Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.28
07:33
Не загладити провину,
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.
Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.
Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати
2026.06.28
07:18
Розділ VIІІ. ЧОРНИЙ ЯР САНЛІСЬКОГО ЛІСУ
«Тому, хто тримає моє серце у своїх долонях.
Раулю, я пишу ці рядки латиною – мовою, якою мої судді виголошуватимуть нам анафему, але пишу їх кров’ю свого серця. Коли ти читатимеш це, я буду серед королівського
2026.06.27
19:25
«ЦЕ БУЛО ВЧОРА, А СЬОГОДНІ…»
Під обкладинкою цієї книжки зібрані доволі відверті і промовисті вірші. Мабуть, про них можна сказати словами одного чужого класика: «виходячи на дорогу, душа озирнулась…» Душа, розхристана на вітрах і на життєвих перехрест
2026.06.27
18:55
СІМ НОТ НА ПАГОРБІ
«ТИ ПОМІЖ МРІЙ ЗАСТРЯГ НАВІЧНО»
ПОШУКИ СПІВРОЗМОВНИКА У ВІРШАХ МИКОЛИ ДУДАРЯ
Микола Дудар – поет трішки наївний, трішки інфантильний, але передусім – дуже балакучий. Поетична картина його поезії базується на діалогах, які часто пер
2026.06.27
14:56
А що, якщо ніщо не є правдивим -
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.
Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.
Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,
2026.06.27
13:28
Людина, якій нікуди іти,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.
Лайдак шукає те, чого нема,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.
Лайдак шукає те, чого нема,
2026.06.27
08:41
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить
2026.06.27
07:06
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:
2026.06.27
06:48
Розділ VIІ. ТУРНІР ЗА СЕРЦЕ КОРОЛЕВИ
«Коли настане час, і кам’яні замки чужинців почнуть неволити твою чисту душу, не шукай порятунку в молитвах чи книгах. Шукай його там, де дерева розмовляють із вітром. Твій справжній трон буде не з золота, а з обій
2026.06.26
16:53
it lives in me...
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine
2026.06.26
16:36
Боже Мій
Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили
Він є богом анічого
Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили
Він є богом анічого
2026.06.26
15:23
Барвиста поезія, щемна, глибока —
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,
2026.06.26
13:02
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.
Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.
Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.
Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.
Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,
2026.06.26
11:04
Розділ VІ. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ
Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над
2026.06.26
09:30
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно
2026.06.26
07:57
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...
Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...
Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Терен (2018) /
Вірші
/
Химерики
Передноворічний післясмак
***
У цьому році, що уже минає,
нічого не було, якщо немає
героя або автора сюжету
у тій же самоті хатини скраю
зіяючої пам’яті поету.
***
Сатирики забули, де були,
коли орли кудахкали про вічне.
Готую іронічно-новорічне
і на душі не легшає, коли
колюче гріє, а не зле – комічне.
***
Чи то усохли мізки? Чи мізки́?
А чи поези розхитали нерви?
Не пам'ятаю жодного шедевру.
Невже й мої усі такі-сякі?
***
Життя – цікаве кінема.
Все оправдовує мету.
Аудиторія німа –
вважай, об’явлене, – ату!
***
Базарна мова з перепою
і тарабарщина сама
ніяка і, само собою,
у ній поезії нема.
***
Талановиті нюхають мімози,
а гонорові і собі не проти,
наркозалежні перебрали дозу,
багатоликі перейшли на прозу,
несамовиті сіли на болото.
***
Не урятує ні натура,
ні зайва унція вина,
коли іще до коректури
диктують біси та амури,
а редагує сатана.
***
Ні талану, ні хисту – це зеро.
Але ще переконує ніяке,
що чукча не читака, а писака.
Аби не полатало голу с^o^у,
нехай мокає в каламар перо.
***
Ну, а якщо уже чесно,
буду і я забіяка.
Кісу сьогодні понесло
і не зупиниш, однако.
***
Під ковдрою немає боротьби,
не чути ні когу́та, ні зозулі...
бестселери валяються в баулі
і автори очікують, аби
отримати одну або пів дулі.
***
Іде зима, іде, іде.. і край,
але іти в поезії не варто
і я не знаю, де мій дід Мазай,
кудою бігти і куди тікати.
***
А ось моя Снігуронька іде,
таки іде, а я за нею їду.
У цьому лісі чути де-не-де, –
од мене не сховаєшся ніде,
бо ми на цьому сайті ще сусіди.
***
Нічого не винюхує Муму.
Уже давно не гавкає ледащо
і не кусає ні за що нізащо.
Йдемо по сліду, по гарячому.
Усі лиси ховаються у хащі.
***
І я не хочу каші із лози,
і короваю не переїдаю,
і не переганяю я Аглаю.
Не чую Сидорової кози,
то й на душі оскомина минає.
***
Соколи, орли і журавлі
де-не-де у небі ще ширяють.
Од лихого ока у імлі
деркачі у білій ковилі
всує чаєнят охороняють.
***
Поезії мої не до смаку,
не до снаги, і не до... і так далі.
Враховую оказію таку,
очікую на Тура Хейєрдала.
На Паску їду до Аку-аку
за океани, Яви і Ямали.
***
Утопії до Азії немало.
Кацапія віщає де-не-де,
що ми із-під одного одіяла.
А я кажу, такого не бувало,
аби такого не було ніде.
***
Усе минає і минає рік,
який ще віє «ру....кою вєсною...»
Усе мине – і Раша, і язик,
і є надія, що уже повік
ніде не буде спокою ізгою.
***
Але нехай лунають тости,
не висихає каламар.
П’ю за поезії нектар,
бажаю зайчика у гості,
дарую чари високості.
Хай не минає Божий дар
писати правильно і просто.
12/19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Передноворічний післясмак
У цьому році, що уже минає,
нічого не було, якщо немає
героя або автора сюжету
у тій же самоті хатини скраю
зіяючої пам’яті поету.
***
Сатирики забули, де були,
коли орли кудахкали про вічне.
Готую іронічно-новорічне
і на душі не легшає, коли
колюче гріє, а не зле – комічне.
***
Чи то усохли мізки? Чи мізки́?
А чи поези розхитали нерви?
Не пам'ятаю жодного шедевру.
Невже й мої усі такі-сякі?
***
Життя – цікаве кінема.
Все оправдовує мету.
Аудиторія німа –
вважай, об’явлене, – ату!
***
Базарна мова з перепою
і тарабарщина сама
ніяка і, само собою,
у ній поезії нема.
***
Талановиті нюхають мімози,
а гонорові і собі не проти,
наркозалежні перебрали дозу,
багатоликі перейшли на прозу,
несамовиті сіли на болото.
***
Не урятує ні натура,
ні зайва унція вина,
коли іще до коректури
диктують біси та амури,
а редагує сатана.
***
Ні талану, ні хисту – це зеро.
Але ще переконує ніяке,
що чукча не читака, а писака.
Аби не полатало голу с^o^у,
нехай мокає в каламар перо.
***
Ну, а якщо уже чесно,
буду і я забіяка.
Кісу сьогодні понесло
і не зупиниш, однако.
***
Під ковдрою немає боротьби,
не чути ні когу́та, ні зозулі...
бестселери валяються в баулі
і автори очікують, аби
отримати одну або пів дулі.
***
Іде зима, іде, іде.. і край,
але іти в поезії не варто
і я не знаю, де мій дід Мазай,
кудою бігти і куди тікати.
***
А ось моя Снігуронька іде,
таки іде, а я за нею їду.
У цьому лісі чути де-не-де, –
од мене не сховаєшся ніде,
бо ми на цьому сайті ще сусіди.
***
Нічого не винюхує Муму.
Уже давно не гавкає ледащо
і не кусає ні за що нізащо.
Йдемо по сліду, по гарячому.
Усі лиси ховаються у хащі.
***
І я не хочу каші із лози,
і короваю не переїдаю,
і не переганяю я Аглаю.
Не чую Сидорової кози,
то й на душі оскомина минає.
***
Соколи, орли і журавлі
де-не-де у небі ще ширяють.
Од лихого ока у імлі
деркачі у білій ковилі
всує чаєнят охороняють.
***
Поезії мої не до смаку,
не до снаги, і не до... і так далі.
Враховую оказію таку,
очікую на Тура Хейєрдала.
На Паску їду до Аку-аку
за океани, Яви і Ямали.
***
Утопії до Азії немало.
Кацапія віщає де-не-де,
що ми із-під одного одіяла.
А я кажу, такого не бувало,
аби такого не було ніде.
***
Усе минає і минає рік,
який ще віє «ру....кою вєсною...»
Усе мине – і Раша, і язик,
і є надія, що уже повік
ніде не буде спокою ізгою.
***
Але нехай лунають тости,
не висихає каламар.
П’ю за поезії нектар,
бажаю зайчика у гості,
дарую чари високості.
Хай не минає Божий дар
писати правильно і просто.
12/19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
