| 
 Юрій Позаяк м. Львів Алкохоку Здавалось, лиш учораМи разом сіли пити,
 А вже на дворі осінь...
 
 Задзвонив телефон
 Не знімаю я трубки -
 Ще півпляшки лишилось.
 
 Ах, як співає пташка,
 Ах, як вона співає!
 Іще сто грам замовлю.
 
 Учора я надравсь,
 Сьогодні в дупу п'яний -
 А може, це любов?
 
 Як смішно всі внизу
 голівки задирають -
 З балкона я стругнув.
 
 Сьогодні вдруге я
 Хрещатиком проходжу
 І ні з ким випить...
 
 Ах, як сюркоче
 Цикада у траві -
 Рубля лиш не хвата.
 
 Усе той сон страшний -
 Шампанське й самогон
 Плюс вермут й тепле пиво.
 
 Ах, бульбашко легка
 В шампанськім золотім...
 Аристократа жизнь.
 
 Хоку Під грушею цієюМене робив мій батько -
 Тепер тут песик сцить.
 
 
 
 
  Олесь Дяк м. Львів *** У кутиках очей
 невесело
 й волого
 розвеселімось
 брате мій
 
 ***
 Затерпли пальці
 як невчасно
 струни печальний силуєт
 
 ***
 Один як вітер
 хоч би чаю
 шипшинова моя душа
 
 ***
 безликий час
 такий собі
 ніщо запанувало світом
 
 
 
 
  Галина Сень с. Сілець (Кам'янко-Бузький р-н)
Паростки озимини. Чудове місце для самітника -
 село серед полів!
 Басьо
 
 тривірші
 
 Перевага самотності -
 наодинці з Богом,
 без посередників, без суєти.
 
 Це карма - медитація і втома
 напівдорозі від квітки до Архата...
 чи дійду?
 
 Меланхолія букета:
 простіть мене квіти за те,
 що красу Красі приношу в жертву.
 
 ______________________
 
 у жанрі хайку
 
 Ясенова гілка
 на тлі березневого неба -
 бракує лиш місяця.
 
 
 Сніг на туї, ялині, самшиті
 і квітучій форзиції -
 примха квітня.
 
 
 Дивлюся у вікно -
 роса на бальзамінах.
 Сльози вересня.
 
 
 Бальзамін на осінньому вітрі...
 А здалося, бамбук
 під вікном Сей-Сьонагон.
 
 
 Нащо цей перший сніг
 зігнув хризантеми в саду? -
 Їм би ще місяць цвісти.
 
 
 П'ятдесят білих лебедів
 біля мого берега -
 грудневий пейзаж.
 
 
 Гнат Рузвий
 "Буковинські хокку"
* * *
 Карлики носять
 Високi пiдбори,
 Велетнi - сутуляться
 Герої здригаються з страху.
 Тiльки убогi - щасливi...
 
 * * *
 Коли твій сон
 Реальний за реальнiсть,
 Страждать не будеш,
 Що, живеш даремно...
 Зате повір, який яскравий сон!
 
 * * *
 Такий чудовий свiт!
 Широко очi розплющу
 I всім без страхУ усмiхнусь.
 Пiд краплi прозорі дощУ
 Відкриті долонi пiдставлю!
 
 * * *
 Ще рiк...
 Ще крок...
 Я йду до тебе, Вiчнiсть!
 
 * * *
 Люблю я море
 Та зараз шторм.
 Холодно.
 А я все пам'ятаю
 Його ласки.
 
 * * *
 Старий ведмедик на стриху
 У ящику з битими iграшками.
 Як я давно тебе шукав!
 
 * * *
 Не чути вiтру шум
 Навколо тиша.
 Жаль...
 
 * * *
 I шаман
 хворими вiд артриту руками
 Зав'язує вузлик на пам'ять...
 
 * * *
 Пасмо волосся
 Твоє лоскоче вушко.
 Хоч ти одна -
 Не бути нам разом!
 Лише у снах...
 
 * * *
 Твій поцілунок мій руйнує мозок
 Чому, скажи, цілуєш
 Не мене?..
 
 * * *
 Моя любов, безмовна, безіменна
 Коробкою з паперу під дверима
 Лежить давно. Та не працює дзвоник...
 
 * * *
 Капля смоли тканину псує.
 Смерть вирізає фігурки людей
 З паперу цупкого життя...
 
 * * *
 Шкодуй себе,
 Якщо гадаєш - вічний:
 Життя (і душу) Боги заберуть
 І тільки Смерть
 Зустрінеш на узбіччі...
 
 * * *
 Ти бачила голу,
 Бридку мою душу
 І я тепер боюсь тебе любити.
 Хто ти насправді?
 Психіатр мій?!
 
 * * *
 Тебе я знаю!
 Розбещений, цнотлий,
 Цинічний, безпорадний...
 Залишу назавжди
 У дзеркалі тебе...
 
 * * *
 Навіщо ти торкнулася мене,
 Коли вже я зумів тебе забути?
 Вже з дерева упав останній лист...
 
 * * *
 Відштовхує дЕрева вітер гілки
 Щоб листя твій ґанок ласкать не могли
 Та вітер не вічний...
 
 
 
 
 | 
 Гнат РузвийБезіменні хокку або
 "Божевілля любові"
* * *
 
 Нічні цикади.
 Сльози на бокалі.
 Вже впала осінь...
 
 ***
 
 Окраєць хліба.
 Глек вина.
 Дванадцять ночі.
 
 ***
 
 Мій ангел полетів
 до долу і розбився...
 Зліплю собі новий!
 
 ***
 
 Опять торчит
 Из задницы стрела,
 Но где же щит?!
 
 ***
 
 До ранку лежАти
 разОм. Не кохАтись?!
 Зітхаю...
 
 ***
 
 Цілу ніч щебетав соловей,
 Розтривоживши душу мою.
 Не для мене співав...
 
 ***
 
 Я побачив тебе...
 Закалатало серце моє!
 Податковий інспектор...
 
 ***
 
 Я букет свій охайно кладу
 на асфальт. Біля ніг
 смітника. Вже пора...
 
 ***
 
 Дивлюсь із любов'ю
 у твої здивовані очі.
 Нема там кохання.
 
 ***
 
 Маленький хрест
 І квіти при дорозі -
 Хтось дуже біг...
 
 ***
 
 Чекавши сну
 Не міг я пробудитись
 Від свого сну...
 
 ***
 
 Твій чоловік сказав,
 Що вірна ти дружина,
 Та шафи не відкрив.
 
 ***
 
 Тебе кохаю тільки я
 руками сам на сам
 закрившись в туалеті.
 
 ***
 
 Кохаємось
 Ми, нацюцюрники забувши, -
 Весілля завтра!
 
 ***
 
 Щоб тіло остудити
 Тебе гарячу пив:
 Зламався холодильник.
 
 ***
 
 Центральний парк.
 Хвилює недопалок
 Брудний фонтан.
 
 ***
 
 "Це тільки сон..." -
 Ти тихо прошептала -
 "Небажана вагітність..."
 
 ***
 
 "Як сильно любиш ти мене!" -
 Сказала ти в сльозах
 І зачинила двері.
 
 ***
 
 Свіча вже згасла,
 Тільки місяць хтиво
 Освітлював оголені тіла...
 
 ***
 
 Навіщо "Я люблю!" мені казала?
 Якщо давно вже душу ти
 Грошам віддала?
 
 ***
 
 Тебе кохав,
 та штучно ти стогнала:
 Недосконалі надувні ляльки!
 
 ***
 
 Хотіла знати: Я обрізаний
 Чи ні? А потім довго,
 Цілу ніч, сміялась...
 
 ***
 
 Тобі я амулет зробив довіку
 Та хвиля вкрала:
 Був він із піску...
 
 ***
 
 Ти брилась чисто,
 Що в пітьмах не знав я
 Куди тебе так палко цілував.
 
 ***
 
 Навіщо роздягаєш ти мене?
 Мені здається - ми хотіли
 Каву пити?..
 
 ***
 
 Тобі віддам
 Останню я сорочку. Візьми
 В кишеньці нацюцюрник!
 
 ***
 
 Якщо застукає удвох нас жінка моя -
 Не буду місяць їсти я
 Борщу.
 
 ***
 
 Твій чоловік такий собі сердитий,
 Що краще в сауну ми підемо
 Удвох.
 
 ***
 
 Кида монетку.
 Хочу бачить герб.
 Та знову - решка...
 
 ***
 
 Навіщо одягаєш ти мене?!
 Я ще не встиг!..
 Пардон. Це нацюцюрник.
 
 ***
 
 Всю ніч до ранку
 Лив холодний дощ.
 Цей вічний дощ...
 
 ***
 
 Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
 Облуплену сіру стіну
 Краде, розчиняючи, вечір.
 
 ****
 
 Пожовклий лист.
 Слова "Тебе люблю".
 Стіка сльоза.
 
 ***
 
 Луна гулка в кімнатах.
 співи за вікном.
 Пилюка, як килим.
 
 ***
 
 Кричать на вухо діти. У руках
 Відро з сміттям. Нарешті
 Я удома!
 
 ***
 
 Втомилась я
 Тебе вже умовляти.
 Згоріло вже бажання...
 
 ***
 
 Я кожну мить
 У дворик виглядаю
 Та пес мовчить...
 
 ***
 
 Відкрий долоні
 Я в них покладу
 Пахучі, соковиті груші!
 
 ***
 
 Життя, наче крихітне хокку:
 Коротке, безмежно глибоке
 І дивне, як хокку, життя!
 
 
 Публікація Гнат Рузвий, Світ Сонця та Тіні 2003-06-30
 
 |