Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юрій Лазірко

Інфо
* Народний рейтинг 5.060 / 5.66
* Рейтинг "Майстерень": 5.103 / 5.72
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Переглядів сторінки автора: 437715
Дата реєстрації: 2009-07-10 08:15:58
Звідки: New York
Веб сторінка: http://www.iourilazirko.com
Група: Користувач
Номінація:
П.М.2007
Від редактора: Переможець конкурсу "Поетичних майстерень" 2007
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2024.11.06 01:59
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Моє (Редакторське) минуле перебуває у летаргічному сні
в особі Ретро Лю тут:
http://maysterni.com/user.php?id=640
Л.Ю.




Найновіший твір
блискавиця LI-ша, слiдами великого вибуху
1.
коли Бог
ще не знав
де тужити
і вигадував
глину
і сіль
не була
жодна крапля
пролита
жодна думка
не знала
про біль

отоді народилася
радість
що стікала
вогнем зі щоки
а у серці
майбутні балади
мали тіло
стрункої ріки

2.
космос жив
в сірниковій коробці
просто зручно
відкрив
і отут
ось вам діри
галактики
в точці
ось вам простір

пружний
як батут

ось для чого
здавалося б
вибух
взяв коробочку
покалатав
і ніхто
не жалівся
ні вибув
та ніхто
про любов не спитав

3.
але на тобі
перший цікавий
жух
і сталося –
світло
і смерть
присмак втрати
їдкий
і гіркавий
і безкраїх світів
круговерть

і руйнація
тиші
і пустки
розгалуження
власного
«я»
і поняття
а нате вам

в друзки
із додатком
що зорі згорять

4.
а коли вже дійшло
і до глини
Він додав
трохи перцю
й води
і обнявши
Адама
як сина
надихнув
щоби той
заходив

ой Адаме
казав
любий сину
вік ходити б нам садом
о лю'
та тобі – сотворив
небо синє
і оту
за яку скаже
шлю

вас на кулю
назвете землею
де нічого
без волі
нема
там ходитиме
ранок з єлеєм

розтаватиме
в серці зима

5.
так одної
незнаної рані
в невідомий для вічності
час
я пройдуся убогістю грані
за якою
погасне свіча

помолюся
за тишу
вже мертву
і попрошу у Бога
одну
чисту душу
в трикутнім конверті
і щоб серце
на небі ввімкнув

6.
щось осмислилось
щось розсмокталось
щось пішло
як у масло ножі
ми шукали любов
і тримались
трохи вітру
а трохи межі

за якою
змивається промінь
і лягає ще свіжа зола

переповнених відчаєм
громів
і немає
ні страху
ні зла

17 Липня, 2014