Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Нестор Німцов
Хитаючись, бреду кордоном між Буденністю і Нірваною. Один чобіт у болоті марноти, на другому - відблиски Чарівного Світу.
Ненавиджу Вітер, який норовить зіштовхнути мене у той чи інший бік...

Інфо
* Народний рейтинг 4.679 / 5.3
* Рейтинг "Майстерень": 4.594 / 5.28
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Переглядів сторінки автора: 43969
Дата реєстрації: 2008-03-23 19:25:56
Звідки: Стрий
Веб сторінка: www.nestor.in.ua
Школа та стилі: люблю поезію ВСМОКТАНУ,а не ВИСМОКТАНУ.
У кого навчаюсь: Г.Лорка,Ф.Ніцше,мій Батько
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2011.02.22 22:19
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Українець чоловічої статі репродуктивного віку, гетеросексуал, визнаю лише два гріхи - страх і лінощі, шкідливих звичок безліч, освіта 10 класів СЗШ.
Люблю жартувати :-)))

Найновіший твір
Циганське Танго
Серед Хвиль опівнічного Неба,
Над Прибоєм солоних Сузір’їв,
Місяць стримує Ночі Приплив
Самотньо-скорботнім Буєм.

Ти не знаєш, чого мені треба?
Чайки в Бійках наклали Пір’ям,
Я сьогодні перегорів…
Може, Танго Циганське станцюєм?

Розіб’ємо в Зброярні Вітрину,
Вкрасти щоб дві цнотливі Навахи,
І, ламаючи Крила об Вітер,
У Дюни втечем від Сирени.

Метеорам підставивши Спини,
Закружляємо в Танці, як Птахи,
Заридаємо так, наче Діти,
Серед темної Світу Арени.

Розтинаючи Лезами Шкіри
Курток латаних, вживаних Тіл,
Східне Небо тонуєм в червоне
Насолодою Кровопускання.

Ребра фосфорно світять крізь Діри.
Звідкіля стільки взялося Сил?
А на Вістрі Ножа холоне
Крапля Крові передостання.

Ти Навахами Нігтів своїх
Мені Спину розтяла до Серця:
Темний струмінь із Рани клекоче,
Цементуючи Пір’я й Пісок.

З Мене ллється скорботний Сміх -
Світ чекає Продовження Герцю!
Прохолода ж Відпливу пророче,
Що Мені до Кінця лиш Крок.


Хочу вірити, що Минуле
Не повернеться Бумерангом…

Місяць пре Плавником Акули –
Я холону, убитий Тангом.