ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

С М
2026.01.07 20:42
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Терен (2018) / Вірші

 Суржиком по суржику

« Ще один раз
і більше не буду»

Сізіф

А деякі поети
тупі як школярі.
І як мені за єто
писать коментарі?
Усічені ґлаґоли
сто років на слуху.
Та впертюхи ніколи
не чують, – ху із ху.
І ніби є таланти,
а в серці – наче тать
якісь чужі мутанти
не припиня писать.
Їм туго слухать фрази,
а то, бува, й слова.
Але ж тобі, заразо,
ця тема не нова.
І хочеться такого
або таку узять
та за совкові роги
і у, і на послать.
Аби запам'ятало,
якщо не доганя –
коли папуг чимало,
не щезне кацапня.

02/19

Коротка інструкція: скопіювати цей опус у середовищі сучасного (вивіреного і опрацьованого розумними професійними людьми) word. docx, і впевнитись у тому, що підкреслені червоним кольором неживі слова – це русизми, покручі(карочє – суржік), і пам'ятати, що ця хуторянська класика своє вже віджила.
Прімєчаніє: якщо, наприклад, слово тужИть не підкреслене, то можна сообразіть, що словник розпізнав його як правильне слово з наголосом на у.
Це не переворот у граматиці, це правила здорового глузду. Але якщо хочеться і далі калічити свої творіння, то з Богом, Парасю. Лопати, якою копаєте собі яму, із рук ніхто не вириває





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-07 15:58:16
Переглядів сторінки твору 3141
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.204 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.219 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.929
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2026.01.05 22:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-07 19:42:30 ]
Шановний Ігоре! То Ви ж самі покалічили свій вірш: за єто, глаголи, примєчанія - це ж усе русизми! Ви показуєте комусь, як треба писати, і самі усічені дієслова вживаєте: не припиня писать, не доганя?
Як кажуть кацапи: неча на зеркало пенять коли шось криве? Я був достатньо делікатний, вибачайте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-07 19:59:28 ]
А назву вірша читали? Це навмисно так написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-02-09 20:48:03 ]
І ви, пані Тетяно, правду кажете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-02-09 20:44:44 ]
Пане Михайле, Ви мене втішили. Чеснішого коментатора годі й чекати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-07 20:00:24 ]
Інколи критики пишуть так😊😊😋


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-02-09 20:49:32 ]
😊


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-07 22:34:29 ]
Бува, що й "усічені глаголи" звучать неабияк по-українськи:

"Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузі безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-02-09 21:10:46 ]
Буває. що й п'яний співає.
А чому б не привести як приклад:
« сердитий вітер завива» або « горами хвилі підійма»?
« всякій імєєть свой ум голова»?
« нє лєпо лі ни бяшеть, братія»?
але – « начаті старимі словєси», тобто, почати, а не почать.
Ліна Костенко писала цей вірш у радянський час становлення общепонятного язика, а не мови. І не одна вона повторяла ці шаблони, закладені в підсвідомість ще за шкільною партою.
Уважно прочитайте коментар внизу і не робіть із себе наївного патріота невідомо якої країни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-10 01:43:20 ]
А я ж, нетямущий, вважав Ліну Костенко нашою сучасницею. Каятись мушу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-09 09:52:16 ]
Капець. Тут дехто може зобидитися. Є один любитель писать і читать, що йой! А Ви солі на ранку посипали. Ух!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-02-09 21:13:43 ]
Еге ж, обов'язково захоче заговорить навзрид.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2019-02-09 23:22:49 ]
Цитування саме цієї фрази Сізіфа повністю пояснює задум автора. То ж не варто ламати списи.