Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Дмитро Сопін (1982)

Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Переглядів сторінки автора: 7437
Дата реєстрації: 2016-10-29 14:17:53
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.01.30 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
***
Я дуже добре пам'ятаю,
Як у сталевому птаху сказала ти:
Про те, що так і закохатись в мене можна,
А от насправді сталось навпаки.

Я закохався в тебе до нестями,
Неначе це зі мною сталось в перший раз.
Чудові карі очі снилися мені ночами,
В яких тонув я безпорадно, відчуваючи екстаз.

І ось одного ранку на світанку,
Коли до нас прийшла весна.
Милуючись весняним сонцем,
Зробити дещо здумав я.

Бажання було трохи романтичним,
І щоби більше не втрачати час.
"Рушай!" - сказав собі я голосом величним,
Неначе Аполлон прогримотів з гори Парнас.

І ось на всіх парах до тебе мчу я,
Неначе той поштовий голуб, що несе,
У дзьобі звістку, а насправді квітку,
Що означає: "Таню, я люблю тебе!"

Але в той день ти так і не дізналась,
Про те, що я хотів освідчитись тобі.
З красою гір карпатських ти віталась,
А я не міг нічим зарадити собі.

Про це тобі сказати я волів би прямо в очі,
Але зробити не під силу це у даний час мені.
Від тебе я, Тетянко, божеволію щоночі,
Бо мої розум з серцем наче одурманені.


Березень 2017