Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Таня Гетьманська (1989)

Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Переглядів сторінки автора: 8127
Дата реєстрації: 2012-03-21 13:26:28
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2013.03.18 21:41
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Просто ЛЕТІТИ
Ледь не з самого народження дівчина мріє про «рицаря на білому коні», білу сукну і хепіенду на шквалт – «вони жили довго і щасливо». Підростаючи вони мріють про бойфренда на «крутій тачці», віллу на Мальдівах і тусах на самих мобдих вечірках, правда залишаються такі які ще досі вірять у лицарів і так далі, а от жінки мріють просто про «жіноче щастя», а що це – сімя, діти, коханий чоловік…
Як банально, подекуди навіть жалюгідно, адже в реальному житті приц перетворюєть в «жабу», а принцеса в «куховарку», діти стають вредними а потім не вдячними і все здається не таким вже й хорошим.
А що робити якщо мрії про так зване жіноче щастя це лише вигадки для тих хто просто існує, а я ХОЧУ ЖИТИ… Жити не залежавши від чоловіка, суспільної думки, і навіть від себе самої. Що робити якщо хочеться ЛІТАТИ…???
Раніше я думала, що буду щаслива коли знайду хорошого хлопця, який буде мене любити і з яким я буду впевнена у завтрашньому дні. Мені попадались одні придурки, бабники, або просто закохані егоїсти, щоправда мені з ними було весело, але так хотілось чогось іншого. Звісно я таки дещо найшла, хотя завжди була прихильницею коротких романів, і завжди сміялась з дівчат які мріють чим по швидше вискочити заміж. Але життя така цікава річ, що я майже попалась на цю удочку, а почалось усе так:
Звичайна дискотека, дівчата трохи на підпитку… в кутку стояв хлопець (милий такий, чимось схожий на дитину, справжнє янголя), і не знаю як це все вийшло (хотя чього, знаю, я вже була дуже п’яна) ми разом поїхали додому, цілувались і навіть обмінялись телефонами (хоча свій телефон я в таких випадках не даю). На ранок я пригадувала все і думала… так я напилась добряче і можливо забула б цю пригоду, але тут почалося… холопець моєї подруги виявився його другом, вона приклала до цього свою руку і він подзвонив, а я вже не могла відмовити. Ну от мене підловили, пару раз погулявши, я зрозуміла, що це милий, добрий, вірний… і так далі ще багато епітетів в цьому дусі. Думаю можна опустити подробиці наших стосунків, скажу лише, що таки я знайшла його - мене любить і я в певнена у завтрашньому дні…
І ось я віддала йому те чим дуже дорожила, банально, я повторюся і навіть жалюгідно – це моя цнота… (вам смішно, мені тоді не було). Признання у коханні, знайомства з батьками і нарешті те чим все закінчується - пропозиція вийти заміж. У Р А, місію виконано, тепер можна на покій до каструль і памперсів… СТОП, СТОП, СТОП… Я ЦЕ РОБЛЮ? Я СПРАВДІ СКАЗАЛА ТАК? І ЩО ДАЛІ? ШО???
Ну напевне там з верху мене хтось дуже сильно любить і я розірвала наші стуснути, і ось тут починається саме цікавіше:
Класно проведене літо, успіхи у моє науковому житті, успіхи у творчості… і все загалом прікольно, за винятком одного я провтикала цілий рік життя, саме так, не має жодного спогаду, не має нічого, лише жаль, за марно прожитим роком і його розбите серце (нажаль він досі не може мене забути)…Це був ніби транс я стала пасивною людиною, закинула свою студію, закинула навчання, розучилася МРІЯТИ про своє життя…
Пройшло вже багато часу , я досі сама, але знаєте, що? Я щаслива, не все в мому житті так як хочеться, але є час все поправити, не все відразу. Я знову мрію і мрію на широку ногу, про що?, цього я Вам не скажу. Лише скажу, що є люди які хочуть «простого жіночого щастя», а є ось такі варяти як я, які ХОЧУТЬ І ОБОВ’ЯЗКОВО БУДУТЬ ЛІТАТИ !!!
П.С. Тож не бійтеся слів на шквалт.: «Скільки тобі років, вже давно пора заміж», «Такий хороший хлопець, придивись, а то в дівках залишишся», «Це зараз тобі добре, а потім пожалієш», потім буде потім тож летіть на застріч своїй мрії і не бійтеся бути самі, бійтеся втрати свої крила, мрію і себе…