Поетичні майстерні - Самвидав

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори /

Олег Холод (1961)

Інфо

* Народний рейтинг	0 / 0
* Рейтинг "Майстерень":	0 / 0
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості:	0.807
Переглядів сторінки автора:	7484
Дата реєстрації:	2013-02-05 19:40:12
Група:	Користувач
Е-mail:	<< Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті	2013.02.08 14:22
Автор у цю хвилину	відсутній

Найновіший твір

Чупа-кабра
Купив якось, тую скриньку
І миску на здачу.
Всі новини після праці,
Щовечора бачу.
А ото після обіда,
Радейко послухав.
То мій коцур під бомбетлем
Закрив лапом вуха.
То мерці дають концерти,
Свинний грип літає,
А ще якась чупа-кабра
Щоночі гуляє.
Я про тую чупа-кабру-
Вичитав в ґазеті.
Де-що чув від свого шваґра,
Бачив в інтернеті.
Що та чабра любит ніч,
Може жити в льосі.
Правда крови п’є багато,
Має рурку в носі.
Пам’ятаю був маленький,
Ходив на папери,
А дідуньо із шваґруньом
Таку мову вели.
Як ото скінчилась война,
Дідуньо казали,
То пан Рузвельд тую чабру
Вже давно тримали.
А жила вона таємно,
На воєнній базі,
Генів вводили до грома
Отії заразі.
То мав бути забіяка,
Щоб весь світ побачив.
От такого хулігана
Рузвельд хтів створити.
Були там і професори ,
І тібетські лами,
І старці, що бють у вочі
Догори ногами.
Там над чаброю отою
Опити робили,
Передали все що знали,
І всього навчили.
Але гени і від зайця
Ота чабра мала,
І ото як дали в писок,
Чабра драла дала.
Вуйко Рузвельд – обробився,
Гроші йшли без ліку.
Хтів сворити забіяка,
А створив каліку.
Його хлопці перевели
Чабру в Мозамбіку.
Там та чабра по лісах
Бігала, гуляла,
Аж у руки депутата
Нашого попала.
Як ту чабру він там лапав,
Говорить не хоче,
Бо вона страшна як дідько,
І на чорта схожа.
І привіз на Україну,
У тії Карпати,
Щоб ото на вихідні
Трошки постріляти.
А тим часом чабра мапу
Музяла поволі,
Перелізла через дроти,
Шукай вітра в полі.
І бродила вона вночі ,
Як тая примара,
Тай помалу як кінгур
До нас прискакала.
Ті що бачат тую чабру,
Вже не можут спати.
Лямпу світят аж до ранку,
Бо страшно лягати.
Але чаброю отою
Та хтось управляє,
Скільки в кого є крілів,
Всьо та чабра знає?!
Може тая баба Яга,
Що говорать в світі.
Бо що ночі чабра дзвонить
- Хана ти у Міті?
Хто той таємничий Мітя?
Того я не знаю,
А про нього вам напишу,
Як в баби спитаю.
Стільки тих нещасть навколо,
Ще бракує гада,
Крови стільки випиває,
Як Верховна рада.
На худобу, як той ніндзя,
Отак нападає,
А з бика то тілько роги
І цвіркун лишає.
Може годен з отим чабром,
Якось в дружбі житии.
От якби отго туцка,
Взяти й приручити.
Заключити з отим чудом
Вигідну угоду,
Скільки користи принесло
Воно би народу?
Знають люди що на бойні,
Крови є багато.
От приміром зо дві чабри
На відходи дати.
А якщо оті відходи
Кровою плоити,
То ті чабри і болота
Можуть не лишити.
Нащо ж тяжко працювати
Ґралями людині,
Та поставте зо дві чабри
Буде по машині.
Економія солярки,
Не треба ладити,
Лиш відходи де-коли
Кровою полити.
Бізнесмени, як почують,
Також схочут мати,
Отоді на тії чабрі -
Гроші заробляти.
Лише чабру помістити
У всякі реклами,
Покупців тоді набереться
До курвої мами!
А як взнають знахарки,
Родом із народу,
Чабру будут продавати,
Як свячену воду.
Ось наприкад прутень чабри-
Лікує простату,
О тоді той порошок
Хлопи будут братии.
В мнєсі чабри вітаміни,
Що берут спорцмени,
Не дивіться що обізле,
І сало зеленее.
Як зварити того мнєса,
Часнику додати-
Хлоп буде не мов той дуб,
Аж страшно сказати.
Як те мнєсо піде в світ,
Його станут брати.
Тая Польща, що під боком,
В нас стане купляти.
А поляки теє мнєсо
Продадут у Празі,
От тоді ми розживемось,
Як москаль на газі!
Порозводим тії чабри,
Продамо в Європі,
А пока вони додують,
То вже будуть в ж…і!
А ми б мали мілійони,
Були б всі панами,
І раділи що немає
Чупа-кабри з нами!
Всі розвинені країни
Нас би поважали,
Бо боялись щоб і Мітю
Ще їм не продали.
Є.Мокрій (7листопада 2009 р.)