Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олена Мосійчук (2018)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олена Мосійчук, [ 2024-06-04 14:39:26 ],
на сторінці поезії     "Вчитися ніколи не пізно"   Поет Ілахім

І ще! Мала вільну годинку.
Перекладала одну твою роботу, яка мені сподобалась (взагалі мені багато чого сподобалось).


Та думаю, що з твоєю вибагливістю не догоджу тобі.
Тому тримай, як є.
А раптом зможеш підшліфувати і опублікувати.

Любов не там де їй всі віддають.


Сльозами сходить серця вічний лід,
Коли вогонь між двох людей палає.
Блаженний у коханні той, хто віддає.
Блаженніше, хто від любові все приймає.

В коханні зустрічаєм відчуття тривоги
Але ж з очікуванням дива вперемішку.
Воно дається просто, не те, що плазування
У ногах - глузливе та лукаве дійство.

Хай часто істини прості словесною водою,
розводять люди у банальні речі.
Та знову Богу все віддасть святий,
Але від Нього прийняти - святіше.

Холодна зброя небезпечна лиш тоді,
Коли нещире підпускають ближче міри.
Буває навіть надлишок потреби можна пережити
Та деколи убити може переваги перебір.

Сизіфа праця, несумісності єднати,
Коли разом буває важче, ніж на самоті
туга Кассандри німа, є результатом
Та все ж Творець знаходить в серце манівці.

Кохання все ж не завжди там, де йому віддають,
А там, де з вдячністю приймають
Все те, що здійснитися має,
Чи справжньому бути дано.

Кохання - це те, що забути не маємо права,
але й пам'ятати бува нестерпимо його.
Тоді водевиля етюд в голові виринає
Переростає у драматично-епічне кіно,

Нехай сильніші легко віддають.
Але ті, хто приймає – не слабші.
Емоції, все грають в хованки з коханням.
Вогонь із Феніксом по черзі один одного

шукають. Головне, щоб завжди разом.
І це наразі неминуче поки що.
Нехай довкола мене суцільний хаос -
Поки молитвами твоїми я лікуюсь.


Кохання за людину все віддасть.
Але, що важливіше, все в ньому прийме.
Коментатор Олена Мосійчук, [ 2024-06-10 01:12:31 ],
на сторінці поезії     "Трішечки казкове"   Поет Ілахім

Романтично. Бажаю, щоб твої герої зустрілись і далі жили довго і щасливо. А для цього їм потрібно не так вже і багато - зареєструватись у Тіндері.)
Спробувала в твому стилі написати відгук, але у мене так позитиавно і магічно не вийшло. Блюзове, не римоване, втім як завжди! Мене ніщо не виправить)

Він чекав на дівчинку у довгих панчохах,
Кольорових, як у Пеппі із старого шведського кіно.
А вона дитинство прожила не шкодуючи ні трохи.
Дівчинка давно вже виросла та здала ЗНО.

І немає зовсім у неї відчуття
наче недогралась у кохання, чи недолюбила.
В зрілості джерела мудрості несподівано знайшла,
Сотні своїх граней, свободу зацінила,

Добре вивчила усі маршрути долі,
Знала, що по чім, чим розфарбувати монохром життя,
Тільки от котів вже не заведе для заспокоєння,
Мріє все ж мандрувати з друзями доволі.

Не чіпала те, що не її ... ніколи!
Матеріалізувала картинки постійно з "Пінтерест",
І з роками Магії Реальності розгадала коди.
Песимістам посміхалась, ніби маніфест.

Правила "не дівчинка" написала свої:
З серця роздавала лиш слова любові,
Щирістю своєю викликала посмішку,
Більш за все любила доброту та море.

Вірила лише собі і Богу, що від зла
вмів уберегти життя, всім дарував надії.
Надихалась ароматом на кшталт "воля", "правда"
Під годинником "Богині Щастя" в дні сумні.

Снилось їй північне сяйво, різнобарвні зорі,
Просиналась ув обіймах кольорової поезії,
Вона не припиняла думати про Володаря моря,
А він чекав на дівчину з бузкового фото.
Коментатор Олена Мосійчук, [ 2024-06-10 01:17:51 ],
на сторінці поезії     "Трішечки казкове"   Поет Ілахім

1   2   3