Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юрій Лазірко

Інфо
* Народний рейтинг 5.076 / 5.67
* Рейтинг "Майстерень": 5.135 / 5.75
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Переглядів сторінки автора: 488806
Дата реєстрації: 2009-07-10 08:15:58
Звідки: New York
Веб сторінка: http://www.iourilazirko.com
Група: Користувач
Номінація:
П.М.2007
Від редактора: Переможець конкурсу "Поетичних майстерень" 2007
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2025.09.06 22:41
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Моє (Редакторське) минуле перебуває у летаргічному сні
в особі Ретро Лю тут:
http://maysterni.com/user.php?id=640
Л.Ю.




Найновіший твір
Амінна --- український блюз
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
цей безупинний діалог
душі і тіла, дня і ночі.
Від вітру мова затріпоче,
напише тиші некролог.
У кожнім слові яв пророчий...
Я зліг -
пробач, лебідко, що не зміг
уберегти дзвінкий твій сміх
від в серці кривди передзвону
і ти дивилась, мов ікона,
як вітер мів мене, мов сніг
за рамки Божого Закону
у небуття.
Втомилось дихати життя
і настіж двері вороття...,
а за дверима Правди лоно
приймає душі невагомі.
Від невагомості - я стяг,
хвилююся, заходжу в кому.
Уста,
тягніть до сонця нить обав,
нехай згорить, що посплітав
моїм думкам - хмільним драконам
той, хто божився во дні они
перетворити love на став,
а став найпершим Ал Капоне
посеред тьми.
Гріхом ховався між людьми,
дорогу гриз до Колими,
міняв кровицю на кордони
і роздавав катам пардони.
Моя Мадонно, ти слізьми
не перебудиш царство сонне.
З цих рук
по жерлі вилитім із мук
піде на страту, мов на звук,
твоя дитина... і загине
без краплі власної провини.
Скажи мені, Свята, - Чому
на місці ката серце сина?
Далебі
той хрест несеться по тобі
і тінню падає в журбі
на той бік потойбіччя косо,
на смерть чекає безголосу
нестримний рани біль
і проростає світла просом
амінь.