Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Зоя Бідило (1952)

Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Переглядів сторінки автора: 4563
Дата реєстрації: 2023-02-18 09:46:04
У кого навчаюсь: Волт Вітмен, Райнер Марія Рільке, Федеріко Гарсіа Лорка, Евген Маланюк, Ю.В.Шевельов
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 22:22
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Тао Юаньмін Три похоронні пісні
Пісня перша
Усе живе вмирає безумовно,
Можливо, нагла смерть кидає жереб.
Кого увечері вітали як живого,
Сьогодні у переліку померлих.
Куди душа покійника злітає,
Коли бездушну форму залишає?
За батьком плачуть діти мої милі,
Рідня в жалобі хилиться над тілом.
Не знаю я, це здобуття чи втрати,
Не відрізняю помилку від правди.
Тоді дізнаюсь, як віки минуть,
Що залишив я, славу чи ганьбу.
Жаль лиш за тим, що у небеснім світі
Вина не буде, щоб досхочу пити.

Пісня друга
Любив я випити вина в минулі днини,
Але сьогодні моя чарка марно повна,
Дивлюся сумно на медовий струмінь пінний,
Хотів би знати, чи я буду пити знову.
За мною друзі і рідня невтішно плачуть.
Щоб заспокоїти, їм щось сказати хочу,
Але ні слова губи мовити не здатні,
Не можуть відрізнити тьму від світла очі,
Я спав в високому будинку безтурботно,
І ночував у бур'янах, таке буває,
Одного разу вийшов за міські ворота,
Щоб повернутися у темряву без краю.

Пісня третя
Ось і пропали постаті сумні,
Самотньо шелестить осики листя.
В жахливий холод у осінні дні
Мене віднесли за границі міста.
Людей не стало ні душі навколо,
Лише могили височіли і тяглись,
Іржали коні, піднімали шиї вгору,.
Холодний вітер вив і плакав ліс.
В похмурій ямі у пітьмі заритий,
На тисячі років залишений без світла,
На тисячі років залишений без світла
Мудрець і вчитель, непотрібний світу.
Хто проводжав мене вслід за труною,
Ті повернулися додому до рідні,
Ще родичі мої печаляться за мною,
А решта вже наспівують пісні.
Я буду тут на схилі пагорба лежати,
Холодний, не хмільний, що ще сказати?