ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Терен (2018) / Вірші / Химерики

 Обоюдолюбіє
***
А на Чуді нація – месія,
місії високій завдяки.
Це така нечувана подія!
У безсмертя
нацики і черті
повели усі свої полки.

***
А реноме кацапії – злодії.
Кощій усе ламає до основ.
Ачей очима змія
тиранія –
це у народу віра і любов.

***
А у кіно перемагає Раша,
тому що це одні більшовики
і по усій землі бойовики.
Тому і наші -
в епатажі.
Перемагають бабу мужики.

***
А у нашій крайній хаті
не далеко до біди,
поки таті
волохаті
мають візії сюди.

***
А в Україні все - з роси й води.
І це хвилює найманця орди.
Все, що у жмені
і в кишені,
освоюють нувориші-жиди.

***
А в ролі хунти
ті самі брути
осоловіли
і п’ють меди.
Бажають жити
біля корита,
а інші – бути,
але завжди.

***
А у нашій Раді
знову раді Наді...
І ніхто про те не розповість,
на якій палаті
психіатри раді
знову написати номер шість.

05/19





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-27 20:32:05
Переглядів сторінки твору 2095
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.199 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.213 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.983
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Лімерики
Автор востаннє на сайті 2026.01.26 19:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 21:17:19 ]
Психіатрія нині стоїть у коридорі та нервово курить. А рулять буйні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-28 08:49:29 ]
Усмиряючих сорочок на всіх не вистачає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-28 07:51:46 ]
А у нас завжди так. "Если в кране нет воды, воду выпили - жиды!.")))може досить кивати на брата, коли пика крива у самих?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-28 08:51:11 ]
Якщо у Вас інша правда, ощасливлюйте нею націю, в якій всуціль одні мойсеї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-28 09:51:30 ]
Так, у мене інша правда! У нас є вибір хто буде поряд. Чому ж ми вибираємо не Іванів, а Мойсеїв? А після репетуємо? Я особисто знаю політика Вадима Рабіновіча, він досягнув успіхів своїм розумом і працею, чому таку людину зневажати? У мене немає ні краплі єврейської крові, але антисемітські настрої не люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-28 18:31:26 ]
На Вашому Рабіновичеві нема де штампу поставити.
У своїх краплях не впевнений, але і мав, і маю достойних друзів єврейського походження, а от нуворишів-жидів так само як совкових українців теж не люблю. Старайтесь сриймати людей і вірші в загальному контексті, але ж не мені вчити поетесу-майстра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 00:34:36 ]
Таню! Дорогенька! Вадим Рабинович так обікрав місто Харків, що його засудили до вищої міри покарання. Виклянчував у Москві для лікарень лінолеум і продавав його на сторону. Украв півмільйона рублів. сів у тюрму на десять років. А грошей так і не знайшли. Коли ж розпався Союз - друзі підсобили за мзду і дядя вийшов на свободу, повернувши в казну держави півмільйона рублів, які на той час уже коштували рівно сто доларів. А решту півмільйона доларів, без однієї сотні пустив у бізнес: купив у складчину газетку та ще дещо.
Отак дядя став праведником. Проповідує Божу заповідь "Не вкради!", організовуючи проплачені мітинги біля закладів де гроші лежать. особливо любить тертися біля банків. А української мови і досі не вивчив. Має подвійне громадянство, ніколи за собою не прибирає, кавалки вигрібають хохлушки. Можу ще дещо розказати. Але вже ніч, тож треба спати. Цьом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-29 09:53:10 ]
Боже, кому ж тепер вірити, де істину шукати, кому довіряти, на кого сподіватися? Бідні ми бідна, і Господь від нам відвернувся, а ми, як сліпці стукаємо у двері і не знаємо, що за ними нам чекає чи звір, чи людина. Вибачте, мої дорогі, що така наївна і звикла довіряти людям. Дуже боляче...