ПОЕЗІЯ. CОНЕТ. ДІЙСТВО
Провідна тема: - конфлікт між духовною любов'ю та земним життям
-"Si licet parva componere magnis."
........................................................
"... Перша людина нового часу, самотній індивід перед проблемою самого себе та свого ставлення до речей, до обставин і народу... спадкоємець розколу ..."
Останнє надходження: 10.04.2003р.
Шарль Бодлер
(Charles Baudelaire)
— в перекладі Мойсея Фішбейна)
СОВИ
Завмерли в чорних вербах сови,
Немов богів чужинних тінь, —
У безконечну далечінь
Вп’ялося око їх багрове.
Отак чекатимуть вони
Меланхолійної години,
Як, відтіснивши промінь, рине
Вечірній смерк з височини.
І свідчать пози їх статечні,
Що в цьому світі небезпечні
Хапливі рухи, — спопелить
Того жахлива мить розплати,
Кого рухлива тінь п’янить,
Хто прагне місце поміняти.
* * *
Коли з єврейкою потворною на ложе
Я ліг — отак лежать завмерлі мертвяки, —
Печальної краси торкнулися думки,
А поруч — тіло це, продажне і вороже.
Я уявив собі твоє обличчя гоже,
Суворість погляду, довершене чоло,
Волосся пахощі, — у спогадах було
Так, ніби ще любов моя ожити може.
Від ніг до чорних кіс я б міг тебе любить,
Захланно б цілував твоє шляхетне тіло,
У пестощах моїх воно б запалахтіло,
Якби заволікла колись хоча б на мить
Тремтлива і сумна сльоза посеред ночі
Твої такі ясні, такі холодні очі.
Надходження: 10.05.2002р.
Юрій Андрухович
ПОСТРІЛ
Ти заповзеш,нечутний, ніби вуж,
у золоті дзеркала установи,
поправиш ружу й посміх Казанови
і сам собі накажеш: кроком руш
до кабінету, де -- вершина змови.
Тебе чекає мрець -- очей не мруж,
а, вихопивши револьвер із руж,
спрямуй на нього дуло тридюймове.
Ти станеш в цю хвилину шестикрилим,
а він повільно зсунеться на килим,
потягне канделябр і паламар.
Ти скинеш рукавички (щойно з пральні)
і, розпізнавши натяки астральні,
почуєш, як видзенькує комар.
Дмитро Паламарчук. В. Шекспір. Сонети.
Привіт! Ваші твори таки пишуться, не дивлячись на відсутність галасливої рекламної кампанії з нашого боку.
А серед написаного і нам врученого кращими сонетами на дану добу відзначається Назар Федорак.
Тож його поки і проголошуємо першим лицарем рубрики сонету. З Дамами складніше, але, думаю, що невдовзі виберемо і першу Даму сонету. І тоді буде таки веселіше. Якщо це - "веселіше" доречно до глибоких роздумів і почуттів. Можливо, насамперед, іронія? постмодерністичні ускладнення і специфічні терміни сьогодення теж ніби в сонеті "не звучать".
Та це наші думки, а ось, скажімо, погляди п. Юрія Довгаля. Про народження сонетів (як нам видається) -
Юрій Довгаль - "Прошу розглянути мій так би мовити ... сонет (?).
Людина я нудна і серйозна, тому в мене будь-яка тема переходить на політику-економію...і то сумно...
Але заздрісно трохи, особливо коли комусь нахабні
волохаті метелики здувають пилок невинності з кучерявої видри, опадаючи
зоряними пір'їнами спагетті на вдячні вушка вологих трикутників насолоди...
ехе-хе-х...Міцно написано, як обценьками...Зримо...Вагомо...Осязамо...
Але я про інше...Підписав, скажімо пан "Реформи і Порядок" (прізвище по причинам недоведеної вини не вказуємо. В.Л.), папір
на передачу грошів остарбайтерів
до "Градобанку" - і сталося лихо -
два варіанти
1) за хабар
2) з причин некомпетентності і профнепридатності.
У будь-якому випадку його (того, хто підписав) місце - замітати вулиці.
У нас парламент страшний. У конституції бракує одного
пункту - що не можна займати керівні посади злодіям
(тимчасово, доки не виправляться - бо з ким не буває)
і банкрутам (делікатний синонім недолугих
недоумків...) - НАЗАВЖДИ!!!
Такий пункт є в КОЖНІЙ Конституції - крім нашої...
отож СОНЕТ
Як депутати у парламенті сидять,
Банкрутством і злодійством нас пускаючи з торбами,
Здається наче честь і правда сплять,
Зануджені гидотністю людською.
Сьогодні підпис ставить жартома,
На вітер наші мрії розвіває,
Де доказ - що хабар він взяв -
Це помилка - у кого не буває.
Або ти недолугий та тупий, невмілий...
Чи ти хабарник і шкідник затятий, смілий...
В любому випадку те місце не твоє ...
Бо кожен за діла свої отвіт дає...
Нехай насправді ВСІ вони злодюги кляті,
Якщо ж осли - то ми навік прокляті !!!
З повагою Юрій".
Юрію, дякуємо за звернення, але давай не будемо там, під стайнею, копирсатися у депутатських і міністерських справах, бо ж відомо, хтось один гроші не краде і дурних при владі немає. Жаль, що не має і відкритості від, наприклад, пана Пензеника, якого я поважаю і вважаю непричетним до махінацій.
Проте усвідомлення чеснот є справа хороша, як і писання сонетів.
А так, давно пора ставити запобіжники між собою і нашою прислугою - владою, вчитися обходитися без неї, організовувати своє життя без опирання на Київську, чи там Львівську, Луганську сатрапії. Вони хворі. Може кабінети заражені?
Давайте будемо ми здоровими і максимально незалежними від них, підвладних, і мріятимемо, в першу чергу, про власну доречність, досконалість. Досягати їх. І тут нам ніхто не стане на заваді.
І сонети стануть ще кращими. Бо, як не як, голови не летять, що для нас, українців, є дивним збігом обставин.
Тож насолоджуємося життям і працюємо над собою, аби бути щораз кращими і прийти куди треба здоровими.
Звичайно, не забувши вчасно скласти офіру Асклепію.
Що ж, Сократ - і тут і там. Думка не має закінчення. Працюйте над її відлуннями, дальніми планами і сонети стануть вишуканіші, а подих любові додасть їм аромату майбутнього життя і ... реальності.
Будьте з нами. Творіть з нами. Творіть і без нас.
Пишіть нам.
|
|
|
