![](images/additions.gif)
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.15
16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.
2024.06.15
13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!
Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі так фатально погруз?
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!
Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі так фатально погруз?
2024.06.15
12:12
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.
Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.
Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану
2024.06.15
10:51
Синекура має привілей
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.
***
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.
***
2024.06.15
09:15
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.
ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.
ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.
2024.06.15
07:29
Колише вітер грона калинові
в моїм саду майнулого життя,
немов орелю булої любові,
під супровід твого серцебиття…
І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,
в моїм саду майнулого життя,
немов орелю булої любові,
під супровід твого серцебиття…
І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,
2024.06.15
06:17
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.
2024.06.15
05:07
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?
2024.06.15
01:53
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.
Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.
Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,
2024.06.14
23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.
2024.06.14
20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена
2024.06.14
18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…
2024.06.14
16:19
Аби людина отримала повну свободу – вона повинна померти…
2024.06.14
12:16
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа
2024.06.14
10:10
В мою весну тендітну тихо стукав,
Як краплі-перли юного дощу.
У подумках душі тягнулись руки,
І сонця проникав крізь землю щуп.
В мою весну проходив лабіринти.
Окрилений ти птахом прилітав.
Гігантське небо квітло гіацинтом
Як краплі-перли юного дощу.
У подумках душі тягнулись руки,
І сонця проникав крізь землю щуп.
В мою весну проходив лабіринти.
Окрилений ти птахом прилітав.
Гігантське небо квітло гіацинтом
2024.06.14
09:08
Пописюн
Учора прочитав новий твір Олександра Сушка, який, на жаль, швидко розчинився в інтернеті. Але запам‘яталося ключове слово - пісюн.
Варто наголосити, що погляд Сушка-художника рідко піднімається вище пояса (жона взяла за шкабарняк, задрав хво
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Учора прочитав новий твір Олександра Сушка, який, на жаль, швидко розчинився в інтернеті. Але запам‘яталося ключове слово - пісюн.
Варто наголосити, що погляд Сушка-художника рідко піднімається вище пояса (жона взяла за шкабарняк, задрав хво
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
![](images/additions.gif)
2024.05.20
2024.04.15
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
![Тлумачний словник Словопедія](http://img.slovopedia.org.ua/button88x31.gif)
Автори /
Таня Гетьманська (1989) /
Критика | Аналітика
Просто ЛЕТІТИ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Просто ЛЕТІТИ
Ледь не з самого народження дівчина мріє про «рицаря на білому коні», білу сукну і хепіенду на шквалт – «вони жили довго і щасливо». Підростаючи вони мріють про бойфренда на «крутій тачці», віллу на Мальдівах і тусах на самих мобдих вечірках, правда залишаються такі які ще досі вірять у лицарів і так далі, а от жінки мріють просто про «жіноче щастя», а що це – сімя, діти, коханий чоловік…
Як банально, подекуди навіть жалюгідно, адже в реальному житті приц перетворюєть в «жабу», а принцеса в «куховарку», діти стають вредними а потім не вдячними і все здається не таким вже й хорошим.
А що робити якщо мрії про так зване жіноче щастя це лише вигадки для тих хто просто існує, а я ХОЧУ ЖИТИ… Жити не залежавши від чоловіка, суспільної думки, і навіть від себе самої. Що робити якщо хочеться ЛІТАТИ…???
Раніше я думала, що буду щаслива коли знайду хорошого хлопця, який буде мене любити і з яким я буду впевнена у завтрашньому дні. Мені попадались одні придурки, бабники, або просто закохані егоїсти, щоправда мені з ними було весело, але так хотілось чогось іншого. Звісно я таки дещо найшла, хотя завжди була прихильницею коротких романів, і завжди сміялась з дівчат які мріють чим по швидше вискочити заміж. Але життя така цікава річ, що я майже попалась на цю удочку, а почалось усе так:
Звичайна дискотека, дівчата трохи на підпитку… в кутку стояв хлопець (милий такий, чимось схожий на дитину, справжнє янголя), і не знаю як це все вийшло (хотя чього, знаю, я вже була дуже п’яна) ми разом поїхали додому, цілувались і навіть обмінялись телефонами (хоча свій телефон я в таких випадках не даю). На ранок я пригадувала все і думала… так я напилась добряче і можливо забула б цю пригоду, але тут почалося… холопець моєї подруги виявився його другом, вона приклала до цього свою руку і він подзвонив, а я вже не могла відмовити. Ну от мене підловили, пару раз погулявши, я зрозуміла, що це милий, добрий, вірний… і так далі ще багато епітетів в цьому дусі. Думаю можна опустити подробиці наших стосунків, скажу лише, що таки я знайшла його - мене любить і я в певнена у завтрашньому дні…
І ось я віддала йому те чим дуже дорожила, банально, я повторюся і навіть жалюгідно – це моя цнота… (вам смішно, мені тоді не було). Признання у коханні, знайомства з батьками і нарешті те чим все закінчується - пропозиція вийти заміж. У Р А, місію виконано, тепер можна на покій до каструль і памперсів… СТОП, СТОП, СТОП… Я ЦЕ РОБЛЮ? Я СПРАВДІ СКАЗАЛА ТАК? І ЩО ДАЛІ? ШО???
Ну напевне там з верху мене хтось дуже сильно любить і я розірвала наші стуснути, і ось тут починається саме цікавіше:
Класно проведене літо, успіхи у моє науковому житті, успіхи у творчості… і все загалом прікольно, за винятком одного я провтикала цілий рік життя, саме так, не має жодного спогаду, не має нічого, лише жаль, за марно прожитим роком і його розбите серце (нажаль він досі не може мене забути)…Це був ніби транс я стала пасивною людиною, закинула свою студію, закинула навчання, розучилася МРІЯТИ про своє життя…
Пройшло вже багато часу , я досі сама, але знаєте, що? Я щаслива, не все в мому житті так як хочеться, але є час все поправити, не все відразу. Я знову мрію і мрію на широку ногу, про що?, цього я Вам не скажу. Лише скажу, що є люди які хочуть «простого жіночого щастя», а є ось такі варяти як я, які ХОЧУТЬ І ОБОВ’ЯЗКОВО БУДУТЬ ЛІТАТИ !!!
П.С. Тож не бійтеся слів на шквалт.: «Скільки тобі років, вже давно пора заміж», «Такий хороший хлопець, придивись, а то в дівках залишишся», «Це зараз тобі добре, а потім пожалієш», потім буде потім тож летіть на застріч своїй мрії і не бійтеся бути самі, бійтеся втрати свої крила, мрію і себе…
Як банально, подекуди навіть жалюгідно, адже в реальному житті приц перетворюєть в «жабу», а принцеса в «куховарку», діти стають вредними а потім не вдячними і все здається не таким вже й хорошим.
А що робити якщо мрії про так зване жіноче щастя це лише вигадки для тих хто просто існує, а я ХОЧУ ЖИТИ… Жити не залежавши від чоловіка, суспільної думки, і навіть від себе самої. Що робити якщо хочеться ЛІТАТИ…???
Раніше я думала, що буду щаслива коли знайду хорошого хлопця, який буде мене любити і з яким я буду впевнена у завтрашньому дні. Мені попадались одні придурки, бабники, або просто закохані егоїсти, щоправда мені з ними було весело, але так хотілось чогось іншого. Звісно я таки дещо найшла, хотя завжди була прихильницею коротких романів, і завжди сміялась з дівчат які мріють чим по швидше вискочити заміж. Але життя така цікава річ, що я майже попалась на цю удочку, а почалось усе так:
Звичайна дискотека, дівчата трохи на підпитку… в кутку стояв хлопець (милий такий, чимось схожий на дитину, справжнє янголя), і не знаю як це все вийшло (хотя чього, знаю, я вже була дуже п’яна) ми разом поїхали додому, цілувались і навіть обмінялись телефонами (хоча свій телефон я в таких випадках не даю). На ранок я пригадувала все і думала… так я напилась добряче і можливо забула б цю пригоду, але тут почалося… холопець моєї подруги виявився його другом, вона приклала до цього свою руку і він подзвонив, а я вже не могла відмовити. Ну от мене підловили, пару раз погулявши, я зрозуміла, що це милий, добрий, вірний… і так далі ще багато епітетів в цьому дусі. Думаю можна опустити подробиці наших стосунків, скажу лише, що таки я знайшла його - мене любить і я в певнена у завтрашньому дні…
І ось я віддала йому те чим дуже дорожила, банально, я повторюся і навіть жалюгідно – це моя цнота… (вам смішно, мені тоді не було). Признання у коханні, знайомства з батьками і нарешті те чим все закінчується - пропозиція вийти заміж. У Р А, місію виконано, тепер можна на покій до каструль і памперсів… СТОП, СТОП, СТОП… Я ЦЕ РОБЛЮ? Я СПРАВДІ СКАЗАЛА ТАК? І ЩО ДАЛІ? ШО???
Ну напевне там з верху мене хтось дуже сильно любить і я розірвала наші стуснути, і ось тут починається саме цікавіше:
Класно проведене літо, успіхи у моє науковому житті, успіхи у творчості… і все загалом прікольно, за винятком одного я провтикала цілий рік життя, саме так, не має жодного спогаду, не має нічого, лише жаль, за марно прожитим роком і його розбите серце (нажаль він досі не може мене забути)…Це був ніби транс я стала пасивною людиною, закинула свою студію, закинула навчання, розучилася МРІЯТИ про своє життя…
Пройшло вже багато часу , я досі сама, але знаєте, що? Я щаслива, не все в мому житті так як хочеться, але є час все поправити, не все відразу. Я знову мрію і мрію на широку ногу, про що?, цього я Вам не скажу. Лише скажу, що є люди які хочуть «простого жіночого щастя», а є ось такі варяти як я, які ХОЧУТЬ І ОБОВ’ЯЗКОВО БУДУТЬ ЛІТАТИ !!!
П.С. Тож не бійтеся слів на шквалт.: «Скільки тобі років, вже давно пора заміж», «Такий хороший хлопець, придивись, а то в дівках залишишся», «Це зараз тобі добре, а потім пожалієш», потім буде потім тож летіть на застріч своїй мрії і не бійтеся бути самі, бійтеся втрати свої крила, мрію і себе…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію