Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.13
08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
2026.09.13
07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
2026.09.13
06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
2026.09.13
06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
2026.09.12
21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
2026.09.12
21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
2026.09.12
21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
2026.09.12
13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
2026.09.12
12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
2026.09.12
06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Холод (1961) /
Вірші
Чупа-кабра
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чупа-кабра
Купив якось, тую скриньку
І миску на здачу.
Всі новини після праці,
Щовечора бачу.
А ото після обіда,
Радейко послухав.
То мій коцур під бомбетлем
Закрив лапом вуха.
То мерці дають концерти,
Свинний грип літає,
А ще якась чупа-кабра
Щоночі гуляє.
Я про тую чупа-кабру-
Вичитав в ґазеті.
Де-що чув від свого шваґра,
Бачив в інтернеті.
Що та чабра любит ніч,
Може жити в льосі.
Правда крови п’є багато,
Має рурку в носі.
Пам’ятаю був маленький,
Ходив на папери,
А дідуньо із шваґруньом
Таку мову вели.
Як ото скінчилась война,
Дідуньо казали,
То пан Рузвельд тую чабру
Вже давно тримали.
А жила вона таємно,
На воєнній базі,
Генів вводили до грома
Отії заразі.
То мав бути забіяка,
Щоб весь світ побачив.
От такого хулігана
Рузвельд хтів створити.
Були там і професори ,
І тібетські лами,
І старці, що бють у вочі
Догори ногами.
Там над чаброю отою
Опити робили,
Передали все що знали,
І всього навчили.
Але гени і від зайця
Ота чабра мала,
І ото як дали в писок,
Чабра драла дала.
Вуйко Рузвельд – обробився,
Гроші йшли без ліку.
Хтів сворити забіяка,
А створив каліку.
Його хлопці перевели
Чабру в Мозамбіку.
Там та чабра по лісах
Бігала, гуляла,
Аж у руки депутата
Нашого попала.
Як ту чабру він там лапав,
Говорить не хоче,
Бо вона страшна як дідько,
І на чорта схожа.
І привіз на Україну,
У тії Карпати,
Щоб ото на вихідні
Трошки постріляти.
А тим часом чабра мапу
Музяла поволі,
Перелізла через дроти,
Шукай вітра в полі.
І бродила вона вночі ,
Як тая примара,
Тай помалу як кінгур
До нас прискакала.
Ті що бачат тую чабру,
Вже не можут спати.
Лямпу світят аж до ранку,
Бо страшно лягати.
Але чаброю отою
Та хтось управляє,
Скільки в кого є крілів,
Всьо та чабра знає?!
Може тая баба Яга,
Що говорать в світі.
Бо що ночі чабра дзвонить
- Хана ти у Міті?
Хто той таємничий Мітя?
Того я не знаю,
А про нього вам напишу,
Як в баби спитаю.
Стільки тих нещасть навколо,
Ще бракує гада,
Крови стільки випиває,
Як Верховна рада.
На худобу, як той ніндзя,
Отак нападає,
А з бика то тілько роги
І цвіркун лишає.
Може годен з отим чабром,
Якось в дружбі житии.
От якби отго туцка,
Взяти й приручити.
Заключити з отим чудом
Вигідну угоду,
Скільки користи принесло
Воно би народу?
Знають люди що на бойні,
Крови є багато.
От приміром зо дві чабри
На відходи дати.
А якщо оті відходи
Кровою плоити,
То ті чабри і болота
Можуть не лишити.
Нащо ж тяжко працювати
Ґралями людині,
Та поставте зо дві чабри
Буде по машині.
Економія солярки,
Не треба ладити,
Лиш відходи де-коли
Кровою полити.
Бізнесмени, як почують,
Також схочут мати,
Отоді на тії чабрі -
Гроші заробляти.
Лише чабру помістити
У всякі реклами,
Покупців тоді набереться
До курвої мами!
А як взнають знахарки,
Родом із народу,
Чабру будут продавати,
Як свячену воду.
Ось наприкад прутень чабри-
Лікує простату,
О тоді той порошок
Хлопи будут братии.
В мнєсі чабри вітаміни,
Що берут спорцмени,
Не дивіться що обізле,
І сало зеленее.
Як зварити того мнєса,
Часнику додати-
Хлоп буде не мов той дуб,
Аж страшно сказати.
Як те мнєсо піде в світ,
Його станут брати.
Тая Польща, що під боком,
В нас стане купляти.
А поляки теє мнєсо
Продадут у Празі,
От тоді ми розживемось,
Як москаль на газі!
Порозводим тії чабри,
Продамо в Європі,
А пока вони додують,
То вже будуть в ж…і!
А ми б мали мілійони,
Були б всі панами,
І раділи що немає
Чупа-кабри з нами!
Всі розвинені країни
Нас би поважали,
Бо боялись щоб і Мітю
Ще їм не продали.
Є.Мокрій (7листопада 2009 р.)
І миску на здачу.
Всі новини після праці,
Щовечора бачу.
А ото після обіда,
Радейко послухав.
То мій коцур під бомбетлем
Закрив лапом вуха.
То мерці дають концерти,
Свинний грип літає,
А ще якась чупа-кабра
Щоночі гуляє.
Я про тую чупа-кабру-
Вичитав в ґазеті.
Де-що чув від свого шваґра,
Бачив в інтернеті.
Що та чабра любит ніч,
Може жити в льосі.
Правда крови п’є багато,
Має рурку в носі.
Пам’ятаю був маленький,
Ходив на папери,
А дідуньо із шваґруньом
Таку мову вели.
Як ото скінчилась война,
Дідуньо казали,
То пан Рузвельд тую чабру
Вже давно тримали.
А жила вона таємно,
На воєнній базі,
Генів вводили до грома
Отії заразі.
То мав бути забіяка,
Щоб весь світ побачив.
От такого хулігана
Рузвельд хтів створити.
Були там і професори ,
І тібетські лами,
І старці, що бють у вочі
Догори ногами.
Там над чаброю отою
Опити робили,
Передали все що знали,
І всього навчили.
Але гени і від зайця
Ота чабра мала,
І ото як дали в писок,
Чабра драла дала.
Вуйко Рузвельд – обробився,
Гроші йшли без ліку.
Хтів сворити забіяка,
А створив каліку.
Його хлопці перевели
Чабру в Мозамбіку.
Там та чабра по лісах
Бігала, гуляла,
Аж у руки депутата
Нашого попала.
Як ту чабру він там лапав,
Говорить не хоче,
Бо вона страшна як дідько,
І на чорта схожа.
І привіз на Україну,
У тії Карпати,
Щоб ото на вихідні
Трошки постріляти.
А тим часом чабра мапу
Музяла поволі,
Перелізла через дроти,
Шукай вітра в полі.
І бродила вона вночі ,
Як тая примара,
Тай помалу як кінгур
До нас прискакала.
Ті що бачат тую чабру,
Вже не можут спати.
Лямпу світят аж до ранку,
Бо страшно лягати.
Але чаброю отою
Та хтось управляє,
Скільки в кого є крілів,
Всьо та чабра знає?!
Може тая баба Яга,
Що говорать в світі.
Бо що ночі чабра дзвонить
- Хана ти у Міті?
Хто той таємничий Мітя?
Того я не знаю,
А про нього вам напишу,
Як в баби спитаю.
Стільки тих нещасть навколо,
Ще бракує гада,
Крови стільки випиває,
Як Верховна рада.
На худобу, як той ніндзя,
Отак нападає,
А з бика то тілько роги
І цвіркун лишає.
Може годен з отим чабром,
Якось в дружбі житии.
От якби отго туцка,
Взяти й приручити.
Заключити з отим чудом
Вигідну угоду,
Скільки користи принесло
Воно би народу?
Знають люди що на бойні,
Крови є багато.
От приміром зо дві чабри
На відходи дати.
А якщо оті відходи
Кровою плоити,
То ті чабри і болота
Можуть не лишити.
Нащо ж тяжко працювати
Ґралями людині,
Та поставте зо дві чабри
Буде по машині.
Економія солярки,
Не треба ладити,
Лиш відходи де-коли
Кровою полити.
Бізнесмени, як почують,
Також схочут мати,
Отоді на тії чабрі -
Гроші заробляти.
Лише чабру помістити
У всякі реклами,
Покупців тоді набереться
До курвої мами!
А як взнають знахарки,
Родом із народу,
Чабру будут продавати,
Як свячену воду.
Ось наприкад прутень чабри-
Лікує простату,
О тоді той порошок
Хлопи будут братии.
В мнєсі чабри вітаміни,
Що берут спорцмени,
Не дивіться що обізле,
І сало зеленее.
Як зварити того мнєса,
Часнику додати-
Хлоп буде не мов той дуб,
Аж страшно сказати.
Як те мнєсо піде в світ,
Його станут брати.
Тая Польща, що під боком,
В нас стане купляти.
А поляки теє мнєсо
Продадут у Празі,
От тоді ми розживемось,
Як москаль на газі!
Порозводим тії чабри,
Продамо в Європі,
А пока вони додують,
То вже будуть в ж…і!
А ми б мали мілійони,
Були б всі панами,
І раділи що немає
Чупа-кабри з нами!
Всі розвинені країни
Нас би поважали,
Бо боялись щоб і Мітю
Ще їм не продали.
Є.Мокрій (7листопада 2009 р.)
| Найвища оцінка | Марія Туряниця | 5.5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Олександр Христенко | 5.25 | Майстер-клас / Майстер-клас |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
