вже у Ваш бік). Озиваєтеся на них. Наскільки об'єктивно чи ні, з наївністю чи ні, більшою або меншою - питання кожної окремої публікації.
І знову - у бік свій.
В мене є думки стосовно глибини розгляду деяких питань (це я вже про філолологію), але мені краще звернутися до відповідних публікацій в Інтернеті.
І віршувати собі далі - коли зважаючи на висновки та рекомендації, надані в них, а коли - і ні. У будь-якому випадку себе перед літературою я виправдаю. Головне - не зловживати свободою поетичного слова.
Дякую,
Ю. С.

... в межах своєї компетенції :)

Бальзам на душу.