Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.16
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Терен (2018) /
Вірші
/
Химерики
Передноворічний післясмак
***
У цьому році, що уже минає,
нічого не було, якщо немає
героя або автора сюжету
у тій же самоті хатини скраю
зіяючої пам’яті поету.
***
Сатирики забули, де були,
коли орли кудахкали про вічне.
Готую іронічно-новорічне
і на душі не легшає, коли
колюче гріє, а не зле – комічне.
***
Чи то усохли мізки? Чи мізки́?
А чи поези розхитали нерви?
Не пам'ятаю жодного шедевру.
Невже й мої усі такі-сякі?
***
Життя – цікаве кінема.
Все оправдовує мету.
Аудиторія німа –
вважай, об’явлене, – ату!
***
Базарна мова з перепою
і тарабарщина сама
ніяка і, само собою,
у ній поезії нема.
***
Талановиті нюхають мімози,
а гонорові і собі не проти,
наркозалежні перебрали дозу,
багатоликі перейшли на прозу,
несамовиті сіли на болото.
***
Не урятує ні натура,
ні зайва унція вина,
коли іще до коректури
диктують біси та амури,
а редагує сатана.
***
Ні талану, ні хисту – це зеро.
Але ще переконує ніяке,
що чукча не читака, а писака.
Аби не полатало голу с^o^у,
нехай мокає в каламар перо.
***
Ну, а якщо уже чесно,
буду і я забіяка.
Кісу сьогодні понесло
і не зупиниш, однако.
***
Під ковдрою немає боротьби,
не чути ні когу́та, ні зозулі...
бестселери валяються в баулі
і автори очікують, аби
отримати одну або пів дулі.
***
Іде зима, іде, іде.. і край,
але іти в поезії не варто
і я не знаю, де мій дід Мазай,
кудою бігти і куди тікати.
***
А ось моя Снігуронька іде,
таки іде, а я за нею їду.
У цьому лісі чути де-не-де, –
од мене не сховаєшся ніде,
бо ми на цьому сайті ще сусіди.
***
Нічого не винюхує Муму.
Уже давно не гавкає ледащо
і не кусає ні за що нізащо.
Йдемо по сліду, по гарячому.
Усі лиси ховаються у хащі.
***
І я не хочу каші із лози,
і короваю не переїдаю,
і не переганяю я Аглаю.
Не чую Сидорової кози,
то й на душі оскомина минає.
***
Соколи, орли і журавлі
де-не-де у небі ще ширяють.
Од лихого ока у імлі
деркачі у білій ковилі
всує чаєнят охороняють.
***
Поезії мої не до смаку,
не до снаги, і не до... і так далі.
Враховую оказію таку,
очікую на Тура Хейєрдала.
На Паску їду до Аку-аку
за океани, Яви і Ямали.
***
Утопії до Азії немало.
Кацапія віщає де-не-де,
що ми із-під одного одіяла.
А я кажу, такого не бувало,
аби такого не було ніде.
***
Усе минає і минає рік,
який ще віє «ру....кою вєсною...»
Усе мине – і Раша, і язик,
і є надія, що уже повік
ніде не буде спокою ізгою.
***
Але нехай лунають тости,
не висихає каламар.
П’ю за поезії нектар,
бажаю зайчика у гості,
дарую чари високості.
Хай не минає Божий дар
писати правильно і просто.
12/19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Передноворічний післясмак
У цьому році, що уже минає,
нічого не було, якщо немає
героя або автора сюжету
у тій же самоті хатини скраю
зіяючої пам’яті поету.
***
Сатирики забули, де були,
коли орли кудахкали про вічне.
Готую іронічно-новорічне
і на душі не легшає, коли
колюче гріє, а не зле – комічне.
***
Чи то усохли мізки? Чи мізки́?
А чи поези розхитали нерви?
Не пам'ятаю жодного шедевру.
Невже й мої усі такі-сякі?
***
Життя – цікаве кінема.
Все оправдовує мету.
Аудиторія німа –
вважай, об’явлене, – ату!
***
Базарна мова з перепою
і тарабарщина сама
ніяка і, само собою,
у ній поезії нема.
***
Талановиті нюхають мімози,
а гонорові і собі не проти,
наркозалежні перебрали дозу,
багатоликі перейшли на прозу,
несамовиті сіли на болото.
***
Не урятує ні натура,
ні зайва унція вина,
коли іще до коректури
диктують біси та амури,
а редагує сатана.
***
Ні талану, ні хисту – це зеро.
Але ще переконує ніяке,
що чукча не читака, а писака.
Аби не полатало голу с^o^у,
нехай мокає в каламар перо.
***
Ну, а якщо уже чесно,
буду і я забіяка.
Кісу сьогодні понесло
і не зупиниш, однако.
***
Під ковдрою немає боротьби,
не чути ні когу́та, ні зозулі...
бестселери валяються в баулі
і автори очікують, аби
отримати одну або пів дулі.
***
Іде зима, іде, іде.. і край,
але іти в поезії не варто
і я не знаю, де мій дід Мазай,
кудою бігти і куди тікати.
***
А ось моя Снігуронька іде,
таки іде, а я за нею їду.
У цьому лісі чути де-не-де, –
од мене не сховаєшся ніде,
бо ми на цьому сайті ще сусіди.
***
Нічого не винюхує Муму.
Уже давно не гавкає ледащо
і не кусає ні за що нізащо.
Йдемо по сліду, по гарячому.
Усі лиси ховаються у хащі.
***
І я не хочу каші із лози,
і короваю не переїдаю,
і не переганяю я Аглаю.
Не чую Сидорової кози,
то й на душі оскомина минає.
***
Соколи, орли і журавлі
де-не-де у небі ще ширяють.
Од лихого ока у імлі
деркачі у білій ковилі
всує чаєнят охороняють.
***
Поезії мої не до смаку,
не до снаги, і не до... і так далі.
Враховую оказію таку,
очікую на Тура Хейєрдала.
На Паску їду до Аку-аку
за океани, Яви і Ямали.
***
Утопії до Азії немало.
Кацапія віщає де-не-де,
що ми із-під одного одіяла.
А я кажу, такого не бувало,
аби такого не було ніде.
***
Усе минає і минає рік,
який ще віє «ру....кою вєсною...»
Усе мине – і Раша, і язик,
і є надія, що уже повік
ніде не буде спокою ізгою.
***
Але нехай лунають тости,
не висихає каламар.
П’ю за поезії нектар,
бажаю зайчика у гості,
дарую чари високості.
Хай не минає Божий дар
писати правильно і просто.
12/19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
